№ 4-1275/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
09 липня 2010 року у м. Києві суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О., при секретарі Москаленко К.О. за участю прокурорів Довганя І.М., Таргонія О.В., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши справу за скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Любенка Д.С. від 28.05.2010 про порушення кримінальної справи щодо заступника голови Барського районного суду Вінницької області судді ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ст.14, ч.2 ст.368 КК України - готування до одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, та від 31.05.2010 про порушення кримінальної справи щодо заступника голови Барського районного суду Вінницької області судді ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України – одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з його вимаганням, -
ВСТАНОВИВ:
Захисник ОСОБА_1 звернувся в суд в інтересах ОСОБА_3 з вказаною скаргою, просить скасувати оскаржувані постанови як незаконні, постановлені без достатніх приводів, вичерпний перелік яких визначено ч.1 ст.94 КПК України, та підстав, які вказували б на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України. Як зазначає захисник, постанови не містять достатніх даних про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_3 Також заявником вказується на те, що в постанові від 28.05.2010 не зазначено про законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи, зокрема щодо одержання роздруківок розмов, які відбулись 20.05.2010, 25.05.2010, 26.05.2010 між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /а.с.1-3/.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, захисник ОСОБА_1, вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладене в скарзі, просив скаргу задовольнити, скасувати оскаржувані постанови, надавши суду письмові пояснення. По суті скарги захисник зазначив, що постанова про порушення кримінальної справи від 28.05.2010 року містить посилання на привід для порушення кримінальної справи – заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6, разом з тим захисник вважає, що зазначені заяви не можуть слугувати належним, законним та відповідним приводом для порушення кримінальної справи, оскільки вони подані особами які не могли виготовити їх за таким стилем складання та у друкованому вигляді. Крім того, захисник звернув увагу суду, що постановою від 31.05.2010 фактично кримінальну справу порушено за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, разом з тим в мотивувальній частині постанови слідчий вказує на наявність ознак злочину передбаченого ст.14 ч.2 ст.368 КК України. До викладеного в скарзі зазначив, що вважає відсутніми дані про наявність в діях ОСОБА_3 складів злочину, передбачених ст.14 ч.2 ст.368 КК України та ч.2 ст.368 КК України, зокрема відсутніми його об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
Особа, в інтересах якої подано скаргу, ОСОБА_3, вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладене в ній. Просив скаргу задовольнити, оскаржувані постанови скасувати, надавши суду пояснення у письмовому вигляді.
Прокурор Таргоній О.В. доводи, викладені в скарзі та поясненнях захисника та особи, в інтересах якої подано скаргу, в судовому засіданні, не визнав. Вважає, що скарга є безпідставною, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст.ст.94, 98 КПК України, за наявності на те приводів і підстав, а тому просив залишити скаргу без задоволення. При цьому прокурор зазначив, що законним приводом для винесення постанови від 28.05.2010 про порушення кримінальної справи за ст.14, ч.2 ст.368 КК України були заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 27.05.2010, підставою – достатні дані, наявні в матеріалах перевірки, що зокрема містяться в заявах і поясненнях ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, роздруківками розмов, які відбулися 20.05.2010, 25.05.2010, 26.05.2010 між ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та які вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст.14, ч.2 ст.368 КК України. Приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.368 КК України, порушеної постановою від 31.05.2010, були заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 27.05.2010, безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в діях ОСОБА_3 в ході розгляду матеріалів кримінальної справи №49-2970, в яких, у їх сукупності, наявні дані про наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, і які стали підставою для порушення даної кримінальної справи. Прокурор виклав думку у письмовому вигляді.
Особи, за заявами яких порушено кримінальну справу, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, повідомлені належним чином про розгляд справи судом, в судове засідання не з’явились, суддею визнано можливим розглянути скаргу у їх відсутність. /а.м.30-31/
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявника – захисника ОСОБА_1, особи, в інтересах якої подано скаргу – ОСОБА_3, думку прокурора Таргонія О.В., надходжу до наступних висновків.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 28.05.2010 порушено кримінальну справу щодо заступника голови Барського районного суду Вінницької області судді ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст.14, ч.2 ст.368 КК України – готування до одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з його вимаганням /а.м.1-3 т.1/.
Постановою слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 31.05.2010 порушено кримінальну справу щодо заступника голови Барського районного суду Вінницької області судді ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України – одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з його вимаганням /а.м.5-7 т.1/.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 за №3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до ст.94 КПК України, якою встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст.14, ч.2 ст.368 КК України виходячи з його кваліфікуючих ознак згідно оскаржуваної постанови від 28.05.2010, полягають у готуванні до одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з його вимаганням.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України виходячи з його кваліфікуючих ознак згідно оскаржуваної постанови від 31.05.2010, полягають у одержанні хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаному з його вимаганням.
Як вбачається з оскаржуваної постанови від 28.05.2010, приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст.14, ч.2 ст.368 КК України були заяви громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 27.05.2010 про вимагання у них заступником голови Барського районного суду Вінницької області суддею ОСОБА_3 хабара у розмірі 2000 доларів США за винесення вироку без призначення реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а також безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину при розгляді матеріалів перевірки за вказаними заявами, що надійшли зі Служби безпеки України, що відповідає п.1, 5 ч.2 ст.94 КПК України /а.м.12-13, 14-15 т.1/. Підставою для порушення були наявні в матеріалах перевірки достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ст.14, ч.2 ст.368 КК України
З наданих суду матеріалів вбачається, що підставами для винесення постанови від 28.05.2010 були отримані в ході перевірки заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактичні дані про наявність в діях ОСОБА_3 ознак готування до одержання хабара.
Вказані фактичні дані містяться в поясненнях громадян ОСОБА_5 /а.м.16-18 т.1/, ОСОБА_7 /а.м.19-20 т.1/, ОСОБА_6 /21-24 т.1/, роздруківках розмов між громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 /а.м.32-34, 35-37, 38-39 т.1/, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України вбачаються достатніми для порушення кримінальної справи.
Як вбачається з наданих матеріалів, приводом для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.368 КК України були заяви громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 27.05.2010 про вимагання у них заступником голови Барського районного суду Вінницької області суддею ОСОБА_3 хабара у розмірі 2000 доларів США за винесення вироку без призначення реальної міри покарання у вигляді позбавлення волі у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, а також безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину при розгляді матеріалів перевірки за вказаними заявами, що надійшли зі Служби безпеки України, що відповідає п.1, 5 ч.2 ст.94 КПК України, підставами для винесення постанови від 31.05.2010 були отримані в ході розгляду матеріалів кримінальної справи №49-2970 фактичні дані про передачу громадянкою ОСОБА_5 31.05.2010 у якості хабара 2 000 доларів США заступнику голови Барського районного суду Вінницької області судді ОСОБА_3 за призначення її сину ОСОБА_6, який є підсудним у кримінальній справі і обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, покарання, не пов’язаного з позбавленням волі.
Як перевірено судом, такі фактичні дані містяться в протоколах допиту свідків ОСОБА_6 від 28.05.2010 /63-69 т.1/, ОСОБА_7 /а.м.70-73/, ОСОБА_5 /а.м.76-82, 232-235/, ОСОБА_8 /а.м.164-166/, ОСОБА_9 /а.м.168-170/, ОСОБА_10 /а.м.226-227/, ОСОБА_11 /а.с.228-229/, ОСОБА_12 /а.м.241-245/, протоколі обшуку автомобіля від 31.05.2010 /а.с.103-106/, протоколі відтворення обстановки та обставин події із застосуванням відеозапису від 31.05.2010 /а.м.236-239/, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи, оскільки містять дані про обставини, місце та спосіб вчинення злочину, і вказують на реальність події злочину.
Суддя перевіряючи наявність та законність приводів і підстав та джерел отримання даних для порушення даної кримінальної справи, виходячи з наявних в матеріалах даних, вважає наявним законний привід для порушення кримінальної справи – безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину та повідомлення про злочин, на які зверталась увага вище, та законними джерела отримання даних – відібрані до порушення даної кримінальної справи у встановленому КПК України порядку пояснення свідків та одержані на законних підставах документи, перевірка та оцінка таких даних може бути проведена і надана слідчим тільки шляхом слідчих дій в ході досудового слідства у справі. Доводи відносно того, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи слідчий не міг надати оцінку на рівні з іншими даними роздруківкам розмов між громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 не ґрунтуються на чинному законодавстві України, оскільки жодним нормативним актом України не заборонено громадянам здійснювати звукозапис своїх розмов. Доводи захисника ОСОБА_1 щодо форми виготовлення та стилю викладення заяв про вчинення злочину ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 27.05.2010 є безпідставними, оскільки зазначені заяви відповідають вимогам ст.95 КПК України, що не заперечував в судовому засіданні і сам захисник.
Суд погоджується з доводом захисту про те, що у постанові від 31.05.2010 в мотивувальній та резолютивній її частині містяться суперечності в частині кваліфікації дій ОСОБА_3, разом з цим сама по собі дана обставина не може свідчити про незаконність оскаржуваної постанови та не може бути безумовною підставою для скасування постанови про порушення кримінальної справи від 31.05.2010.
Таким чином, доводи захисника ОСОБА_1, особи, в інтересах якої подано скаргу – ОСОБА_3, про відсутність законних приводів та достатніх підстав для винесення оскаржуваних постанов про порушення кримінальної справи спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним, а з’ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути одержані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
На підставі викладеного, надходжу до висновку, що зазначені в оскаржуваних постановах приводи та підстави є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи.
Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.94, 98 ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -
ПОСТАНОВИВ:
С каргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанови слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 28.05.2010 про порушення кримінальної справи щодо заступника голови Барського районного суду Вінницької області судді ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ст..14, ч.2 ст.368 КК України - готування до одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, та від 31.05.2010 про порушення кримінальної справи щодо заступника голови Барського районного суду Вінницької області судді ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України – одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднане з його вимаганням - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: