< Копия >
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.06.10Справа №2а-1469/10/2770
Окружний адміністративний суд міста
Севастополя в складі:
Судді Майсак О.І.,
при секретарі: Слонімець Т.І,
за участю: представника позивача Коптева І.Б, (дов. № 10/4853 від 15.04.2009 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною. Вказує, що 27.01.2010 року набрала чинності постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду по адміністративній справі № 2а-643/09/2770, якою зобов’язано Ленінський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі надати позивачеві відповідь відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію»на запит щодо надання письмової інформації від 16.04.2009 року, але на момент подачі позову до суду відповідач такої відповіді позивачеві не вручив. Повідомляє, що така бездіяльність порушує право позивача на інформацію, Конституцію України, Закони України «Про інформацію»та «Про судоустрій України».
Просить визнати бездіяльність відповідача протиправною.
Ухвалою від 18.05.2010 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до попереднього судового засідання. Ухвалою від 01 червня 2010 року закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду.
У судове засідання позивач та його представник не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До початку судового засідання позивач надав клопотання з проханням розглянути справу за відсутності сторони позивача (а.с. 17,18).
Представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується повністю, просить у задоволенні відмовити. Вказує, що у позивача відсутні законні підстави для звернення до адміністративного суду для захисту порушених прав, свобод або інтересів в сфері публічно-правових відношень, пов’язаних з правом позивача на інформацію. Також вказує, що позивач не звертався до відповідача, який не брав участі у розгляду апеляційної скарги по адміністративній справі № 2а-643/09/2770, з заявою про добровільне виконання судового рішення, без отримання виконавчого листа для звернення до виконавчої служби.
В порядку статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності позивача за наявними у справі матеріалами за відсутністю позивача по справі та наявності його клопотання про це.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.07.2009 року по адміністративній справі № 2а-643/09/2770 за позовом ОСОБА_2 до Начальника Ленінського районного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Севастополі Гаврилюка Віктора Івановича про визнання відповіді протиправною, у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 01.07.2009 року змінено, викладено резолютивну частину у наступній редакції: «Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Зобов’язати Ленінський районний відділ Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в місті Севастополі надати відповідь відповідно до статті 21 Закону України «Про інформацію». В іншій частині позову відмовити». Постанова набрала законної сили 27.01.2010 року.
Зі змісту довідки Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі № 10/8852 від 18.06.2010 року вбачається, що інформаційний запит ОСОБА_2 від 16.04.2009 року був зареєстрований канцелярією Ленінського районного відділу (16.04.2009 року вх. № 431-Б).
Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до пункту 4 статті 257 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Пров виконавче провадження». Постанову адміністративного суду про зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення виконують за правилами статті 76 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Норми цієї статті встановлюють необхідність для примусового виконання судового рішення в адміністративній справі одержати в суді виконавчий лист. Виконавчий лист видається адміністративним судом, де знаходиться адміністративна справа, за судовим рішенням, що набрало законної сили. Суд видає виконавчий лист за заявою особи на користь якої ухвалено рішення, або її представника.
Відповідно до пункту 3 «Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України», затвердженого Наказом від 10.10.2004 року № 1177, діловодство, пов'язане зі зверненнями громадян, ведеться окремо від інших видів діловодства і покладається на відділ розгляду звернень і прийому громадян Департаменту документального забезпечення та режиму Міністерства внутрішніх справ України (у частині приймання, попереднього розгляду і реєстрації звернень громадян) та на спеціально призначених для цього посадових осіб у структурних підрозділах центрального апарату Міністерства внутрішніх справ України (у частині формування та зберігання справ за зверненнями громадян), а в органах внутрішніх справ - на одного з працівників підрозділу документального забезпечення. Порядок ведення діловодства, пов'язаного зі зверненнями громадян, які містять відомості, що становлять державну або іншу таємницю, яку охороняє закон, визначається спеціальними нормативно-правовими актами. Усі звернення, що надійшли від громадян, мають бути зареєстровані в підрозділах документального забезпечення органів внутрішніх справ у день їх надходження. Під час реєстрації звернення громадянина йому надається відповідний індекс (реєстраційний номер), який присвоюється один раз на рік. Реєстраційний індекс звернення складається з початкової літери прізвища автора звернення, порядкового номера звернення, що надійшло (наприклад, М-700), та додаткових індексів (кодів).
Зі змісту довідки Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі (а.с.34) № 10/8852 від 18.06.2010 року вбачається, що будь-яких документів, пов’язаних з виконанням Постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2010 року по справі № 2а-643/09/2770, а саме заяви про добровільне виконання вказаної постанови або примусового виконання на підставі виконавчого листа, постанови виконавчої служби до Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі за період з 27.01.2010 року на час розгляду справи не надходило.
З матеріалів адміністративної справи № 2а-643/09/2770 за позовом ОСОБА_2 до Начальника Ленінського районного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Севастополі Гаврилюка Віктора Івановича про визнання відповіді протиправною, оглянутої у судовому засіданні, вбачається, що позивач ОСОБА_5 з заявою про видачу виконавчого листа до суду не звертався (а.с.35-38).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача, письмовими доказами та матеріалами справи № 2а-643/09/2770, яки було судом досліджено.
Судом не приймаються до уваги та не надається оцінка доводам представника відповідача, на підставі п. 1 статті 72 КАС України, щодо наявності неодноразової відповіді на інформаційний запит позивача яки викладено в запереченнях на позов, з огляду на те, що наявність або відсутність відповіді та її правова оцінка була предметом розгляду по адміністративній справі № 2а-643/09/2770 за позовом ОСОБА_2 до Начальника Ленінського районного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Севастополі Гаврилюка Віктора Івановича про визнання відповіді протиправною. Зокрема, позивач просить визнати саме бездіяльність відповідача по не виконанню постанови суду саме по цей справі протиправною.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведене, судом не встановлено порушень чинного законодавства з боку Ленінського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі та визнання бездіяльністю протиправною, а отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 належить відмовити.
Постанова складена у повному обсязі 25 червня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис О.І. Майсак
< Суддя >: < підпис > < Суддя >
< З оригіналом згідно >
< Суддя > < підпис > < Суддя >
< Суддя >: < підпис > < Суддя >