ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 р. № К-22/180
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кравчука Г.А.
суддів :Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивачане з’явився
відповідачівне з’явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуВиконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 р.
у справі№К-22/180 господарського суду Івано-Франківської області
за позовомОСОБА_4
до1. Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гаразд України"
провизнання недійсним договору
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) “Гаразд України" про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору №27 від 11.04.2008 р. про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на час укладення спірного договору був учасником ТОВ “Гаразд України”, п. 5.17. Статуту якого було передбачено право директора товариства укладати угоди на суму, що не перевищує 50 000грн. Оскільки умови оскаржуваного договору передбачають сплату товариством пайового внеску у розмірі 543 130грн., вважає, що цей договір укладено директором товариства з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання його недійсним згідно з ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України. Укладенням спірного договору порушено його корпоративні права, а саме: право на участь в управлінні справами товариства та право на отримання прибутку.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2010
Доповідач: Шаргало В.І.
року (суддя Малєєва О.В.) в позові відмовлено з тих підстав, що законом не передбачено право учасника товариства звертатися до суду з позовом про визнання недійсним укладеного товариством господарського договору.
За апеляційною скаргою ОСОБА_4 судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 року (судді: р. Марко, С. Бойко, Т. Бонк) скасоване, позов задоволений, спірний договір визнаний недійсним з тих підстав, що директор товариства при підписанні цього договору перевищив надані йому статутом повноваження і в подальшому договір не був схвалений товариством.
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Виконком Івано-Франківської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 4, 648 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 5 Закону України "Про архітектурну діяльність", просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Скаржник зазначає, що спірний договір підписаний відповідно до Положення про пайову участь замовників будівництва у формуванні цільового фонду соціально-економічного розвитку міста, затв. рішенням сесії міськради від 07.12.2006 року, тобто спірний договір укладений на виконання рішення органу місцевого самоврядування і його укладення є обов'язковим для всіх замовників будівництва.
З врахуванням положень п. 2 ухвали Вищого господарського суду України від 10.06.2010 р., повноважень суду касаційної інстанції та достатності у справі матеріалів для розгляду касаційної скарги, колегія не знаходить підстав для задоволення клопотань ТОВ “Гаразд України” та ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи і вважає можливим розглянути справу у даному судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що між Виконкомом Івано-Франківської міської ради та ТОВ “Гаразд України” (замовником) був укладений договір №27 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 11.04.2008 р. Згідно з п. 1.1., п. 2.1. цього договору замовник, що здійснює будівництво житлового будинку в мікрорайоні “Каскад” в межах вулиць Василя Стуса (24 Серпня №4 по генплану) —Івана Миколайчука —Проектна-1, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська і зобов'язується сплатити пайовий внесок в порядку і на умовах, визначених договором.
За умовами п. 3.2. названого договору, попередній розмір пайового внеску складає 543 130 грн., розрахунок якого наведений в додатку до договору. Від імені ТОВ “Гаразд України" договір підписаний директором Іваночко Ю.
Згідно з п. 1.2. статуту ТОВ “Гаразд України” (зі змінами, зареєстрованими 17.05.2007 р.) ОСОБА_5 на час укладення оскаржуваного договору був учасником товариства і володів корпоративними правами.
Статтею 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
За приписами ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 10 Закону України “Про господарські товариства", п. 3.4. Статуту ТОВ “Гаразд України" учасник товариства має право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
Відповідно до розділу 5 Статуту ТОВ “Гаразд України” учасник товариства бере участь в управлінні справами товариства шляхом голосування на зборах учасників.
За правилами ст.1 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають особи за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, то необхідною умовою визнання договору недійсним є встановлення порушення прав позивача внаслідок укладення даного договору.
Пунктом 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. N13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2009 р. N01-08/631 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)” роз'яснено, що законом не передбачено право учасника господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва, а тому з цієї підстави господарським судам належить відмовляти учасникам господарського товариства в задоволенні позовів про визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.
З урахуванням встановлених обставин справи та норм наведеного законодавства господарський суд Івано-Франківської області дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки судом апеляційної інстанції вищезазначене залишене поза увагою, судова колегія вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а відтак, оскаржену постанову слід скасувати, а рішення місцевого господарського суду –залишити в силі.
Згідно зі статтями 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 р. у справі №К-22/180 скасувати.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2010 р. у цій же справі залишити в силі.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяМачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.