Справа № 22-3778/2007р. Головуючий в 1 інстанції Араліна Н.Є.
Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С, суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І., при секретарі Андрусь B.C., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торезького міського відділу освіти, 3-я особа - ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди і
встановив:
в апеляційних скаргах Торезький міський відділ освіти і прокурор м. Тореза оспорюють обгрунтованість судового рішення, яким частково задоволено вказаний позов, і ставлять питання про його скасування та ухвалення нового, оскільки вважають, що викладенні в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи та що судом при його ухваленні було порушено норми матеріального права .
В засіданні апеляційного суду представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 та прокурор відділу прокуратури Донецької області Конакова В.О. підтримали доводи апеляційних скарг і просили про їх задоволення, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову, а ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти доводів скарг, просили їх відхилити і залишити судове рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
11 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначала, що з 20.05.1993 року працювала завідуючою дитячим яслами-садом №-50.
Наказом №-624-к від 23.11.06 р. її було звільнено за ч.1 ст. 41 КЗпП України за внесення до табелів обліку використання робочого часу за період 2004-2006 років вихователя ОСОБА_5 неправдивих відомостей щодо відпрацьованого нею, як вихователем часу.
Вона вважала звільнення незаконним і просила поновити її на роботі та стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу і у відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням 5000 грн., оскільки ніяких неправдивих відомостей до табелів обліку робочого часу не вносила.
* Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 7 березня 2007 року позов задоволено частково, ОСОБА_1 поновлено на роботі завідуючою ясел-садка №-50 Торезького міського відділу освіти, стягнуто на її користь з відповідача 3085,71 грн; заробітку за час вимушеного прогулу та 500 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також на користь державиз 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь судової адміністрації.
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником установи.
При розгляді цієї справи судом встановлено, що позивачка з 20 травня 1993 року працювала на посаді завідуючої яслами-садом №-50 Торезького міського відділу освіти і звільнена наказом №-624-к 23.11.2006 року за п.1 ст. 41 КЗпП України за те, що в період з 2004-2006 років вносила в табелі обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку неправдиві відомості про роботу вихователя ОСОБА_5, яка обов'язки вихователя фактично не виконувала.
Таким чином, в наказі про звільнення визначено не одноразове грубе порушення трудових обов'язків позивачкою, а систематичні дії, направлені на зловживання нею своїм службовим становищем.
Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_5 працювала в яслах-садку №-50 з 1997 року, у тому числі в період 2004-2006 років повний визначений трудовим договором робочий час, що і відображала в табелях обліку робочого часу позивачка та за що ОСОБА_5 отримала заробітну плату за вказаний період в загальній сумі 13706,42 грн. (а.с.21, т.1).
Будь-яких належних конкретних доказів щодо визначеного відповідачем періоду однократного грубого порушення позивачкою трудових обов'язків в 2004-2006 p.p., які б спростовували вказані обставини, відповідачем суду не було надано, а факт роботи ОСОБА_5 вихователем підтверджено офіційними документами -відповідними наказами та табелями обліку робочого часу.
Апеляційний суд не може визнати спроможними посилання відповідача на пояснення свідків, оскільки вони є різними і не є конкретними за весь визначений у наказі про звільнення відповідачки час.
Крім того всупереч доводам апеляційних скарг, позивачку звільнено за п. 1, а не за п.3 ст. 41 КЗпП України і на час розгляду справи не засуджено за зловживання службовим станом з причинениям державі матеріальної шкоди або за крадіжку державних коштів та не доведено факт наявності її винних дій і спричинення ними будь-якої матеріальної шкоди державі.
Судом також встановлено, що тарифікаційні списки щодо заробітної плати ОСОБА_5, як вихователя і додатково керівника гуртка з англійської мови затверджено завідуючим відділу народної освіти (а.с.87, 94, 99,101-112 т 1).
Встановлено судом також те, що ОСОБА_5 в різні періоди працювала на заміні вихователів, що хворіли або були у відпустці, у тому числі в літній період, коли гурток з вивчення англійської мови взагалі не працював, а також впродовж робочого часу в різні періоди займалася з дітьми з питань підготовки до свят і окремо за межами робочого часу вела гурток з вивчення англійськоїї мови.
За таких обставин, не можна визнати спроможними доводи скарг щодо порушення ОСОБА_1 п. 21 Положення про дошкільний навчальний заклад, яким передбачено організацію освітнього процесу, у тому числі за таким приоритетним напрямом, як художньо-естетичний.
Не конкретизовано всупереч доводам представників відповідача, в наказі про звільнення і не надано суду відповідні докази щодо висновку про підтвердження перевіркою факту знаходження малолітніх дітей без догляду вихователя за час, коли обов'язки вихователя повинна була виконувати ОСОБА_5
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційні скарги прокурора м. Тореза та Торезького міського відділу освіти відхилити, рішення Торезького міського суду Донецької області від 7 березня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.