Справа №22ц-3144                                   Головуючий 1 інстанції Лівочка Л.І.

Категорія - 5                                                Доповідач Алексеев А.В.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Червинської М.Є., Суддів - Алексеева А.В., Постолової В.Г.

При секретарі - Мартіросової А.Б.

З участю представника позивача ОСОБА_1, Відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2006 року поусправі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2006 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вважає, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи. Судом, на його думку, не враховано, що за договорами купівлі-продажу розплачувався він, він фактично отримав придбані квартири, проводив в них ремонт та використовував для здійснення підприємницької діяльності. Відповідач не мав наміру придбавати спірні квартири та не мав на це коштів Отже, фактичним покупцем спірних квартир був він. Також позивач звертає увагу на порушення судом вимог процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 17 квітня 1997 року, який посвідчено державним нртаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1 за 4939 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 3 червня 1997 року, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_2 за 6617 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 1 квітня 1998 року, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_3 за 6413 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу магазину та адміністративного приміщення від 19 грудня 2003 року, посвідченого   приватним   нотаріусом   Донецького   міського   нотаріального   округу,

ОСОБА_9 продав, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який діяв від імені

ОСОБА_9, купили в рівних частках кожний, магазин площею 91 кв.м. та

адміністративне приміщення площею 86,2 кв.м., що розташовані в будинку №13 по пр. Гурова в місті Донецьку.                                                                     

Заслухавши доповідача, представника позивача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, відповідача та його представника, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звернувшись до суд з позовом, позивач просив визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно, за тих підстав, що гроші на придбання майна належали йому, а не відповідачу.

Згідно статті 224 ЦК України ( 1963 року) по договору купівлі - продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

З договорів купівлі - продажу випливає, що покупцем майна є відповідач.

Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається л набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття власності не встановлена судом.

В судовому засіданні не здобуто доказів щодо участі позивача при придбанні нерухомого майна за договорами купівлі - продажу, які не визнані недійсними.

Крім того, позивач взагалі не звертався до суду з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються вищенаведеним та задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про порушення судом вимог процесуального права також є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що представник позивача приймав участь в судових засіданнях, повідомлявся про дату та час розгляду справи. Згідно частини 6 статті 76 ЦПК України, вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

За таких підстав та відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_4та залишає рішення суду без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, - л

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду міста Донецька від 28 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців після набрання нею законної сили.