Судове рішення #10010003

                                                                                                   Справа: № 2-А-656/10/1512

                                                                 

                                                            ПОСТАНОВА

                                                     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

           04 березня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді -  Гниличенко М.В.

при секретарі -           Маркової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одеса у порядку письмового провадження адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси про визнання відмови відповідача у виплаті щомісячної державної соціальної допомоги безпідставною та зобов’язання вчинити певні дії,

 

                                                              ВСТАНОВИВ:

         Позивачка  звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення про визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеса у нарахуванні та виплаті щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни” в період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2009 року, зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси нарахувати та виплатити вищезазначену щомісячну державну допомогу у сумі 5110 грн., а також зобов’язати відповідача перерахувати пенсію з 01 січня 2010 року з урахуванням трудового стажу та 30% надбавки як соціальної допомоги "дітям війни".  Позивач посилався на ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, яка передбачає право особи, визнаної „дитиною війни”, на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

        Позивачка   позовні  вимоги підтримала  та  просила розглянути справу без її участі, про що надала  відповідну письмову заяву.

         Представник Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси позов не визнала, надала  суду письмову заяву, з якої вбачається, що дії управління щодо відмови позивачу в  здійсненні виплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірах, зазначених позивачем, відповідають чинному законодавству та просила справу розглянути за їх  відсутністю.

          Суд, дослідивши заяви сторін, вивчив надані документи та  встановив наступне:

           ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є пенсіонером та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням  за НОМЕР_1, виданим Управлінням соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси від 15.12.1993 року.

           Згідно з вимогами Закону  України «Про соціальний захист дітей війни” в редакції 18 листопада 2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Такі виплати у 2006 році Управління Пенсійного фонду України не проводило, у 2007 році Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» також була призупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а виплата підвищення до пенсії передбачалась лише тим дітям війни, які визнані інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, у 2008 році Управління Пенсійного фонду України виплатило частково – у розмірі 10% від прожиткового мінімуму. Позивачка звернулась до відповідача з заявою про виплату передбаченої законом щомісячної державної соціальної допомоги,  отримала лист про   відмову у задоволенні заяви, вважає своє право на отримання підвищеної пенсії     порушеним і звернулась до суду з вказаним позовом.

         На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на наступні рішення Конституційного  Суду України  від 9 липня 2007 року та від 22 травня 2008 року  про визнання відповідних положень Закону України «Про Державний бюджет України» на 2007 та 2008 рік неконституційними, що стосується норм щодо виплати соціальної допомоги «Дітям війни».

         Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси, не визнаючи позов  ОСОБА_1.,  посилалось на наступне: Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” визначено, що пільги дітям війни, встановлені ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабміном України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати підвищення до пенсії дітям війни. Ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік зупинено.  Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року визнано, що ст.71 Закону України „Про Державний бюджет” не відповідає Конституції України. Але рішення про відновлення дії ст.6 Закону не приймалось. На теперішній час обчислення пенсій та підвищень, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни” здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту громадян”. Дітям війни підвищення до пенсій проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн, з 1 липня – 48,2 грн, з 1 жовтня 2008 року – 49,8 грн. Крім того, представник відповідача в запереченнях посилався на те, що відповідно до вимог ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і до категорії громадян, які мають статус „діти війни” не застосовується.  

        При вищевикладених обставинах суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

        Право позивачки на отримання підвищення до пенсії (у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком)  передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». П.17 ст.77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” зупинено на 2006 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Законом України від 19 січня 2006 року  внесені зміни до Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік”, відповідно до яких виключено п.17 ст.77, а ст.110 викладена в іншій редакції. Зокрема встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” запроваджуються з 1 січня 2006 року, а пільги, передбачені ст.6 Закону – у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати підвищення до пенсії дітям війни, то вимоги позивачки, що стосуються 2006 року, не підлягають задоволенню у зв’язку з відсутністю правових підстав.

         На 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” було зупинено ст.111 Закону України від 19 грудня 2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (з урахуванням положень п.12 ст.71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо такого зупинення дії ст.6 Закону.          

        Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня їх  ухвалення  Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.      

      Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси повинно було нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Розмір мінімальної пенсії за віком станом на 1 липня 2007 року встановлено ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і складав  з 1.07.2007 р. : 406 + 406 х1% = 410,06 грн., розмір підвищення до пенсії позивачці  складає 87,3 грн за липень 2007 року (з 9 по 31), за серпень-вересень 2007 р. 410,06 х 30% х2 =246,04 грн, за жовтень – грудень 2007 року 411 грн + 411 х 1% = 415,11 грн х30%х3 = 373,6 грн + 4 грн х 30% х 5 місяців = 895,27 грн. Загальна сума підвищення пенсії за 2007 рік складає 706,94 грн.

        П.41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким знову були внесені зміни до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнано рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року неконституційним. Тому з 22 травня 2008 року управління Пенсійного фонду України  зобов’язано було нарахувати і виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач нарахував і виплатив позивачці підвищення пенсії у розмірі 10%. Розмір підвищення пенсії позивачу за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року складає 684,2 грн.: за червень місяць 481 грн (мінімальна пенсія за віком ) х30% - 48,1 грн = 96,2 грн; за липень-серпень-вересень місяці 482 грн (мінімальна пенсія за віком) х30% - 48,2х3 = 289,2 грн; за жовтень- листопад-грудень місяці 498 грн х 30% - 49,8х3 = 298,8 грн. Таким чином, за 2007-2008 роки відповідач зобов’язаний виплатити позивачці підвищення  пенсії з підстав, передбачених ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” – 1391,14 грн.

        Ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигновань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних  сумах  розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України " Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

         Вимоги позивачки про зобов’язання відповідача перерахувати пенсію з 01 січня 2010 року з врахуванням трудового стажу, нараховувати та виплачувати її щомісячну державну соціальну допомогу у 2010 році не підлягають задоволенню у зв’язку з безпідставністю.  Так з матеріалів справи вбачається, що позивачка не зверталась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням трудового стажу та законом не передбачена виплата будь-якої соціальної допомоги на майбутнє, крім того  Кабінет Міністрів України в 2010 році не визначив порядку виплати підвищення до пенсії дітям війни,  з цього приводу  відсутні рішення Конституційного Суду України щодо  зупинення дії ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", крім того наступного часу не прийнятий  Закон України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”

        Відповідно до вимог ст.99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими Законами можуть встановлюватися інші строки звернення до адміністративного суду.  У даному випадку суд вважає, що з питання строків звернення до суду належить керуватися вимогами ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, яка передбачає „суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів”.

         Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, рішення щодо                            призначення, донарахування, перерахунок  пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

            Керуючись ст.158-163 КАС України, суд

                                                      ПОСТАНОВИВ:

             Позов  ОСОБА_1 - задовольнити частково.

             Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 грудня, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

             Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси на користь ОСОБА_1  державну соціальну допомогу за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у сумі 1391,14 грн. та за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

              В решті позову відмовити.    

              Постанова може бути оскаржена в Одеській апеляційний адміністративний суд через Київський райсуд м. Одеси. Заява про апеляційне оскарження надається протягом 10 днів з дня оголошення постанови, апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви, з направленням копії до апеляційного суду.

 

                            Суддя                                                              М.В. Гниличенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація