Судове рішення #10013611

              

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24 червня 2010 року   /12:12/                                    Справа №  2а-2465/10/0870

 Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., за участю представника позивача Карленко Н.Т. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

до фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення податкового боргу в сумі 900 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Запоріжжя (надалі – позивач або ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя) звернулась з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_2 (надалі – відповідач) про стягнення податкової заборгованості у розмірі 900 грн. 00 коп., посилаючись на те, що вказана заборгованість виникла внаслідок несплати до бюджету визначеного податкового зобов’язання по податку з доходів громадян.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та дав пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, Також, не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Про дату, час та місце призначення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.

06.07.2009р. відповідач надав до ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя декларацію про доходи, одержані ним з 01.01.2008р. до 31.12.2008р. У вказаній декларації відповідач у розділі 1.2. «Доходи, одержані в інших місцях не за місцем основної роботи (за виконання робіт за сумісництвом, за договорами цивільно-правового характеру, разових та інших робіт, дивіденди, авторські винагороди)» зазначив суму доходу, отриманого за надання послуг з ремонту автомобілів у сумі 6000 грн. 00 коп.

Загальний річний оподатковуваний дохід відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об’єкта оподаткування, тому сума податку з відповідача згідно задекларованого податкового зобов’язання становить 900 грн. 00 коп.

21.07.2009р. відповідач отримав податкове повідомлення форми «Ф» №0001631701/0 від 08.07.2009р. в якому під розпис був повідомлений про те, що сума податкового зобов’язання становить 900 грн. 00 коп.

27.08.2009р. відповідачу надіслано поштою першу податкову вимогу форми «Ф1» №1/27 від 27.08.2009р. за яким загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов’язаннями становить 900 грн. 00 коп.

15.10.2009р. відповідачу надіслано поштою другу податкову вимогу форми «Ф2» №2/29 від 15.10.2009р. за яким загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобов’язаннями становить 900 грн. 00 коп.

15.11.2009р. позивачем згідно пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» винесено рішення № 241 про стягнення з відповідача коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків – це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як зазначено у п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкові органи мають право подавати до суду позови про стягнення  заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок майна боржників.

Враховуючи вищевикладене, судом з’ясовано, що фізична особа ОСОБА_2 на час судового засідання має несплачену податкову заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 900 грн. 00 коп. яку у добровільному порядку не сплатив. У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 160, 163 КАС України, ст.ст.4, 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.ст.1, 3, 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до державного бюджету податковий борг у сумі 900 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок 34129999700004, код платежу 99999999, банк ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач – Державний бюджет у Заводському районі м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 34677136.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                             (підпис)                                          О.О. Прасов

Постанова виготовлена у повному обсязі 25.06.2010р.

Постанова не набрала законної сили

Суддя                                                                                                     О.О. Прасов

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація