Судове рішення #10013702

  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 червня 2010 рокуСправа № 2а-1630/10/0370


Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лозовського О. А.,  

суддів Андрусенко О. О., Плахтій Н. Б.,

при секретарі Чміль І. В.,

з участю  представників позивача Козлюк З. Р., Кримової Л. П., Галянта С. Р.,  

прокурора Рибака А. І.,

представників відповідача Сахарук О. В., Попко О. В., Грицишиної І. О., Якубук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку  адміністративну справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"  до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Волиньгаз"  звернулось в суд з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0003372399/0 від 16.12.2009 року, №0003382399/0 від 16.12.2009 року, №0003372399/1 від 25.02.2010 року, №0003382399/1 від 25.02.2010 року, №0003372399/2 від 24.03.2010 року, № 0000992399/2 від 24.03.2010 року та №0003382399/2 від 24.03.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у відповідача не було підстав для висновку про нікчемність угод, укладених між ВАТ "Волиньгаз" та TOB "Фондові технології та інвестиції" щодо придбання векселів АТЗТ "Укртехнобуд", між ВАТ "Волиньгаз" та TOB "Інвестиційна компанія "Фінінвест" щодо обміну векселів на векселі ВАТ "Стаханівський машинобудівельний завод". Висновки Луцької ОДПІ щодо неправомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених внаслідок оплати робіт ТзОВ «Волиньдатабуд» по будівництву газопроводів, не відповідають фактичним обставинам, оскільки факт виконання робіт підтверджується належними доказами.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Відповідач – Луцька ОДПІ позову не визнав, зазначаючи у своїх запереченнях, що згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України правочини щодо отримання ВАТ "Волиньгаз" простих векселів, виданих за угодами, які мають протиправний характер, є нікчемними, правочини щодо міни таких векселів, є також недійсними, та згідно частини 2 статті 215 ЦКУ нікчемними. Оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то податковим органом правомірно здійснено коригування показників декларацій з податку на прибуток підприємства за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів. Луцька ОДПІ також вважає, що договори на виконання підрядних робіт по будівництву підвідних газопроводів, укладених позивачем із ТзОВ «Волиньдатабуд», є нікчемними, а тому включення товариством до податкового кредиту сум, сплачених по таких угодах є неправомірним.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали наведені у запереченнях доводи, просили у позові відмовити.

Представник прокуратури Волинської області в засіданні суду підтримав доводи Луцької ОДПІ, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено наступне.

За результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Волиньгаз» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року Луцькою ОДПІ складено акт від 23.12.2009 року № 441/23-99/03339459.          

Вищевказаним актом встановлено порушення підприємством п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 6213478 грн., а також порушення п. п. 1.4 ст. 1, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість на загальну суму 8899138 грн.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0003372399/0 від 16.12.2009 року, № 0003372399/1 від 25.02.2010 року, №0003372399/2 від 24.03.2010 року про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 12425036 грн., в т. ч. 6213478 грн. основного платежу та 6211558 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №0003382399/0 від 16.12.2009 року, № 0003382399/1 від 25.02.2010 року, № 0003382399/2 від 24.03.2010 року про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 13348707 грн., в тому числі 8899138 грн. основного платежу та 4449569 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 0000992399/2 від 24.03.2010 року про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток (штрафні санкції) в сумі 720 грн.

Актом перевірки встановлено, що у ВАТ «Волиньгаз» згідно оборотно-сальдових відомостей станом на 01.01.2008 року у залишку рахувалось 10 простих векселів АТЗТ „Укртехнобуд" на суму 24750000 грн., а станом на 30.06.2009 року - 5 простих векселів ЗАТ „Стаханівський машинобудівельний завод" на суму 24433904,40 грн.

У додатку КЗ „Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами" до рядка 01.4 Декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2008 р. задекларовано від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду в сумі 15533725 грн.

В акті перевірки зазначається, що на виконання підпункту 1.1 пункту 1 договорів міни цінних паперів від 09.06.2008 р. №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08- 17/6, №Б 08-17/7 та №Б 08-17/8 ВАТ „Волиньгаз" передало право власності на цінні папери - 10 простих векселів вартістю 24433904,40 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „ІК „Фінінвест".

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 вищевказаних Договорів TOB „ІК „Фінінвест"' передало, а ВАТ „Волиньгаз" прийняло 5 простих векселів ЗАТ „Стаханівський машинобудівельний завод" на загальну суму 244390,40 грн., які станом на 30.06.2009 p. обліковуються на рахунку 341 „Короткострокові векселі, держані в національній валюті".

ВАТ „Волиньгаз" придбало прості векселі АТЗТ „Укртехнобуд" у Товариства з обмеженою відповідальністю „Фондові технології та інвестиції" згідно договорів та актів прийому-передачі цінних паперів на загальну суму 24750000 грн., за які частково у липні 2007 р. було перераховано кошти в сумі 316095,60 грн.

Векселедавцем даних векселів є АТЗТ «Укртехнобуд» (м. Макіївка Донецької обл.), а першим векселедержателем було ТзОВ «Комерційне підприємство «Фасад» (м. Київ).

Згідно довідки ДПА у Донецькій області від 17.06.2008 р. № 24/35-2/24312106 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки АТЗТ «Укртехнобуд» з питань правових відносин з TзOB "Комерційне підприємство «Фасад» за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р.» встановлено, що АТЗТ «Укртехнобуд» не мало взаємовідносин з ТзОВ «Комерційне підприємство «Фасад», бланки векселів, які були предметом купівлі-продажу між ВАТ «Волиньгаз» та TOB «Фондові технології та інвестиції» і TOB «ІК «Фінінвест» підприємство не закупляло та не виписувало, розрахунки векселями ні з якими підприємствами не здійснювало.

Згідно інформації електронної звітності ДКЗЦПФР операції TOB «Фондові технології та інвестиції» з продажу векселів на ВАТ «Волиньгаз» не відображено.

Станом на 01.01.2008 року рахується кредиторська заборгованість ВАТ «Волиньгаз» перед TOB «ІК «Фінінвест» в сумі 24 433 904,40 грн. згідно договору про відступлення права вимоги від 28.09.2007 року № 28-09-2 первісного кредитора - ТзОВ «Фондові технології та інвестиції» новому кредитору - ТзОВ «ІК «Фінінвест», що підтверджується відомістю по рахунку 685 "Розрахунки з іншими кредиторами".

ДПА у м. Києві листом від 08.09.2009 року №7628/7/35-204 повідомила, що ТзОВ «Фондові технології та інвестиції» згідно постанови господарського суду Київської області від 22.01.2008 року у справі №Б14/062-08 визнано банкрутом, TOB «ІК «Фінінвест» згідно постанови господарського суду м. Києва від 03.04.2009 року по справі № 44/178-6 визнано банкрутом, а засновник та директор TOB «ІК «Фінінвест» Назаров Д.А. за даними АБД м. Києва та Київської області не зареєстрований.

В акті перевірки зазначається, що у проваджені СВ ПМ ДПА у Донецькій області знаходиться кримінальна справа №180-435/9, порушена за фактом виготовлення, збуту та використання підроблених недержавних цінних паперів - простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд» невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 224 КК України.

Згідно показів посадових осіб АТЗТ «Укртехнобуд» - бухгалтера підприємства Маркевич C. B. та голови правління АТЗТ «Укртехнобуд» Ісаєва Б.О., АТЗТ «Укртехнобуд» за весь час здійснення діяльності  фінансово-господарських відносин з TOB «Комерційне підприємство «Фасад» не мало, крім того, вексельних взаєморозрахунків з суб’єктами господарської діяльності України підприємство не здійснювало.

Відповідно до інформації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та листа Волинського територіального управління ДКЦПФР від 10.11.2009 року №639/02 торгівцем цінних паперів - TOB "ІК "Фінінвест" операції по договорах міни цінних паперів від 09.06.2008 року № Б 08-17/4, № Б 08-17/5, № Б 08-17/6, № Б 08- 7/7 та № Б 08-17/8 з ВАТ "Волиньгаз" не відображено.

У вказаних договорах міни цінних паперів зазначено ліцензії торгівця ЦП - TOB ІК "Фінінвест" серії AB № 362081 (дилерська діяльність) та №362082 (брокерська діяльність) від 25.07.2007 року.

Однак, відповідно до листа Волинського територіального управління ДКЦПФР № 639/02 від 10.11.2009 р. та інформації, наданої управлінням ліцензування ДКЦПФР, TOB "ІК "Фінінвест" ліцензії серії AB №416810 від 07.07.2007 р. (брокерська діяльність) та AB №416809 від 07.07.2007р. (дилерська діяльність) на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі пінними паперами, термін дії: 25.07.2007 р.- 25.07.2012 р., анульовані постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 29.07.2009 р. №551-КУ, інформація щодо надання ліцензій серії AB № 362081 та АВ № 362082 відсутня.

