Справа  № 2-3697/10                                                                                            РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 липня 2010р.                                                   м. Одеса

Суворовський районний суду м. Одеси, у складі:

Головуючого – судді -  Виноградової Н.В.,

при секретарі –              Славинській К.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №19, в м. Одеса,  цивільну справу за позовом   ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси – про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1категорії, інвалідом ІІ-ї групи, від захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, у зв’язку з чим йому була призначена пенсія.

05.03.10 року він звернувся до управління ПФУ в Суворовському районі м. Одеси із  заявою зробити перерахунок пенсії з урахуванням ч.4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши пенсію у розмірі 8 мінімальних розмірів пенсії за віком і додатково щомісяця 75% мінімальної пенсії за віком.

18.03.2010року Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси відмовило йому в перерахунку пенсії, що він вважає неправомірним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає відмову відповідача в проведенні перерахунку пенсії незаконною, такою, що порушує права позивача, як громадянина і пенсіонера, просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси неправомірними, зобов’язати відповідача зробити перерахунок призначеної пенсії, встановивши її в розмірі 8 мінімальних розмірів пенсії за віком та додатково щомісячно 75% мінімальної пенсії за віком.

Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси надало до суду заперечення на позовну заяву (а.с. 17-19), у яких з посиланням на приписи ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначає, що державна пенсія особам, які є інвалідами ІІ-ї групи та віднесені до категорії 1, державна пенсія не може бути нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

05.07.2010року представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, належить до першої категорії, інвалідом ІІ-ї групи, як особа, яка потерпіла в наслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с 4).

В суді прийнято без заперечень, що позивач має право на пенсію як учасник ліквідації аварії на ЧАЄС 1 категорії, інвалід ІІ-ї групи, захворювання якого          пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Це також підтверджується довідками МСЕК НОМЕР_2 (а.с. 6).

05.03.2010 року позивач звернувся в УПФ України в Суворовському районні м. Одеси з вимогами про перерахунок його пенсії на підставі ст. 50, ч. 4 ст. 54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 7).

Листом начальника УПФ України в Суворовському районі м. Одеси від 18.03.2010 року №115/к-5, позивачу було відмовлено у призначенні зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірність здійснення управлінням розрахунку (а.с.8).

Предметом спору є визначення базової мінімальної пенсії за віком при нарахуванні пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та питання пріоритетності законів над підзаконними актами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцію та Законами України.

Згідно ст. 22 Конституції Україні при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод забороняється.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими – по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, я кий згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Розрахунок пенсії позивачу відповідач провів виходячи з Постанови КМУ «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» № 654 від 16.07.2008 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» №654 від 16.07.2008 року, починаючи з 1 липня 2008 року встановлено мінімальний розмір пенсії у осіб, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Визначивши основні принципові засади пенсійного забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» віднесена до компетенції КМУ порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Але у зазначеній постанові КМУ основний зміст статті нівельований.

    Таким чином, наявна суперечливість законодавства, що регулює спірні правовідносини.

    Вирішуючи даний спір, суд виходить із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, тому вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

    Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цією статті, мінімального розміру пенсії за віком.

    Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосовувати Закон України «Про статус і соціальний стан громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як нормативний акт, який має вищу юридичну силу, без огляду на Постанову КМУ, на яку посилається представник відповідача як на підставу заперечень проти позову.

    Суд прийшов до висновку, що вказана Постанова Кабінету міністрів України не застосовується до правовідносин, що склались між позивачем і відповідачем ще й тому, що дійсно порушуються конституційний принцип рівності громадян перед Законом.

            У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 зазначено, що зі змісту частини другої статті 95 Конституції України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, випливає, що вони не можуть визначатися іншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статті 46 Конституції України, передбачається у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах.            

            Визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України, зокрема щодо            забезпеченні рівня життя для осіб, які отримують                                                                                                                                                        пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, не         нижчого від прожиткового мінімуму, визначеного законом.

            Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність відмови щодо перерахування пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний стан громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо проведення перерахунку та доплати пенсії на майбутнє, оскільки рішення суду не може забезпечувати охорону порушених невизнаних або оспорюваних прав на майбутнє з урахуванням можливих змін в діючому законодавстві, яке регулює виниклі правовідносини. Одночасно з цим, відповідно до вимог частини третьої ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється  з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

            Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

            Відповідно до вимог частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

            Таким чином новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачу слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком                

            Керуючись ст.ст.19, 22, 46, 95 Конституції України, ст.ст. 10,11,58,64,209,212-215,218 ЦПК України, суд –

                                               ВИРІШИВ:

             Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси – про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

             Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст..ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний стан громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 по інвалідності, передбачений в ст.50, п.4 ст.54, п.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний стан громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати з 05.03.2010 року за виключенням виплаченої пенсії.

            Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Суворовського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.        

 Суддя –