Справа № 22-ц-3138/07р. Головуючий 1 -ї інстанції - Лазарев А. В.
Категорія : стягнення шкоди. Доповідач - Шевченко Н.Ф.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Ситнік О.М.
суддів - Шевченко Н.Ф., Кружиліної О.А.
при секретарі - Ткаченко Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2007 року по справі за позовомОСОБА_1до акціонерної компанії «Харківобленерго» про захист прав споживача, стягнення матеріальної і моральної шкоди, судових витрат, скасування акту про порушення і рахунку на оплату 6074 грн. 02 коп.,
ВСТАНОВИЛА:
17 листопада 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерної компанії «Харківобленерго» про захист прав споживача, про визнання недійсним акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення від 07 листопада 2006 року, стягнення матеріальної і моральної шкоди, посилаючись на те, що безоблікового споживання електричної енергії вона не допускала, доказів таких порушень не існує, проте працівники АК «Харківобленерго» безпідставно склали акт, нарахували збитки, крім того відключили "її будинок від мережі електропостачання і поновили його лише через місяць. Такими неправомірними діями їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінила у розмірі 2000 грн.
Крім того, через протизаконне відключення електропостачання, вона була вимушена 09 листопада 2006 року придбати бензиновий генератор вартістю 1750 грн., а також понесла додаткові витрати на придбання бензину, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на її користь витрати на придбання генератора в сумі 1750 грн. та бензину у сумі 278 грн. 46 коп. і витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на незаконне застосування норм права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з факту надання відповідачем доказів про те, що мало місце розкрадання електричної енергії споживачем ОСОБА_1.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до п.35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.1999 року № 1357 (далі -
2
Правила), енергопостачальник має право відключити споживача, зокрема в разі самовільного підключення до електричної мережі, розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби.
Пунктами 48, 53 Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії в разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, зокрема фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається в енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову.
Судом установлено, що 07.11.2006 року працівниками АК «Харківобленерго» у відстутність споживача ОСОБА_1 було складено Акт № 02-14019 про порушення нею Правил користування електричною енергією для населення, акт підписаний трьома представниками енергопостачальника. Порушенням, допущеним споживачем, зазначене застосування штучного заземлення нульового проводу електропроводки при зміненому фазуванні електролічильника, фазний провід у третій клемі (штучний нуль). В цей же день будинок ОСОБА_1 було відключено від мережі електропостачання і таке поновлене через місяць.
Проте із п.4.6 Акту вбачається, що прилад обліку електроенергії в будинку ОСОБА_1 та пломби на ньому не пошкоджені.
Доказів на підтвердження безоблікового споживання електроенергії споживачем ОСОБА_1. АК «Харківобленерго» не надало, а Акт таких відомостей не містить, оскільки відповідач не зазначив та не підтвердив час, місце та спосіб вчинення ОСОБА_1. дій, які можна розцінити як розкрадання електроенергії, не виявлено також будь-якого контуру електропроводки, за яким у будинку здійснювалось безоблікове споживання електроенергії.
Тому судова колегія приходить до висновку про те, що викладені в акті від 07.11.2006 року обставини про розкрадання споживачем ОСОБА_1 електроенергії є припущеннями й об'єктивно не встановлені, тому в енергопостачальника були відсутні передбачені законодавством підстави для відключення будинку ОСОБА_1 від мережі електропостачання, а отже діями відповідача їй була спричинена моральна шкода. У зв'язку з чим підлягає задоволенню позов про визнання недійсним акту №02-1419 від 07.11.2006 року про порушення ОСОБА_1. Правил користування електроенергією та визнання недійсним рахунку за Актом на суму 6074 грн.02 коп. та відшкодування моральної шкоди на підставі положень Закону «Про захист прав споживачів» та Закону «Про електроенергетику».
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди та покладаючи на відповідача обов'язок по відшкодуванню судова колегія враховує роз'яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках тощо.
Зваживши на наведене та враховуючи конкретні обставини справи, судова колегія вирішила за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити частково, стягнувши з відповідача на її користь 1500 грн.
3
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів про те, що придбання нею бензинового генератора та бензину знаходиться у причинному зв'язку з діями відповідача.
Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_1 про стягнення 1000 грн. витрат за правову допомогу, оскільки позивачкою не надано фінансових доказів про їх понесення. Наявна в матеріалах справи угода від 12.01.2007 року таким документом не являється (а.с.61).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, ч.2.ст.309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України судова колегія
Вирішила:
Апеляційну скаргу представника позивачаОСОБА_1- ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 19 квітня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.
ПозовОСОБА_1задовольнити частково.
Визнати недійсним акт №02-1419 від 07.11.2006 року про порушення ОСОБА_1. Правил користування електроенергією та визнати недійсним рахунок за Актом на суму 6074 грн.02 коп.
Стягнути з Акціонерної компаній «Харківобленерго» на користьОСОБА_1на відшкодування моральної шкоди 1500 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців з дня його проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.