ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 р. Справа № 66784/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді                                                                                             Шавеля Р.М.

Суддів                                                                                                       Ліщинського А.М. ,  Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання                                                                   Романишин О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. на постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької обл. від 31.07.2009р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. про зобов’язання провести перерахунок грошової допомоги при народженні дитини та грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

                                                         В С Т А Н О В И Л А:

23.05.2009р. позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду, стягнути з відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. на її користь суму недоплаченої їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 5112 грн. 29 коп. та провести перерахунок розміру призначеної їй допомоги при народженні дитини, сплатити заборгованість по даному виду допомоги в розмірі 1963 грн. 80 коп. (а.с.2-4).

Постановою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької обл. від 31.07.2009р. заявлений позов задоволено частково, зобов’язано відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. провести виплату позивачу одноразової грошової допомоги при народженні дитини в розмірі 1963 грн. 80 коп., допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 28.11.2007р. по 31.12.2007р. в розмірі 342 грн. 21 коп. (а.с.21).

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл., який покликаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.26-29).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом не враховано тої обставини, що за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. не були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а також недосконалість законодавства щодо надання допомоги.

Окрім цього, виплата спірної допомоги проводилася відповідачем з дотриманням норм діючого законодавства та в межах виділених бюджетних асигнувань; рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано, оскільки відповідних змін до закону України про Державний бюджет не внесено, внаслідок чого видатки на фінансування спірних виплат не збільшені.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є матір’ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить до застрахованих осіб, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. (а.с.5, 6).

Як особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, позивач протягом 2007 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому згідно вимог п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»; також їй виплачена грошова допомога при народженні дитини в розмірі 8500 грн., що встановлено ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (а.с.7, 8).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не була виплачена на користь позивача протягом 28.11.2007р.-31.12.2007р. включно у повному обсязі допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що суб’єкта владних повноважень слід зобов’язати провести перерахунок цієї допомоги за вказаний період та виплату її у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Також відповідачем не в повному обсязі виплачена позивачу допомога при народженні дитини.

Між тим, на думку колегії суддів, вірно вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції допустив помилкове застосування вимог матеріального закону, що стверджується наступним.

Згідно з ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому КМ України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2007 рік дію ст.ст.41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Положення п.7 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст.41, 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно з рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р.

На момент виникнення спірних правовідносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України про Державний бюджет на 2007 рік були визнані неконституційними, а відповідно до ст.9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Оскільки спірна допомога при народженні сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачу була призначена і почала виплачувалася після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р., тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов’язання провести перерахунок цієї допомоги.

При вирішенні решти позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.) і повинен відповідати розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Звідси, позивач має право відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на пільги відповідно до цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України положення ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими було передбачено розмір щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визначений ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», передбачений також Порядком призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, затв. постановою КМ України № 13 від 11.01.2007р. (в редакції, яка діяла до 01.01.2008р.). Вказаною постановою призупинено дію абзацу першого п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р., якою передбачався розмір вказаної допомоги на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Враховуючи наведені положення, керуючись ч.4 ст.9 КАС України, колегія суддів вважає, що постанова КМ України № 13 від 11.01.2007р. «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому в разі виникнення колізії між її нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення закону.

В частині правильності визначення розміру допомоги позивачу колегія суддів враховує, що згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу на місяць для дітей віком до 6 років складає: з 01 квітня – 463 грн., з 01 жовтня – 470 грн.

Виходячи з наведеного, підлягає обчисленню розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 28.11.2007р. до 31.12.2007р. включно.

          Щодо вимог за 2008 рік колегія суддів враховує, що пунктом 23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» викладено в новій редакції ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.

          Відповідно до п.22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затв. постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001р. (із змінами, внесеними постановою КМ України № 57 від 22.02.2008р.), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008р. – 50 відсоткам, з 01.01.2009р. – 75 відсоткам, з 01.01.2010р. – 100 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 грн.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р. не був визнаний неконституційним п.23 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», через що вимоги позивача про стягнення спірної допомоги за 2008 рік задоволенню не підлягають.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до постанови КМ України № 32 від 16.01.2007р. «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб, відповідний обов’язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» соціальних виплат як на причину невиконання покладених на нього зобов’язань до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення щодо конкретних сум.

Окрім цього, не можуть бути задоволені й позовні вимоги про стягнення спірних сум з відповідача, оскільки саме орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний здійснювати обрахування та виплату спірних сум допомоги, вказані дії до компетенції адміністративного суду не належать.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому належить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової допомоги при народженні дитини відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», протиправними; зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу наступні види допомоги:

* грошову допомогу при народженні дитини відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, кратному 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, з урахуванням проведених виплат цієї допомоги;

* щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 28.11.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та проведених виплат за вказаний період.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає за безпідставністю.

          В порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з відповідного місцевого бюджету на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 01 грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм матеріального права, через що оскаржувану постанову слід змінити.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

                                                     П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. задоволити частково.

Постанову Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької обл. від 31.07.2009р. змінити.

Позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 грошової допомоги при народженні дитини відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», - протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької обл. нарахувати та виплатити ОСОБА_2 наступні види допомоги:

* грошову допомогу при народженні дитини відповідно до ст.41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, кратному 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, з урахуванням проведених виплат цієї допомоги;

* щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», за період з 28.11.2007р. до 31.12.2007р. включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 01 (один) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку згідно вимог Закону України № 1691-VI від 18.02.2010р. шляхом подачі касаційної скарги за правилами цивільного судочинства до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                                             Шавель Р.М.

Судді                                                                                                      Ліщинський А.М. ,  Каралюс В.М.

< Текст >