Крім того, встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу II Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, договори міни цінних паперів від 09.06.2008 р. №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08-17/6, №Б 08- 17/7, №Б 08-17/8 є дилерськими договорами, в реквізиті ідентифікації яких згідно з п. 1 розділу III цих Правил торгівцем необхідно зазначати літерну ознаку (серію) "Д"- договори на здійснення дилерської діяльності , а не "Б"- договори на здійснення брокерської діяльності, як у них зазначено.

Перевіркою зроблено висновок, що договори міни цінних паперів від 09.06.2008 року №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08-17/6, №Б 08-17/7, №Б 08-17/8 укладені з порушенням вимог п.1, 3 Розділу III Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 грудня 2006 року №1449.

Крім того, за наявними адміністративними даними, наданими торговцем цінними паперами ТОВ "ІК "Фінінвест" за ІІ-й кв. 2008 р., відповідно до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 08.06.2004 р. №279 (у редакції рішення ДКЦПФР від 27.12.2007 р. №2380), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.01.2008 р. за №60/14751, договори міни від 09.06.2008 р. №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08-17/6, №Б 08-17/7,  №Б 08-17/8 відсутні.

Згідно зі статтею 4 Закону України від 05.04.2001 року №2374-111 "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Враховуючи вищевикладене, при перевірці зроблено висновок, що прості векселі серії АА 0973960 - АА 0973964, АА 0608075 - АА 0608079 видані в порушення вимог статті 4 вказаного Закону.

Враховуючи те, що АТЗТ «Укртехнобуд» ніяких взаємовідносин з TзOB «Комерційне підприємство «Фасад» не мало і вексельні  взаєморозрахунки не здійснювало, згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України правочини щодо видачі, отримання простих векселів серії АА №0973960-0973964, АА № 0608075-0608079, виданих АТЗТ "Укртехнобуд" в розрахунок за товари (роботи, послуги) TOB "Комерційне підприємство "Фасад" за угодами, які мають протиправний характер є нікчемними, та відповідно правочини щодо продажу (передачі) таких векселів, є також недійсними, та згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України нікчемними у розумінні Цивільного кодексу України.

Оформлення між ВАТ "Волиньгаз" та TOB "Фондові технології та інвестиції" актів приймання-передачі цінних паперів №Д58-19/07, №Д58-20/07, №Д58-21/07, Д58-22/07, №Д58-23/07 від 02.07.2007 року простих векселів серії АА №0973960- 973964, АА0608075-0608079 за угодами, які мають протиправний характер та є нікчемними є таким, що суперечить законодавству та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Оскільки, під час вчинення ВАТ "Волиньгаз" правочинів, в рамках договорів міни цінних паперів від 09.06.2008 року №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08- .7/6, №Б 08-17/7, №Б 08-17/8 не додержано вимоги частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, то такий правочин є нікчемним у значенні цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України правочини щодо отримання ВАТ «Волиньгаз» простих векселів серії АА №0973960-0973964, №0608075-0608079, виданих за угодами, які мають протиправний характер та є нікчемними і, відповідно, правочини щодо міни таких векселів, є також недійсними, та згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України нікчемними у розумінні Цивільного кодексу України.

Відповідно до акту перевірки позивачем у порушення підпунктів 7.6.1 та 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зайво включено у рядок 3.3 „Від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року" додатку КЗ „Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами" до Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2008 року операції з придбання простих векселів серії АА №0973960-0973964, №0608075-0608079 на суму 15533725,00 грн., які видані за угодами, що мають протиправний характер і є нікчемними. Операції по договорах міни векселів в сумі 14433907,40 грн., які є нікчемними згідно вимог частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, не можуть бути відображені в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у додатку КЗ декларації з податку на прибуток та включені до рядка 3 додатка КЗ декларації з податку на -прибуток. Отже, цінні папери - прості векселі ЗАТ "Стаханівський машинобудівельний завод", отримані згідно акту прийому-передачі цінних паперів б/н від 09.06.2008 року без будь-якої компенсації їх вартості, тобто безкоштовно.

На підставі викладеного податковий орган вважає, що ВАТ "Волиньгаз" в порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включено до валового доходу Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2008 р. дохід з інших джерел, а саме - у вигляді вартості безкоштовно отриманих цінних паперів ЗАТ «Стаханівський машинобудівельний завод" на суму 24 433 904,40 грн., що стало підставою для донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 6213478 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6211558 грн. та 720 грн. згідно податкових повідомлень-рішень № 0003372399/0 від 16.12.2009 року, № 0003372399/1 від 25.02.2010 року, № 0003372399/2 від 24.03.2010 року, № 0000992399/2 від 24.03.2010 року.

Вищезазначені висновки щодо порушень податкового законодавства ґрунтуються на тому, що АТЗТ «Укртехнобуд» ніяких взаємовідносин із TзOB «Комерційне підприємство «Фасад» не мало і вексельні  взаєморозрахунки не здійснювало, згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України правочини щодо видачі, отримання простих векселів серії АА №0973960-0973964, АА № 0608075-0608079, виданих АТЗТ "Укртехнобуд" в розрахунок за товари (роботи, послуги) TOB "Комерційне підприємство "Фасад" за угодами, які мають протиправний характер є нікчемними, та відповідно правочини щодо продажу (передачі) таких векселів, є також недійсними, та згідно частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України нікчемними у розумінні Цивільного кодексу України. Оформлення між ВАТ "Волиньгаз" та TOB "Фондові технології та інвестиції" актів приймання-передачі цінних паперів №Д58-19/07, №Д58-20/07, №Д58-21/07, №Д58-22/07, №Д58-23/07 від 02.07.2007 року простих векселів серії АА №0973960- 973964, АА0608075-0608079 за угодами, які мають протиправний характер та є нікчемними є таким, що суперечить законодавству та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків.

Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зміст укладеного правочину – обмін цінних паперів, що за своєю суттю не може суперечити актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований па реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Внаслідок укладення договорів міни цінних паперів від 09.06.2008 року №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08- 17/6, №Б 08-17/7 та №Б 08-17/8 ВАТ „Волиньгаз" отримало 5 простих векселів ЗАТ „Стаханівський машинобудівельний завод", а ТзОВ «ІК «Фінінвест» отримало 10 простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд». Отже, правочин був укладений з дотриманням вищезазначеної норми цивільного законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція недійсності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Однак, частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України містить чітку умову, коли не вимагається визнання судом недійсності правочину - за умови якщо недійсність правочину встановлено безпосередньо законом.

Цивільним законодавством встановлено випадки, коли правочин визнається нікчемним:

а) укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом, наприклад, правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань (ст. 547);

б) укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми (ч. 1 ст. 219);

в) укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (ст. 221);

г) укладені недієздатною фізичною особою (ст. 226);

д) вчинені без дозволу органу опіки і піклування (ч. 1 ст. 224);

ж) які порушують публічний порядок (ст. 228).

Укладені між ВАТ «Волиньгаз» та ТзОВ «ІК «Фінінвест» договори міни цінних паперів не є жодним із перелічених правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині. Таким чином, визнання таких договорів недійсним можливе лише за рішенням суду.

Нікчемність правочинів, укладених між ВАТ «Волиньгаз»  та ТзОВ «ІК «Фінінвест», в акті перевірки ґрунтується на наступних фактах: згідно даних ДПА у Донецькій області АТЗТ «Укртехнобуд» не мало взаємовідносин із ТзОВ «Комерційне підприємство «Фасад», бланки векселів підприємство не закупляло та не виписувало, розрахунки векселями не здійснювало; TOB «Фондові технології та інвестиції» операції з продажу векселів на ВАТ «Волиньгаз» не відображено; ТзОВ «Фондові технології та інвестиції» згідно постанови господарського суду Київської області від 22.01.2008 року у справі № Б14/062-08 визнано банкрутом; TOB «ІК «Фінінвест» згідно постанови господарського суду м. Києва від 03.04.2009 року по справі №44/178-6 визнано банкрутом; у проваджені СВ ПМ ДПА у Донецькій області знаходиться кримінальна справа №180-435/9, порушена за фактом виготовлення, збуту та використання підроблених недержавних цінних паперів - простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд» невстановленими особами за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 224 КК України; згідно показів посадових осіб АТЗТ «Укртехнобуд» підприємство за весь час здійснення діяльності  фінансово-господарських відносин з TOB «Комерційне підприємство «Фасад» не мало, вексельних операцій не здійснювало; TOB "ІК "Фінінвест" операції по договорах міни цінних паперів не відображено у електронній звітності ДКЗЦПФР; ліцензії TOB "ІК "Фінінвест" серії AB №416810 від 07.07.2007р. (брокерська діяльність) та AB №416809 від 07.07.2007 року (дилерська діяльність) на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами анульовані постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 29.07.2009 р. № 551-КУ.

Суд критично сприймає дані обставини та не вважає їх належними доказами в підтвердження нікчемності угод по міні векселів з огляду на наступне.

Сам факт міни, приймання-передачі та наявності векселів, як товарних цінностей, не заперечується перевіряючими у акті перевірки.

ТзОВ «Фондові технології та інвестиції» визнано банкрутом 22.01.2008 року, а договори купівлі-продажу цінних паперів, згідно яких передано векселі емітовані АТЗТ «Укртехнобуд», укладено 02.07.2007 року. Факт передачі векселів, тобто фактичного виконання угоди, підтверджується актами прийому-передачі від 02.07.2007 року

ТзOB "ІК "Фінінвест" визнано банкрутом 03.04.2009 року відповідно, а договори міни цінних паперів укладено 09.06.2008 року. Про виконання договорів міни свідчать акти приймання-передачі цінних паперів від 09.06.2008 року.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Як ти відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На час здійснення господарських операцій і ТзОВ «Фондові технології та інвестиції», і ТзOB "ІК "Фінінвест" були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Невідображення ТзОВ «Фондові технології та інвестиції» та ТзОВ «ІК «Фінінвест» у електронній звітності ДКЗЦПФР операцій з продажу та міни векселів не свідчить про нікчемність укладених угод,  а є лише підставою для притягнення зазначених підприємств до відповідальності за порушення правил, що регулюють діяльність торговців цінними паперами.

Ліцензії TOB "ІК "Фінінвест" на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами анульовані 29.07.2009 року, тобто після укладення та виконання договорів міни.

Факт підробки цінних паперів повинен підтверджуватись висновком експерта або вироком у кримінальній справі, однак, таких доказів Луцькою ОДПІ суду не подано.

Крім того, наявні матеріали свідчать про те, що, документально підтверджуючи факт виконання угод, суб'єкт господарювання надав усі необхідні для перевірки документи (договори, акти прийому-передачі). Претензій щодо їх змісту і форми перевіряючими зауважено не було.

Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Санкції, передбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Перевіряючими під час планової виїзної перевірки не доведено належними та допустимими доказами, що вищезазначені господарські зобов'язання вчинені ВАТ «Волиньгаз» саме з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. п. 7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 зазначеного Закону встановлено: під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено у рядок 3.3 „Від'ємний фінансовий результат попереднього звітного року" додатку КЗ „Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами" до Декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2008 року операції з придбання простих векселів серії АА №0973960-0973964, №0608075-0608079 на суму 15533725,00 грн., а отже правові підстави у податкового органу для донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 6213478 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6211558 грн. та 720 грн. були відсутні.

Перевіркою правильності нарахування податку на додану вартість встановлено, що ВАТ „Волиньгаз" (замовник) уклало договори від 25.06.2008 року та від 02.07.2008 року з ТзОВ „Луцькмоноліт" (перейменовано на ТзОВ "Волиньдатабуд") (підрядник), згідно умов яких підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати будівельні роботи газопроводів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлені договорами строки, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, матеріали, забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт, прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість.

Відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) та актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) вартість виконаних ТзОВ „Волиньдатабуд" підрядних робіт за листопад-грудень 2008 р. склала 86906921,02 грн., в т.ч. ПДВ – 14484486,82 грн.

Розрахунки за виконані підрядні роботи проведені ВАТ „Волиньгаз" шляхом перерахування готівкових коштів в сумі 19979058,37 грн. та передачі 20 простих векселів на загальну суму 66927862,65 грн.

У податковому обліку із загального обсягу виконаних робіт по будівництву газопроводів на підставі отриманих податкових накладних до реєстру виданих (отриманих) податкових накладних і, відповідно, до податкового кредиту за період з грудня 2008 року по травень 2009 року включено 8899137,91 грн. податку на додану вартість, в т. ч. у грудні 2008 року 2952187,26 грн., січні-травні 2009 року відповідно 1956226,83 грн., 256507,33 грн., 1116858,83 грн., 2284891,66 грн. і 32466,00 грн.

ТзОВ "Волиньдатабуд" листом від 03.11.2009 року №24 повідомило, що відповідно до установчих документів основними видами діяльності товариства є діяльність у сфері інжинірингу та будівництво будівель. Так як у товариства виробничі потужності відсутні, тому фактично воно здійснювало послуги генпідряду і виступало посередником між замовниками та субпідрядними організаціями.

Постачальниками послуг по будівництву газопроводів були субпідрядні організації ТзОВ „Компанія „Аруна" (м. Київ), ТзОВ „Інжинірингова компанія Астрея" (м. Київ) та ТзОВ „Експертжитлобуд" (м. Київ).

Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 28.08.2009 року №1255 повідомлено, що ТзОВ Волиньдатабуд" ліцензії на провадження будівельної діяльності в інспекції ДАБК Волинській області не отримувало.

Листами Територіального управління Держгірпромнагляду по Київській бласті та місту Києву №04/2323 від 01.09.2009 року та Територіального управління Держгірпромнагляду по Волинській області повідомлено, що дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки як ТзОВ "Волиньдатабуд", так і субпідрядним організаціям ТзОВ „Компанія „Аруна", ТзОВ „Інжинірингова компанія „Астрея" та ТзОВ „Експертжитлобуд" не надавались.

Відповідно до інформації ГВПМ Луцької ОДПІ від 10.11.2009 року №5947/826-32, до 30.01.2009 року директором ТзОВ „Волиньдатабуд" працював Костриба І.О., яким 7.11.2009 року надано пояснення про те, що ТзОВ „Луцькмоноліт" (перейменоване на ТзОВ „Волиньдатабуд") будівельні роботи по будівництву газопроводів по взказаних об'єктах не проводило. Матеріально-технічної бази на ТзОВ «Луцькмоноліт» не було та працівники відповідної кваліфікації не працювали, тому власними силами виконати даний об'єм робіт не являлось можливим. Ліцензії на виконання даного виду будівельних робіт (будівництво газопроводів) ТзОВ „Луцькмоноліт" не виготовляло та не отримувало. Актів виконаних робіт від інших підрядників (субпідрядників) на проведення вищевказаних робіт за період перебування його на посаді директора товариства не надавалося і ним не підписувалось. Також ним не давались вказівки на оформлення податкових накладних на оплату за виконані роботи по будівництву газопроводів на замовлення ВАТ „Волиньгаз".

У поясненні Костриба І.О. стверджує, що у періоді перебування його на посаді директора TOB "Волиньдатабуд" розрахунки з покупцями та постачальниками на підприємстві проводились шляхом формування електронного реєстру платежів з використанням системи „клієнт-банк" через розрахунковий рахунок, відкритий у банку „Фінансова ініціатива" (м.Київ). Платіжних доручень, які стосувались будівництва газопроводів з ВАТ „Волиньгаз" та субпідрядниками, товариство не формувало.

Відповідно до інформації пошуково-довідкової системи (ПДС) ДПА України, стан платників TOB "Інжинірингова компанія "Астрея" та TOB «Експертжитлобуд» - запит на встановлення місцезнаходження, а TOB "Будівельна фірма "Затишок" і TOB "Компанія "Аруна" - визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру.

Крім того, в результаті проведеного аналізу розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ (додаток 5) контрагентів ТзOB "Компанія "Аруна" (м.Київ), TзOB "Будівельна фірма "Затишок" (м.Київ), TзOB «Інжинірингова компанія "Астрея" (м.Київ), TзOB "Експертжитлобуд" (м.Київ) встановлено, що у листопаді-грудні 2008р. вказані контрагенти проводили в обліку документи на придбання товарів (робіт, послуг) у суб'єктів господарської діяльності, які визнані банкрутами чи скасована державна реєстрація (інформаційно-аналітична записка від 17.11.2009 року №63).

Враховуючи викладене, визначені договори відповідно до пунктів 1, 2 статті 115, пунктів 1, 5 статті 203 ЦКУ є нікчемними та відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з проведенням ВАТ „Волиньгаз" в обліку документів на будівництво газопроводів від ТзОВ „Волиньдатабуд" по нікчемних угодах, товариством неправомірно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 8899137,91 грн., в т.ч. у грудні 2008 р.- 2952187,26 грн., січні-травні 1009 року - відповідно 1956226,83 грн., 256507,33 грн., 1116858,83 грн., 2284891,66 грн. і 332466,00 грн.

Вищезазначені висновки щодо порушень податкового законодавства ґрунтуються на тому, що укладені між ВАТ «Волиньгаз» та TOB «Волиньдатабуд» договори на виконання будівельних робіт газопроводів є недійсними (нікчемними), оскільки не відповідають вимогам закону, або вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України та статей 207, 208 Господарського кодексу України.

Позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено, що відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також: моральним засадам суспільства.

Зміст укладеного правочину - виконання будівельних робіт підвідних газопроводів, що за своєю суттю не може суперечити актам цивільного законодавства (оскільки регулюється останнім, а саме глава 61 Цивільного кодексу України та моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки результатом робіт є виконані будівельні роботи газопроводів, то правочини, укладені між ВАТ «Волиньгаз» і ТзОВ «Волиньдатабуд», були укладений з дотриманням вищезазначеної норми цивільного законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція недійсності правочину, отже, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435 (зі змінами та доповненнями) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України містить чітку умову, коли не вимагається визнання судом недійсності правочину - за умови якщо недійсність правочину встановлено безпосередньо законом.

Цивільним законодавством встановлено декілька випадків, коли правочин визнається нікчемним:

а) укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом, наприклад, правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань (ст. 547);

б) укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми (ч. 1 ст. 219);

в) укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (ст. 221);

г) укладені недієздатною фізичною особою (ст. 226);

д) вчинені без дозволу органу опіки і піклування (ч. 1 ст. 224);

ж) які порушують публічний порядок (ст. 228).

Укладені між ВАТ «Волиньгаз» та TOB «Волиньдатабуд» договори на виконання будівельних робіт газопроводів не є жодним із перелічених правочинів.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині. Таким чином, визнання таких договорів недійсним можливе лише за рішенням суду.

Нікчемність правочинів, укладених між ВАТ «Волиньгаз» та TзOB «Волиньдатабуд», в акті планової виїзної перевірки від 23.12.2009 року № 441/23-99/03339459 ґрунтується на наступних фактах: відсутність ліцензії у TзOB «Волиньдатабуд» на провадження будівельної діяльності, відсутність у підрядника та субпідрядників дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, письмові пояснення директора TзOB «Волиньдатабуд» Костриби І. О. про те, що товариство не виконувало підрядних робіт по будівництву газопроводів, проведення субпідрядниками в обліку документів на придбання товарів (робіт, послуг) у суб’єктів господарювання, які визнані банкрутами скасована державна реєстрація. Також у акті перевірки зазначено, що фактично роботи по будівництву газопроводів проводило ТзОВ «Торговий дім «Професіонал», з яким від імені сільських кооперативів укладено договори підряду.

Однак, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що Луцькою ОДПІ помилково зроблено висновок про нікчемність угод, укладених між ВАТ «Волиньгаз» та TзOB «Волиньдатабуд».

Факт виконання будівельних робіт по будівництву підвідних газопроводів не заперечується перевіряючими.

Правовідносини, що виникають внаслідок укладення договорів між ВАТ «Волиньгаз» та TзOB «Волиньдатабуд» регулюються главою 61 Цивільного кодексу України «Підряд». Предметом всіх договорів є виконання однією з сторін за завданням другої сторони робіт за певну плату. Згідно частини 1 статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право залучити до виконання роботи інших осіб, залишаючись відповідальним перед замовником за результат їх роботи.

Залучивши до виконання будівельних робіт субпідрядників, TзOB «Волиньдатабуд» діяло в межах чинного законодавства.

Документально підтверджуючи факт виконання робіт, ВАТ «Волиньгаз» надало всі необхідні для перевірки документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо). Претензій щодо їх змісту і форми перевіряючими в акті зауважено не було.

Посилання представників відповідача у судовому засіданні на те, що в актах приймання виконаних підрядних робіт відсутня дата їх підписання та не зазначено посад та прізвищ осіб, які їх підписали, до уваги судом не приймається з урахуванням наступного.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

-          назву документа (форми);

-          дату і місце складання;

-          назву підприємства, від імені якого складено документ;

-          зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-          посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

-          правильність її оформлення;

-          особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вищезазначених вимог акти приймання виконаних підрядних робіт, підписані представниками ВАТ «Волиньгаз» та TзOB «Волиньдатабуд», повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити, крім дати їх підписання. Однак, в усіх актах зазначено період, за який виконано роботи. Судом оглянуто оригінали актів та встановлено, що усі акти скріплені печатками ВАТ «Волиньгаз» та TзOB «Волиньдатабуд», у них детально конкретизовано характер виконаних робіт, вартість кожного виду робіт.

Записи у первинних документах відповідають записам у регістрах бухгалтерського та податкового обліку ВАТ «Волиньгаз». Будь-яких експертиз на предмет достовірності первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку на момент проведення перевірки не проводилося.

В ході судового розгляду справи не знайшов підтвердження і факт відсутності ліцензії у TзOB «Волиньдатабуд» на провадження будівельної діяльності, оскільки позивачем подано суду ліцензію на господарську діяльність, пов’язану із створенням об’єктів архітектури, видану ТзОВ «Луцькмоноліт» (перейменовано TзOB «Волиньдатабуд») Державною архітектурно-будівельною інспекцією 08.07.2008 року із терміном дії до 08.07.2011 року. Згідно переліку робіт до ліцензії ТзОВ «Луцькмоноліт» має право на виконання інжинірингових робіт, право виступати генеральним підрядником у будівництві із спорудженням будов виробничого призначення, інженерного призначення та будов житлового і громадського призначення. Доказів про відкликання чи скасування даної ліцензії відповідачем не надано.

Також в підтвердження позовних вимог ВАТ «Волиньгаз» подано суду ліцензію на будівельну діяльність, видану ТзОВ «Компанія «Аруна» (субпідрядник) Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 05.05.2006 року із терміном дії до 05.05.2011 року. Доказів про відкликання чи скасування даної ліцензії відповідачем також не надано.

Письмові пояснення директора TзOB «Волиньдатабуд» Костриби І.О. про те, що товариство не виконувало підрядних робіт по будівництву газопроводів не є належними доказами у даній справі, так як факт виконання робіт підтверджується відповідними актами. Крім того, суд критично сприймає такі пояснення й з огляду на те, що Костриба І.О. вказував на те, що товариство не отримувало ліцензії на виконання будівельних робіт, а фактично така ліцензія є, що підтверджується її копією наявною в матеріалах справи.  

Посилання відповідача у акті перевірки на те, що фактично роботи по будівництву газопроводів проводило ТзОВ «Торговий дім «Професіонал», з яким від імені сільських кооперативів укладено договори підряду, до уваги судом не приймається, оскільки ВАТ «Волиньдатабуд» на підставі укладених угод виконувало роботи по будівництву підвідних газопроводів, а ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» будувало вуличні газопроводи, що підтверджується відповідними договорами та актами приймання виконаних робіт. Об’єм, характер, предмет та вартість виконаних ТзОВ «Торговий дім «Професіонал» робіт є зовсім іншими, ніж роботи, виконані ТзОВ «Волиньдатабуд». Тобто, податковим органом помилково ототожнено різні види робіт, що виконувались різними суб’єктами. Виконання робіт по проведенню вуличних газопроводів жодним чином не може свідчити про нікчемність угод, укладених позивачем із ТзОВ «Волиньдатабуд».

Відповідно до статі 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, шо не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може буги, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Санкції, передбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не доведено, що вищезазначені господарські зобов'язання вчинені саме з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто виконання робіт по будівництву газопроводів, прийняття результатів цих робіт та подальше використання у господарській діяльності позивача результатів робіт.

А тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 8899138 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4449569 грн.

Враховуючи наведене та ту обставину, що представниками Луцької ОДПІ не обґрунтовано належними доказами висновків, викладених у акті перевірки, в ході розгляду справи не знайшли підтвердження факти щодо фіктивності господарських операцій між ВАТ «Волиньгаз» та "Інвестиційна компанія "Фінінвест", ВАТ «Волиньгаз» та ТзОВ «Волиньдатабуд», суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0003372399/0 від 16.12.2009 року, № 0003382399/0 від 16.12.2009 року, №0003372399/1 від 25.02.2010 року, №0003382399/1 від 25.02.2010 року, №0003372399/2 від 24.03.2010 року, № 0000992399/2 від 24.03.2010 року та №0003382399/2 від 24.03.2010 року є такими, що суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 11, 17, 158,  частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість",  суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції №0003372399/0 від 16.12.2009 року, №0003382399/0 від 16.12.2009 року, №0003372399/1 від 25.02.2010 року, №0003382399/1 від 25.02.2010 року, №0003372399/2 від 24.03.2010 року, №0000992399/2 від 24.03.2010 року та №0003382399/2 від 24.03.2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – 5 липня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя                                                                    О. А. Лозовський

Судді                                                                                          О. О. Андрусенко Н. Б. Плахтій


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація