УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 серпня 2007 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Томенчука Б.М.,
суддів Гриновецького Б.М., Шайди С.М.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
розглянувши 06.08.2007 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1. на вирок Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2007 року,-
встановила:
Вказаним вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_1, раніше неодноразово судиму, останній раз 21.04.2005р. Івано-Франківським міським судом за ст. ст. 185 ч.2, 70 ч.4 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі. Згідно постанови Малиновського районного суду м.Одеси від 6.03.2007р. її умовно-достроково звільнено на 11 місяців 6 днів
засуджено за ст.395 КК України на 2 місяці арешту.
На підставі ст.71 ч.1 КК України їй остаточно призначено покарання 1 рік
позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1. змінено на тримання під вартою, а початок строку
відбування покарання ухвалено обчислювати з 30.05.2007р.
Згідно вироку ОСОБА_1. визнано винуватою та засуджено за те, що вона будучи
умовно-достроково звільненою з місць позбавлення волі, а також 6.03.2007р. їй було
встановлено адміннагляд терміном на 1 рік, з 18.04.2007р. по 25.04.2007р. самовільно, з
метою ухилення від адміннагляду, залишила своє місце проживання і її місце перебування
залишилось невідомим.
В апеляції на вирок засуджена ОСОБА_1 покликається на незаконність та
необґрунтованість вироку, який на її думку, постановлений з грубим порушенням чинного
законодавства. Просить вирок суду скасувати. Врахувавши її каяття, постановити
справедливий вирок.
Справа № 11-324/2007р. Головуючий у І інстанції Лазарів О.Б.
Категорія ст.395 КК України Доповідач: Томенчук Б.М.
2
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обгрунтованість вироку, пояснення засудженої ОСОБА_1., яка підтримала свою апеляцію, та одночасно відмовилась від послуг захисників, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженої ОСОБА_1. у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на зібраних досудовим слідством та належно досліджених в судовому засіданні доказах.
Твердження засудженої ОСОБА_1. в апеляції про те, що ніби-то судом її було засуджено необгрунтовано є надуманими і спростовуються її ж показами як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, про те, що вона перебуваючи під адміністративним наглядом після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі, дійсно з 18.04.2007р. по 25.04.2007р. самовільно залишила своє місце проживання. Про це також у своєму поясненні ствердила мама засудженої.
Оскільки в судовому засіданні засуджена свою вину у вчиненому визнала повністю, суд, відповідно до вимог ст.299 КПК України, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, про що в письмовій формі погодилася і засуджена.
Також правильним є висновок суду про кваліфікацію її неправомірних дій за ст.395 КК України.
Що ж стосується посилання засудженої на те, щоб врахувати її каяття то, колегія суддів вважає, що при призначенні їй покарання, яке відповідає вимогам ст.65 КК України, саме зазначену обставину суд і врахував як пом"якшуючу.
Отже, виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, підстав для скасування вироку не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від ЗО травня 2007 року відносно ОСОБА_1. - без змін.