Справа №22-ц-1064 2007 р.                            Головуючий у 1 -й інстанції Гетьман В.В.

Категорія      -11                                                         Суддя-доповідач Хвостик С.Г.

РІШЕНЯ

іменем    України

21 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -  Рибалки В.Г.

суддів              -   Хвостика С.Г., Кононенко О.Ю.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

та осіб, які беруть участь у справі - відповідача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2007 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по квартплаті,

встановила :

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2007 року позов ТОВ «Рем сервіс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Рем сервіс» 1002 грн. 89 коп. заборгованості по квартплаті за період з 1 листопада 2003 року по 1 травня 2007 року та 30 грн. повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 51 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить це рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому посилається на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що висновок суду про наявність заборгованості станом на 1 листопада 2003 року в сумі 546 грн. 14 коп. є неправильним, оскільки ТОВ «Ремсервіс» почало свою діяльність тільки з зазначеної дати. Крім того, вказує, що між ним та позивачем не було укладено договір про надання послуг, тому вважає, що між ними ніяких правовідносин не склалось.

До того ж, послуги надавались позивачем не в повній мірі, що потрібно для нормального утримання житла.

Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1. є наймачем квартири АДРЕСА_1 (а.с.8).

Зазначений будинок з листопада 2003 року перебуває на обслуговуванні ТОВ «Ремсервіс» з питань надання житлово-комунальних послуг (а.с.9, 10-11, 24, 29, 30-31, 32, 33-35).

Внаслідок несвоєчасної та неповної оплати відповідачем за надані послуги станом на 1 травня 2007 року утворилась заборгованість в розмірі 1002 грн. 89 коп., як зазначено у довідці позивача (а.с.6-7).

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості, але щодо суми стягнення, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції допустився помилки.

Зокрема, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача 1002 грн. 89 коп., місцевий суд виходив з того, що заборгованість слід стягувати з урахуванням тієї, яка ще утворилась станом на 1 листопада 2003 року і до моменту звернення в суд з даним позовом у травні 2007 року.

Проте, з таким висновком повністю погодитись не можна.

Згідно зі CT.CT.71, 75, 76, 80 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Позовна давність застосовується незалежно від заяви сторін. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Позивач мав дізнатись про невнесення відповідачем плати за надані житлово-комунальні послуги наступного місяця після невнесення такої плати.

Також враховуючи, що виниклі між сторонами цивільні відносини продовжують існувати і після набрання чинності новим ЦК України, в якому у ч.ч.3, 4 ст.267 передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, то, як вбачається з матеріалів справи, на сплив позовної давності ще 7 червня 2007 року звертав увагу суду відповідач у своєму письмовому зверненні (а.с. 15).

Оскільки позов пред'явлено у травні 2007 року, то заборгованість по наданим послугам з утримання будинку, споруд та при будинкової території не може бути стягнута після закінчення строку позовної давності, яка обраховується у даному випадку з травня 2004 року.

У порушення зазначених вимог закону місцевий суд стягнув заборгованість з того періоду, яка ще утворилась станом на 1 листопада 2003 року, а також за період з 1 листопада 2003 року по 1 травня 2007 року, не визнавши поважною причину пропуску позовної давності.

За таких обставин, постановлене судом першої інстанції рішення підлягає зміні, а сума стягнення - зменшенню на суму заборгованості по оплаті за період до 1 листопада 2003 року, а також - з 1 листопада 2003 року по квітень 2004 року включно, тобто на суму 558 грн. 64 коп. (а.с.6-7).

Таким чином, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 444 грн. 25 коп. (1002 грн. 89 коп. - 558 грн. 64 коп. = 444 грн. 25 коп.), у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити.

Доводи апелянта про те, що у зв'язку з відсутністю договору про надання послуг він взагалі не повинен сплачувати за надані послуги, є безпідставними.

Зокрема, та обставина, що між надавачем послуг і споживачем не було укладено договору, не є підставою для звільнення останнього від оплати спожитих послуг, оскільки в суді апеляційної інстанції відповідач не заперечував, що фактично послуги надавались, хоча щодо якісного стану та неповного обсягу, то ці обставини відповідачем не доведені.

На підтвердження правильності розрахунку щодо нарахування тарифів позивач послався на рішення Конотопської міської ради №259 від 28 липня 2006 року (а.с.26-28), що також відповідачем не спростовано.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги також не спростовують і в цій частині рішення суду відповідає вимогам ст.ст.П, 526 ЦК України п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 червня 2007 року по даній справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремсервіс» заборгованість за надані послуги по утриманню житла та при будинкової території в сумі 444 грн. 25 коп., а не 1002 грн. 89 коп., як зазначив суд у рішенні.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без зміни

Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.