УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„25" липня 2007 р. м. Івано-Франківськ
Колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ясеновенко Л.В.
суддів Соколовського В.М., Бідочко Н.П.
секретаря Самуляк О.М.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до УМВС України в Івано-Франківській області, військово-лікарської комісії УМВС України в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ про визнання нечинними рішень, поновлення в органах внутрішніх справ, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2006 р.,-
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2006 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. до УМВС України в Івано-Франківській області, військово-лікарської комісії УМВС України в Івано-Франківській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання недійсним свідоцтва про хворобу, поновлення в органах внутрішніх справ на посаді начальника Рогатинського РВ УМВС, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, компенсації втрати частини грошових доходів та відшкодування моральної шкоди.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, він вказує на те, що суд не врахував положень п.12 ст. 7 Закону України "Про міліцію" та п.9 п/п 14 "Положення про Міністерство Внутрішніх Справ" про те, що начальника райвідділу міліції приймає та звільняє з посади міністр. В порушення вимог Дисциплінарного статуту ОВС його звільнено зі служби в період тимчасової непрацездатності.
Необгрунтованим, на думку позивача, є і висновок суду про те, що Центральна військово -лікарська комісія МВС має право, а не зобов"язана, переглядати свідоцтво про хворобу та затверджувати постанови лікарської комісії.
Не взято до уваги і того, що підстав для направлення його для проходження лікарської комісії взагалі не було. Акти про його відмову отримати направлення для проходження лікарської комісії підписані тільки заінтересованими особами відповідача. Необгрунтовано законом право Держсекретаря підписати наказ про його звільнення.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
: В судовому засіданні ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених уній.
Справа №22-ц-865/2007 р. Головуючий у І інстанції Попович С.С.
Категорія 39 Доповідач: Ясеновенко Л.В.
2
Представники відповідачів апеляційну скаргу не визнали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. звернувся з позовом до УМВС України в Івано-Франківській області, МВС України, військово-лікарської комісії УМВС України в Івано-Франківській області про визнання нечинними рішень, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та відшкодування шкоди, тобто про захист права на проходження служби в органах внутрішніх справ.
Дана справа розглянута судом першої інстанції після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України, чим порушені вищезазначені вимоги КАС.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 205 ЦПК суд закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При таких обставинах справи рішення суду слід скасувати, а провадження в справі закрити.
Керуючись ст.ст. 205 ч.1п.1, 307, 310 ЦПК, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 17 березня 2006 року скасувати, а провадження в справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.