Справа № 22-ц -2535/ 2007 року Головуючий 1 інст.- Спаекін О.А.
Категорія: відшкодування Доповідач - Котелевець А.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2007 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів- Кіпенко І.С., Котелевець А.В., при секретарях - Полубан С.М., Половецькій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, -
Встановила:
В січні 2005 року ОСОБА_4 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.
Позивач вказав, що 4 квітня 1997 року в квартирі АДРЕСА_1 відповідачі заподіяли йому середньої тяжкості тілесні ушкодження. Внаслідок цього він поніс витрати на лікування та посилене харчування. Посилаючись на те, що добровільно шкода не відшкодована до цього часу, просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів моральну шкоду у сумі 40 000 грн. 00 коп., а на відшкодування матеріальної шкоди: з ОСОБА_1 і ОСОБА_2- по 2 000 грн. 00 коп. з кожного, з ОСОБА_3 - 1 326 грн. 65 коп.
В уточнених вимогах просив стягнути матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції на загальну суму 12 440 грн. 53 коп.
Відповідачі позов не визнали, посилаючись на недоведеність вимог позивача.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 19 лютого 2007 року позов задоволений частково.
З ОСОБА_1, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 солідарно стягнуто 3 982 грн. 65 коп. матеріальної шкоди, 2 000 грн. 00 коп. моральної шкоди, на користь ТУ ДСА 1 грн. 50 коп. матеріально-технічного забезпечення, а на користь держави - судові витрати у сумі 59 грн. 50 коп.
ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм процесуального права і неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, в апеляційній скарзі, до якої приєднались ОСОБА_1 і ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду першої інстанції і відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
2
Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - зміні із таких підстав.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, але неправильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, їх регулюючий.
До правовідносин, що виникли між сторонами по справі, суд застосував норми Цивільного Кодексу України 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року. Разом з тим, відповідно до пункту 4 «Прикінцевих та перехідних положень» цього Кодексу, він застосовується до цивільних відносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки спірні правовідносини виникли за період дії ЦК УРСР 1963 року, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції щодо застосування норм Цивільного Кодексу України 2003 року змінити.
Згідно вимог ст. 440 ЦК України в редакції 1963 року, що діяла на час спірних правовідносин, шкода, заподіяна особі і майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла.
Моральна /немайнова/ шкода, заподіяна громадянинові або організації порушенням іншою особою їхніх законних прав, відшкодовується цією особою, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини /ч. 1 ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року/.
Матеріали справи свідчать, що 4 квітня 1997 року в квартирі АДРЕСА_1 відповідачі заподіяли ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Це стверджується постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 червня 2003 року, залишеною без змін ухвалою судової колегії судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2003 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2і ОСОБА_3 за ст. 122 ч. 1 КК України закрита у зв'язку зі сплином строку давності, а також висновком експерта № 1648-С від 20 червня 1997 року /а. с 5-7,15/.
Посилання відповідачів в апеляційній скарзі на відсутність їх вини в заподіянні ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, не можуть-бути прийняті до уваги. Згідно постанови суду першої інстанції від 23 червня 2003 року, ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 дали згоду на закриття кримінальної справи. При цьому, кримінальна справа закрита за нереабілітуючих підстав.
Вартість ліків на суму 2 652 грн. 65 коп., які потерпілий придбав у зв'язку зі скоєнням злочину, а також протезування у розмірі 1 330 грн. 00 коп. стверджується відповідними довідкою і рахунками на а. с 10-11, 12.
Доказів щодо посиленого харчування, пошкодження куртки, піджаку та окулярів матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з винними діями відповідачів ОСОБА_4 також заподіяна моральна шкода, викликана тим, що він тривалий час знаходився на лікарняному, у нього порушились звичні життєві зв'язки /а. с 13-14/.
З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування в солідарному порядку матеріальної шкоди на загальну суму 3 982 грн. 65 коп. і моральної шкоди у сумі 2 000 грн. 00 коп. з урахуванням моральних страждань позивача.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3про необхідність стягнення матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції не можуть бути прийняті до, уваги. Згідно Закону України від 25 квітня 1997 року /з наступними змінами/ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають наступні грошові доходи населення, які отримані ними в гривнях на території України і не мають одноразового характеру: пенсії; соціальна допомога /сім'ям з дітьми, по безробіттю, тимчасової непрацездатності тощо/; стипендії; оплата праці /грошове забезпечення/; суми відшкодування шкоди, заподіяні працівнику ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо.
3
Разом з тим, з висновком суду про стягнення судових витрат з відповідачів в солідарному порядку погодитись не можна. Виходячи із положень ст. 88 ЦПК України такі витрати повинні бути розподілені між відповідачами у частковому порядку, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. З, 309 ч. 2, 313, 314 ч. 2, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 19 лютого 2007 року змінити.
Стягнути на користь держави судовий збір з ОСОБА_1 у розмірі 19 грн. 83 коп., з ОСОБА_2 - 19 грн. 83 коп., з ОСОБА_3 - 19 грн. 83 коп.
Стягнути на користь Територіального управління Державної судової адміністрації витрати з інформаційно-технічного забезпечення з ОСОБА_1 у розмірі 0 грн. 50 коп., з ОСОБА_2 - 0 грн. 50 коп., з ОСОБА_3 - 0 грн. 50 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня виготовлення його повного тексту.