Судове рішення #10015392

                                                                                                                            Справа № 2а-1239-1/09                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                                                                               ПОСТАНОВА                                                         № 2а-18-1/10

                                                                             Іменем  України  

   

30 червня  2010  року Святошинський районний суд м.Києва

у складі:

головуючого-судді                             Петренко  Н. О.

при секретарі                                       Захарченку В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну  справу за позовом  ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва  про  cтягнення  недоплаченої суми додаткової пенсії   –

в с т а н о в и в:

           Позивач  звернулася до суду з позовом, в якому просить  стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на її корсить 3 888,75 грн. недоплаченої додаткової пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, індекс інфляції за невиплачену частину додаткової пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року - 305,04 грн. та індекс інфляції за невиплачену частину додаткової пенсії за період з 01.01.2008 року по 01.03.2010 року - 1 427,17 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідності до ст.51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам віднесеним до категорії  3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

 Представник позивача  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в частині невиплаченої   додаткової  пенсії у розмірі 3 888,75 грн., від інших позовних вимог відмовився.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та просить відмовити   в задоволенні позову, мотивуючи тим, що  всі нарахування проводилися відповідно до чинного законодавства.                                                                                                                                                              

            Суд, заслухавши пояснення представника позивача, позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про   задоволення позовних вимог з наступних підстав.

             Судом встановлено, що позивач належить до ІІІ категорії , як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. За шкоду заподіяну здоров»ю призначається додаткова пенсія у розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком  у відповідності до ст. 51 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до розрахунку наданому позивачем за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року розмір заборгованості додаткової пенсії складає 3 888,75 грн. Позивач виходив з того, що у 2004 році розмір мінімальної пенсії за віком становив 284,69 грн.;  у 2005 році - 332,00 грн.; у 2006 році з 01.01 по 30.03  – 350,00 грн.; з 01.04 - 30.09  - 359 грн.; 01.10. -31.12 -366 грн.; у 2007 році з 01.01 по 31.03 – 380,00 грн.; з 01.04  по 30.09 -406 грн.; 01.10 – 31.12 -411 грн. Різниця між сплаченою сумою відповідачу  та сумою, що мала бути сплачена відповідно до                  ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.71 Закону України № 231-У від 05.10.2006 року про внесення змін до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  складає 3 888,75 грн

            Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов”язком держави(ст.3), права і своюбоди людини є невідчужуваними та неплорушними(ст.21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений  (ст. 22).

              За змістом положень ч.2 , ч.3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсягу  існуючих прав і свобод.

          Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно - правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов”яковість якого надана Верховною Радою України іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу  юридичну силу. У зв”язку з цим при визначенні розміру  додаткової пенсії позивачеві підлягають застосуванню саме  ст. ст. 51,71  Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.                                                                                                          

Зі ст. ст. 51  ЗУ” „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” випливає,  особам , віднесеним до  ІІІ категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.                                                                                  

 За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно- правового акта, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір немає.

Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов”язання взяті державою, навіть якщо такі зобов”язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” для розрахунку розміру  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю.

Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується  як розрахункова величина для визначення  щомісячної додаткової пенсії, передбаченої  ст.51 Законом України  „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”, оскільки даний Закон передбачає в якості критерію визначення розміру саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не супечить ч.3 ст.28  Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” .                                                                                                                                          

Суд приходить до висновку про  задоволення позовних вимог позивача  щодо стягнення недоплаченої додаткової пенсії за період з  01.01.2004 року по 31.12.2007 року у розмірі 3 888,75 грн.

               На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. 64 Конституції України, ст.ст. 51 Закону України ” Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”,  Законом України” Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”,    ст. ст. 7-11, 9, 69-71, 94, 97, 100, 158-163  Кодексу адміністративного  судочинства  України, суд-

                                                               

постановив:

           

        Позов   ОСОБА_1    до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва  про  cтягнення  недоплаченої суми додаткової пенсії  задовольнити.

       Стягнути  з Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, вул. Корольова, буд..№ 5-а  на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 недоплачену додаткову пенсію за період з 01.01.2004 року  по 31.12.2007 року у розмірі 3 888,75 грн.( три тисячі вісімсот  вісімдесят вісім грн.75 коп.)

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.                                                                  

              СУДДЯ:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація