Судове рішення #10013303

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

01 липня 2010 р.            Справа № 2-а-1979/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,

при секретарі судового засідання:   Котюжанській Тетяні Олександрівні  

представник позивача: в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву щодо розгляду справи без його участі

відповідач: в судове засідання не з`явився. Про час дату та місце судового засідання повідомлений завчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної  податкової інспекції у м. Вінниці   

до:   суб`єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1  

про: стягнення заборгованості

                                                         ВСТАНОВИВ :

Державною податковою інспекцією у м. Вінниці заявлено позов до суб`єкта підприємницької діяльності - громадянина ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 13.05.2009 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 1486,00 грн., з них 1316,00 грн. - основний платіж, 170,00 грн. - штрафні санкції.

Дана заборгованість виникла у результаті поданої суб`єктом підприємницької діяльності податкової декларації по податку на додану вартість за 5 місяців 2008 року. Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0017811712/0 від 01.07.2008 року до суб`єкта підприємницької діяльності були застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена, ДПІ у м. Вінниці звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з зазначеними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 14.05.2010 року провадження у справі було відкрито.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак надав суду заяву щодо розгляду справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 01.06.10 не з’явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений ухвалою суду від 14.05.2010 року, яка направлена на адресу суб`єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1, вказаною в Свідоцтві про державну реєстрацію. Зазначене підтверджується матеріалами адміністративної справи.

17.06.10р. та 01.07.10р. відповідач в судове засідання не з’явився повторно, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується  витягом з реєстру суду відправлених повідомлень. Проте, конверт з судовою повісткою повернуті відділом зв’язку з відміткою “За закінченням терміну зберігання”.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідач умисно ухилився від отримання судової повістки та представництва в судовому засіданні.

Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів.

Оскільки судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення сторін, враховуючи, що у справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін, відповідно до ст. 128 КАС України,  суд ухвалив розглядати справу без участі сторін.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суб`єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 16.10.2007 року - свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, що долучена до матеріалів справи (а.с.10), відповідач взятий на облік 17.10.2007 року  за №21719 у ДПІ м.Вінниці.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 13.05.2009 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість у сумі 1486,00 грн., з них 1316,00 грн. - основний платіж, 170,00 грн. - штрафні санкції.

Дана заборгованість виникла у результаті поданої суб`єктом підприємницької діяльності податкової декларації по податку на додану вартість за 5 місяців 2008 року. Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0017811712/0 від 01.07.2008 року до суб`єкта підприємницької діяльності були застосовані фінансові санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с.17).

Зазначене підтверджується  довідкою ДПІ у м. Вінниці про суми податкового боргу суб`єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 на вказану суму, а також даними облікової картки платника податків (а.с.18-19).

Згідно п.1.5. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.1997 року, п.4.1.4. ст.4, п.5.3.1. ч.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-III від 21.12.2000 року, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податку, зазначену ним у поданій податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкових декларацій (що в даному випадку повинно провадитись не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом).

В розуміні Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (ст. 1 п.1.3.) (надалі Закон 2181) - податкова  декларація,  розрахунок  (далі  -  податкова декларація)   -  документ,  що  подається  платником  податків  до контролюючого  органу  у  строки,  встановлені  законодавством, на підставі  якого  здійснюється нарахування  та/або сплата податку, збору  (обов'язкового  платежу).

Підпунктом 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону №2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. В розумінні ст. 1 Закону №2181 - податкова  вимога  - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлялись податкові вимоги на суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями (а.с.17). Однак, заходи щодо погашення вказаної податкової заборгованості відповідач не вжив.

Пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначає, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з п.п.3.1.1.п.3.1. ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського віддання можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює  докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

На день розгляду справи відповідач доказів в спростування позовних вимог  не  надав, боргу, який підтверджується матеріалами справи, не сплатив.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів та вищезазначених положень чинного законодавства України, за сукупністю доказів щодо наявності боргу у відповідача, враховуючи, що сума, яка підлягає сплаті, відповідачем визначена самостійно, а відтак, зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку, тобто є узгодженим, беручи до уваги, що сума штрафних санкцій нарахована на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.07.2008 року, яке не оскаржене та підлягає до виконання, а також враховуючи те, що податковий орган має право звернутися до суду про стягнення податкового боргу, а суд наділений такими повноваженнями, тому наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1, на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 1486,00 грн. ( одна тисяча чотириста вісімдесят шість гривень 00 коп.) за рахунок активів.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Повний текст постанови оформлено:   02.07.10  

Суддя./підпис/.          ОСОБА_2

Копія вірна:

Суддя:                                                                   Секретар:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація