справа № 2а-4824/09/0670
категорія 2.9
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С.,
суддів Романеченка Є.Ю., Чернової Г.В.
при секретарі - Янушевській В.В., Василюк Т.В.,
за участю представників позивача, представників відповідачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" < Текст >
до Державної адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту і зв'язку України та територіального управління Головавтотрансінспекції у м.Києві < Текст >
про скасування та визнання нечинними рішень, зобов"язання вчинити певні дії,-
встановив:
У липні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" звернулося до суду з позовом до Державної адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту і зв'язку України та територіального управління Головавтотрансінспекції у м.Києві про скасування та визнання нечинними рішень, зобов"язання вчинити певні дії. Свої вимоги позивач мотивує тим, що під час проведення конкурсу було об"явлено про недопущення позивача до участі у конкурсі з підстав, передбачених п.5 ст.12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування - наявність несплачених штрафних санкцій та не оскаржених у судовому порядку. Про існування постанов про застосування фінансових санкцій до позивача на підставі закону України "Про автомобільний транспорт" позивач дізнався лише під час проведення конкурсу. Тобто з боку другого відповідача було допущено порушення вимог пунктів 26,27 та 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, тобто позивача не викликали на розгляд справи та не направляли копію постанови про накладання штрафних санкцій. Також позивач посилається на порушення з боку першого відповідача вимог ст. 45 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.п.5 ст.12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування суперечать вимогам зазначеної норми Закону. Крім цього, позивач посилається на порушення вимог ст.250 ГК України.
З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просить скасувати наказ Державтотрансадміністрації №88 від 15 червня 2009 року про введення в дію рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця на конкурсі, що відбувся 26 травня 2009 року, визнати таким, що не відбувся конкурс на визначення перевізника на маршруті "Київ-Житомир" та "Житомир-Київ" від 26 травня 2009 року, визнати постанови ТУ Головавтотрансінспекції в м.Києві № 028890 від 2 серпня 2006 року, №028807 від 4 серпня 2006 року, №028963 від 23 серпня 2006 року про застосування фінансових санкцій нечинними та зобов"язати Державтотрансадміністрацію повернути позивачу 41600,00 грн. за участь у конкурсі.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовні заяві та доповненнях до неї.
Представники відповідачів проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю, надали суду письмові заперечення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно протоколу №185 засідання комітету Державтотрансамнінстрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування 26 травня 2009 ОСОБА_1, член комітету, проінформував членів конкурсного комітету, щодо несплати накладених штрафних санкцій позивачу на загальну суму 5100 грн. Представник позивача не зміг надати довідку про сплату зазначених штрафних санкцій. Тому було вирішено, на підставі підпункту 5 пункту 12 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, не допустити до участі по всім об"єктам конкурсу по яким надав заяви для участі позивач, який має несплачені штрафні санкції.
Згідно підпункту 5 пункту 12 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які, зокрема, мають несплачені штрафні санкції, накладені Головавтотрансінспекцією або Державтоінспекцією, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу).
На вимогу суду представником другого відповідача були надані постанови про застосування фінансових санкцій до позивача № 028890 від 2 серпня 2006 року, №028807 від 4 серпня 2006 року, №028963 від 23 серпня 2006 року. Згідно зазначених постанов до позивача застосовані фінансові санкції на підставі ч.1 абз.3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Зазначені постанови були винесені на підставі актів перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 27 червня 2006 року та протоколів про виявлене під час перевірки автотранспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт від 1 серпня 2006 року, 22 серпня 2006 року та 3 серпня 2006 року за порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутні схема маршруту руху.
Постанови №№028807 та 028963 були направлені другим відповідачем до органу ДВС. Постановами від 9 листопада 2006 року ДВС відмовила у відкритті виконавчого провадження, оскільки в зв"язку з внесенням змін, постанови не мали статусу виконавчого документу.
У червні 2009 року позивач звернувся до ГДІ на автомобільному транспорті зі скаргою на постанови про застосування фінансових санкцій, але постанови залишені без змін у зв"язку з пропуском строку звернення зі скаргою.
Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачені документи для регулярних пасажирських перевезень:
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
В судовому засіданні представники позивача підтвердили, що водії зазначені в актах та протоколах дійсно працюють у позивача, а також позивачу належать зазначені в цих документах автомобілі.
Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування №143 від 29 січня 2003 року, який діяв на момент винесення оспорюваних постанов, керівник органу державного контролю протягом 10 днів після складення протоколів, зазначених у пунктах 12 і 24 цього порядку, розглядає справу. Зазначена норма стосується виявлення під час перевірки автотранспортного засобу порушень, відповідальність за які передбачена пунктами 1-6 статті 69 Закону України "Про автомобільний транспорт". У даній справі другим відповідачем було виявлено порушення ст. 39 Закону.
Пункт 27 Порядку не містить зобов"язання щодо виклику перевізника для участі у розгляді справи, виклик перевізника є правом керівника органу державного контролю.
Згідно пункту 28 Порядку копія постанови не пізніше ніж через 3 дні після її ухвалення вручається під розписку керівнику або уповноваженому представникові суб"єкта підприємницької діяльності чи надсилається суб"єкту підприємницької діяльності про що робиться запис у справі.
Як пояснив представник другого відповідача матеріали справи знищені за закінченням терміну зберігання. На вимогу суду представник надав суду для огляду книгу вихідної кореспонденції за 2006 рік. Згідно зазначеної книги 31 жовтня 2006 року постанови про застосування фінансових санкцій були направлені на адресу позивача, копії книги долучені до справи.
Зазначені обставини спростовують посилання позивача про те, що копії постанов не направлялися на його адресу. Крім того, зазначеним Порядком не передбачено відправлення кореспонденції та документів замовною поштою.
Колегія суддів вважає, що оспорювані постанови про застосування фінансових санкцій винесені на підставі Закону та в межах повноважень відповідача, а тому визнанню нечинними не підлягають. Крім того, факти скоєння водіями правопорушень позивачем не оскаржуються.
Враховуючи наведене, колегія судів вважає, що при наявності офіційної інформації, яка була надана Головавтотрансінспекцією, про те, що позивач має несплачені штрафні санкції, накладені Головавтотрансінспекцією або Державтоінспекцією, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу), комісія комітету Державтотрансадміністрайції мала право не допустити позивача до участі у конкурсі. Тому відсутні підстави щодо задоволення позовних вимог в частині скасування наказу Державтотрансадміністрації №88 від 15 червня 2009 року про введення в дію рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця на конкурсі, що відбувся 26 травня 2009 року та визнання таким, що не відбувся конкурс на визначення перевізника на маршруті "Київ-Житомир" та "Житомир-Київ" від 26 травня 2009 року.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що п.п.5 ст.12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування суперечить вимогам ст. 45 Закону України "Про автомобільний транспорт", оскільки Закон регулює відносини забезпечення діяльності автомобільного транспорту та безпеку руху, а Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезень пасажирів і має спеціальний характер.
Суд також, не приймає до уваги посилання позивача на порушення вимог ст.250 ГК України оскільки постанови про застосування фінансових санкцій винесені в межах двомісячного терміну з моменту виявлення правопорушення.
Що стосується повернення сплачених коштів за участь у конкурсі, то позовні вимоги також задоволенню не підлягають, оскільки згідно пункту 63 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, кошти, сплачені за участь у конкурсі, повертаються повністю у разі, коли конкурс не відбувся або переможця не було визначено з вини організатора (робочого органу), а також перевізникам-претендентам, які подали достовірну інформацію, за настання обставин, визначених пунктом 54 цього Порядку. Інших підстав для повного повернення сплачених коштів за участь у конкурсі немає.
З оглядом на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про безпідставність позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
постановила:
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" до Державної адміністрація автомобільного транспорту Міністерства транспорту і зв'язку України та територіального управління Головавтотрансінспекції у м.Києві про скасування та визнання нечинними рішень, зобов"язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.С. Токарева
судді: Є.Ю. Романченко
Г.В. Чернова
Повний текст постанови виготовлено: 29 червня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.