Справа № 2-1745/10 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 квітня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого       -      судді Гниличенко М.В.  

при секретарі      -                Маркової О.С.                                        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору дійсним та визнання права власності, суд –

    ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу №23362, укладений 12 травня 1998 року, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила 7/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який укладений на Одеській товарній біржі та зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 25 травня 1998 року за № 24 доп. стр. 118-р. №629.  

Позивачка посилається на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу нотаріальне посвідчення договору не було потрібним, але у зв’язку зі змінами законодавства, договори купівлі-продажу, які укладалися на товарних біржах, повинні бути нотаріально посвідчені. На даний час позивачці невідомо місце проживання відповідачки у зв’язку з чим вона не має можливості нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу. Таким чином вона змушена звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові та просила суд позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена, однак за місцем реєстрації не проживає та місцезнаходження її невідомо.

Представник третьої особи Одеської товарної біржі у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, просить розглянути справу за його відсутності.

Суд вважає, що наявні документи достатні для розгляду справи за відсутності відповідачки та представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 12 травня 1998 року на Одеській товарній біржі був укладений договір купівлі-продажу №23362, за яким ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила 7/25 частин житлового будинку, що знаходяться в літ. «А»: 2-1, 2-2 – коридори; 2-3 – кладова; 2-4 житлова кімната, жилою площею 15,6 кв.м.; 2-5 – кухні; 2-6 – санвузла; прибудови а-2; прибудови а-5, та інших будівель: «О» - гараж, 7/25 І-ІІ – мостіння, 7/25 1-10 – огорожі, розташованих на земельній ділянці,  загальною площею 1562 кв.м. та розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який укладений на Одеській товарній біржі (а.с.4-5).

 Договір купівлі-продажу зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 25 травня 1998 року за № 24 доп. стр. 118-р. №629.

Відповідно технічного паспорту, зробленого КП "ОМБТІ та РОН" від 15.02.2010 року самочинних прибудов відповідно 7/25 частин вищевказаний житловий будинок немає/а.с.13/

З часу укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідачка звільнила вказану частину житлового будинку, а позивачка вселилась, зареєструвалась, про що свідчить штамп у паспорті з відмоткою в графі «місце проживання» де зазначено, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11). Позивачка постійно проживає та користується будинком, що підтверджується довідкою-випискою з домової книги про склад сім’ї (а.с.12). Відбулось повне виконання договору, претензій один до одного немає.

Позивачка мала намір нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу, але у зв’язку з тим, що вона не знає місця проживання відповідачки, вона позбавлена можливості оформити договір у встановленому законом порядку.

Правовідносини з приводу укладання договору купівлі - продажу у 1998 році повинні регулюватися відповідно до вимог ст. ст. 47, 227 ЦК України в редакції 1963 року.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про власність», який діяв на час укладення договору, громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок укладення угод, не заборонених законом, тобто позивачка внаслідок купівлі-продажу 7/25 частин житлового будинку набула право власності на нього.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивачки обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 47, 227 ЦК України (ред.1963р.), ст.12, 48 Закону України «Про власність», ст. ст.  213-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Одеська товарна біржа про визнання договору дійсним та визнання права власності – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу №23362, укладений 12 травня 1998 року за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила 7/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який укладений на Одеській товарній біржі та зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 25 травня 1998 року за № 24 доп. стр. 118-р. №629.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/25 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

      Суддя:                                                                                   М.В.Гниличенко