Справа № 2-229/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

5 липня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Захарчук С.С.

при секретарі -                           Совівській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що проживає у АДРЕСА_1. Відповідачка є власником квартири № 182 у зазначеному будинку.

3 жовтня 2008 року сталося залиття її квартири.

Комунальним підприємством «Галицьке» було встановлено, що причиною залиття її квартири є те, що ексцентрична муфта змішувача у ванній кімнаті мешканців квартири                    № 182 лопнула, ексцентрична муфта змішувача була замінена власними силами мешканців зазначеної квартири.

Згідно з висновком спеціаліста, складеного ТОВ «Консалтингова компанія «Конфінінвест», розмір матеріальної шкоди складає 17 670 грн.

Крім того, зазначала, що внаслідок дій відповідача їй було завдано моральну шкоду, яку оцінює в 10 000 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 17 670 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1 500 грн. витрат на проведення незалежної оцінки та судові витрати.

ОСОБА_1 неодноразово змінювала свої позовні вимоги. В останній редакції позовної заяви просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 7 577 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 8495 від 12 листопада 2009 року розмір матеріального збитку складає 7 577 грн., 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 1 500 грн. витрат на проведення незалежної оцінки та судові витрати.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити у повному обсязі.

ОСОБА_2 у судовому засіданні позов в частині стягнення з неї на користь позивача 7 577 грн. на відшкодування матеріальної шкоди визнала, в іншій частині позов не визнала та просила ухвалити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Вислухавши пояснення осіб, як беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз’яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки, у судовому засіданні відповідач визнала позов у частині стягнення з неї на користь позивача 7 577 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Разом з тим, позов в частині стягнення з відповідача 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 посилалася на те, що у зв'язку з залиттям її квартири, вона зазнала душевних страждань, була вагітною, тривалий час не могла користуватися квартирою, у зв'язку з чим змінився її нормальний спосіб життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п. 5 зазначеної постанови роз’яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 9 зазначеної постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування  інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки внаслідок залиття квартири позивачки з вини відповідачки, ОСОБА_1 зазнала душевних страждань, у момент залиття її квартири була вагітною, перенесла стрес, довгий час була позбавлена можливості користуватись житлом, а тому, зазнала моральних страждань, суд, враховуючи характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до                         ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в розмірі              84 грн. 27 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь 1 500 грн. витрат на проведення оцінки вартості матеріальних збитків, оскільки відповідно до  п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз. Оцінка матеріальних збитків на замовлення позивача була проведена ТОВ «Консалтингова компанія «Конфінінвест» (а.с. 12-35). Судова експертиза по справі була оплачена ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 56, 58, 60, 79, 88, 174, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 577 (сім тисяч п’ятсот сімдесят сім) грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 (три тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1             84 (вісімдесят чотири) грн. 27 коп. судового збору та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                      С.С. Захарчук