Судове рішення #10010776

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 21 червня 2010 р.                                                                                    № 10/206-09  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


ГоловуючогоКота О.В.

суддівШевчук С.Р. (доповідач)

Демидової А.М.

розглянувши  касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.03.2010р.

у справі№10/206-09

за позовомБориспільської міської ради Київської області

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

пророзірвання договору оренди землі

    

  В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: ОСОБА_2 дов. від 14.01.09 №14-20-190

- відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_3 дов. б/н від 31.05.10

ВСТАНОВИВ:

Бориспільська міська рада звернулась до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1  про розірвання договору оренди землі, укладеного 11.11.2005р. за № 5389 між Бориспільською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, з підстав того, що відповідачем в порушення умов укладеного договору оренди  земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Рішенням господарського суду Київської області від 01 грудня 2009 року у справі №10/206-09 (суддя Привалова А.І.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.03.2010 року (головуючий С.М. Мельник, судді Г.В. Корсакова, С.Г. Рудченко) вказане рішення суду скасовано  з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Розірвано договір оренди землі від 11 листопада 2005 року, укладений між Бориспільською міською радою Київської області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 5389.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), не надіслав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.

В порядку ст. 77 ГПК України в судових засіданнях з 31.05.2010р. по 21.06.2010р. оголошувались перерви.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 16 вересня 1998 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купила торговий кіоск розташований в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 на підставі квитанції, виданої Броварським заводом “Торгмаш” 15 грудня 1992 року, за ціною 500,00 грн.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №801 від 01 грудня 1998 року ОСОБА_1 надано дозвіл на встановлення торгового кіоску в АДРЕСА_1, з зобов‘язанням її заключити договір на тимчасове користування земельною ділянкою.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області №619 від 30 листопада 1999 року приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 753 від 12 грудня 2000 року продовжено термін дії рішення виконкому № 619 від 30.11.1999р. “Про надання дозволу п/п ОСОБА_1 на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по АДРЕСА_1”, строком на один рік - до 12 грудня 2001 року.

03 травня 2001 року Управлінням містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації затверджено архітектурно-планування завдання № 51/01 на реконструкцію торгового кіоску під павільйон по АДРЕСА_1, видане відповідачу на підставі рішень виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 619 від 30 листопада 1999 року та № 753 від 12 грудня 2000 року, пунктами 3.1, 3.2 та 6.7 якого передбачено: ведення проектування відповідно з генеральним планом забудови міста, БНІП, ДБН; розроблення проекту реконструкції кіоску під торговий павільйон згідно з виданим завданням на проектування та архітектурно-планувальним завданням; початок реконструкції об’єкта після отримання дозволу інспекції ДАБК на проведення будівельно-монтажних робіт на підстав рішення про затвердження проектної документації, надання земельної документації (в оренду, постійне користування) для проведення будівельно-монтажних робіт.

Рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 880 від 11 грудня 2001 року продовжено термін дії рішення виконкому № 753 від 12.12.2000р. “Про продовження терміну дії рішення виконкому № 619 від 30.11.1999р. “Про надання дозволу п/п ОСОБА_1 на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по АДРЕСА_1”, строком на один рік - до 11 грудня 2002 року.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відповідачу надано дозвіл № 35 від 09.10.2002 р. на виконання будівельних робіт з реконструкції торгового кіоску по АДРЕСА_1.

В цей же час, містобудівельною радою при головному архітекторі м. Борисполя прийнято рішення про погодження в частині архітектурно-планувального рішення проекту благоустрою прилеглої території до об’єктів торгівлі та реконструкції фасадів по АДРЕСА_1, з метою приведення їх до єдиного архітектурного стилю.

03 листопада 2005 року Бориспільською міською радою IV скликання Київської області прийнято рішення № 2393-ХХІХ-ІV про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо надання на умовах оренди (термін 25 років) земельної ділянки суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 під існуючою забудовою (землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) по АДРЕСА_1 та  рішення № 2628-ХХХ-ІV, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо надання на умовах оренди (термін 25 років) земельної ділянки суб’єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 під існуючою забудовою (землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) по АДРЕСА_1.

Наслідком цього стало укладення 11 листопада 2005 року між Бориспільською міською радою Київської області (орендодавець) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (орендар) договору оренди землі, який нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 5389 та відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0176 гектарів під існуючою забудовою (землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:10:025:0030, в м. Борисполі, Київської області, строком на 25 років. Пунктом 12 зазначеного договору передбачено цільове призначення земельної ділянки визначене, як комерційне.

В подальшому, рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 829 від 27 грудня 2005 року приватному підприємцю ОСОБА_1 продовжено термін дії рішення виконкому № 619 від 30.11.1999р. “Про надання дозволу п/п ОСОБА_1 на проведення проектно-вишукувальних робіт та складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску по АДРЕСА_1”, строком на один рік - до 27 грудня 2006 року.

Рішенням виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 82 від 17 січня 2006 року внесено зміни в рішення виконавчого комітету № 619 від 30 листопада 1999 року, яким приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл провести проектно-вишукувальні роботи та про складання проектно-кошторисної документації на реконструкцію торгівельного кіоску під комплекс з розміщенням магазину, кафе, готелю по АДРЕСА_1.

28 квітня 2009 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідачу надано дозвіл № 482/09 на проведення будівельних робіт з реконструкції торгівельного кіоску під комплекс з розміщенням магазину, кафе, готелю по АДРЕСА_1 Київської області.

Втім, 09 червня 2009 року рішеннями сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання були скасовані вищевказані рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області, а саме: рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 6039-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 753 від 12 грудня 2000 року; рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 6040-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 880 від 11 грудня 2001 року; рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 6041-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 829 від 27 грудня 2005 року; рішенням сесії Бориспільської міської ради Київської області V скликання № 5886-52-V від 09.06.2009р. - скасовано рішення виконкому Бориспільської міської ради Київської області № 82 від 17 січня 2006 року.

За таких обставин, враховуючи, що згідно акта від 21 вересня 2009 року обстеження земельної ділянки та будівель, розташованих на розі вул. Київський Шлях-Котовського у м. Бориспіль, вбачається, що на земельній ділянці, наданій відповідачу в оренду, все ж здійснюється будівництво капітальної будівлі-триповерхова цегляна будівля на залізобетонному фундаменті, товщина стін 510 мм., Бориспільська міська рада звернулась до суду з позовом про розірвання договору оренду .

Місцевий господарський суд, враховуючи вказані вище рішення виконкому Бориспільської міської ради та дозволи на проведення будівельних робіт та те, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання дійшов висновку про те, що відповідачем здійснювались роботи по реконструкції торгівельного кіоску фактично за згодою позивача, а тому відмовив в позові за недоведеністю.

Натомість з таким висновком суду не погодився апеляційний господарський суд, зазначивши, що згідно Державних будівельних норм України, затверджених наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 20.01.2004 № 8 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 N 507 реконструкція торгового павільйону під комплекс з розміщення магазину, готелю, кафе є фактично новим будівництвом, оскільки передбачає створення нової виробничої потужності для надання послуг - готель, кафе, що є неможливим при використанні торгового павільйону, а не перебудовою існуючих об'єктів з метою підвищенням техніко-економічного рівні. Тому, оскільки у відповідача не було належного дозволу на нове будівництво, суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з прийнятими судовими рішеннями, оскільки у позові Бориспільської міської ради заявлялись вимоги про розірвання договору оренди землі, укладеного 11.11.2005р.за  № 5389 між Бориспільською міською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1 з підстав того, що відповідачем в порушення умов укладеного договору оренди  земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Ці вимоги в процесі розгляду справи ним не змінювалися й не доповнювалися.

Отже, оскільки підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не правомірність здійснення будівництва, в предмет доказування по даній справі, в першу чергу, входить визначення цільового призначення спірної земельної ділянки та відповідно доведення її нецільового використання, як встановленої нормами ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України та ст. 32 Закону України «Про оренду землі»щодо підстав для розірвання договору оренди.

Натомість як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд, приймаючи відповідні судові рішення, досліджували в основному питання самовільного чи не самовільного здійснення відповідачем  реконструкції, розташованого на спірній земельній ділянці торгівельного павільйону, не звернувши, при цьому, уваги на те, що в пункті 12 спірного договору оренди сторони визначили цільове призначення земельної ділянки, як комерційне без будь-яких обмежень.

При цьому, слід зауважити, що відповідно до ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Проте, суд першої інстанції пославшись на те, що матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу будь-яких листів або вимог щодо усунення порушення договору та  використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, не позбавлений був права витребувати відповідні докази у сторін в порядку ст. 38 ГПК України, а саме акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки із зазначенням порушень використання земельної ділянки тощо.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини, що входять в предмет доказування в даній справі, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський     суд   України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.


Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 01.12.2009р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.03.2010р.  у справі №10/206-09 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                     Кот О.В.

С у д д я                                                                                      Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                                    Демидова А.М.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація