Справа № 2-а-316/10/1628

    П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М             У К Р А Ї Н И

18  лютого  2010 року                                           м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області

в складі судді  Винниченко Ю.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в залі суду м. Хоролі адміністративну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про перерахунок  та нарахування пенсії по інвалідності, що настала  із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської  катастрофи, в зв’язку з зміною  розміру  мінімальної пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

 Позивач ОСОБА_1   звернувся до суду з  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Головного управління Полтавській  області, вказавши, що в 1986 році  він був призваний на військові збори, де приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

При освідченні в Полтавській обласній медико – соціальній експертній комісії 25.06.1998 року  позивача було визнано інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаному із виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ОСОБА_1  було призначено пенсію згідно постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року, але позивач вважає, що  його пенсія як інваліда 3 групи не може бути  нижчим  6 мінімальних  пенсій за віком.

24 грудня 2009  року позивач  звернувся із відповідною заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2006 року по 22 травня 2008 року  та з 01 листопада  2009  року  відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посилаючись на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, установленим цим законодавством. На подану заяву позивач отримав відповідь із Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі  про те, що всі нарахування здійснені вірно, тобто фактично відмовлено у перерахуванні пенсії. Позивач вважає дії відповідача незаконними з таких підстав.

Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна пенсія призначається із заробітку за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, але не може бути нижчою 6 мінімальних пенсій  за віком. Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу повинна бути призначена додаткова пенсія в розмір 50 % мінімальної пенсії за віком.

    Позивач вважає, що  має право на  перерахунок пенсії за період із 01.01.2004  року по 22.05.2008 року та з 01 листопада 2009 року по третій групі інвалідності з врахування  індексів інфляції.

Постановою  Полтавського окружного  адміністративного суду  від 16 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії задоволено частково та проведено  перерахунок основаної державної і додаткової пенсії за ст. 54  ч.4, ст. 50  ЗК «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 року.

Враховуючи викладене, позивач просив визнати неправомірними дії відповідача що відмови йому у перерахуванні пенсії та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Головного управління в Полтавській області  зробити перерахунок пенсії за період з 01.01.2004 року по 22.05.2008 року та з 01.11.2009 року.

Позивач ОСОБА_1  подав  письмове  клопотання про розгляд справи за  його відсутністю, позовні вимоги  підтримав  та прохав  суд їх задовольнити.

Відповідач управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області також подав письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, подавши  письмові заперечення.

З огляду  на наявність вказаних  клопотань  відповідно до ч.3 ст. 122  КАС України розгляд справи здійснюється  в письмовому провадженні.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивач   є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи Серія НОМЕР_1 з вкладкою НОМЕР_2 та посвідченням серії НОМЕР_3  від 15 жовтня 2003  року.

Постановою  Полтавського окружного  адміністративного суду  від 16 квітня 2009 року позов ОСОБА_1 про перерахунок та виплату пенсії задоволено частково та проведено  перерахунок основаної державної і додаткової пенсії за ст. 54  ч.4, ст. 50  ЗК «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22 травня 2008 року.

Враховуючи зазначений статус позивача, останній одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі статті 50 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали   внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи відповідача про те, що ними позивачу правомірно нарахована і виплачується пенсія в розмірі 1778,65 грн.,   відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами внесеними Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року та Постанов Кабінету Міністрів України № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року та № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16.07.2008 року, на думку суду, сформовані на підставі неправильного розуміння змісту вказаних норм чинного законодавства, спростовуються наданими доказами та матеріалами справи, а тому не можуть бути застосовані судом при прийняті рішення. Вказаний висновок суду зроблено на підставі наступного.

Дійсно Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема змінено розміри державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в бік зменшення, визначивши її у процентах прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

З дотриманням зазначених змін, які були внесені Законом України № 107-VI від 28.12.2007 року, фактично прийняті Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народних депутатів України щодо відповідності  Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпунктів 12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Хорольському районі Полтавської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу державному пенсію та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпунктів 12, 15, 17 пункту 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач  мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувати та здійснювати виплату позивачу пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, на думку суду, при визначені розміру пенсії позивача підлягають застосуванню ч. 1 ст. 50  та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, які суттєво обмежують і погіршують конституційні права позивача.

Згідно ч. ч. 3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні розміру державної пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволені позову.

Доводи відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застосовувати прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, як розмір мінімальної пенсії за віком, під час обчислення зазначеного виду пенсії позивачу немає підстав, є необґрунтованими, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання пенсії в розмірі, передбаченому ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка, беручи до уваги рішення Конституційного Суду  України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, є чинною на даний час, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Беручи до уваги викладене вище, на думку суду, вимоги позивача  про визнання неправомірними /протиправними/ дії Управління Пенсійного Фонду України в Хорольському районі Полтавської області щодо залишення без задоволення звернення останнього про перерахунок розміру його пенсії – є законними, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають до часткового  задоволення .

 Вимоги позивача про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 року «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають до  задоволення,  починаючи з  01.01.2004 року по 01.01.2008 року.

Крім того, суд, враховує, що Законом України «Про внесення змін  до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 06.11.2009 року прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність з 01.11.2009 року збільшено  з 498 грн. до 573 грн ., відповідачем згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  перерахунок пенсії не проведено, тому  відповідача сліз  зобов’язати  проводити перерахунок  державної  основної та додаткової пенсії із 01.11.2009 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 17, 94, 158-163, 167 ч.4 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року,  рішення Конституційного Суду  України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов’язання зробити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Хорольському районі Полтавської області  щодо залишення без задоволення звернення ОСОБА_1   про перерахунок розміру його пенсії  неправомірними.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленої законом  мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28   Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати з 01.01.2004 року по 01.01.2008 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з дотриманням зазначених вище розмірів із 01.11.2009 року, у зв’язку із збільшенням, відповідно до  Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 06.11.2009 року, розміру прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність та  провести відповідні виплати.

Судовий збір у справі віднести за рахунок держави.  

Постанову може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду в 10-денний термін з моменту його проголошення до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний Полтавської області та подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження рішення, або в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Г о л о в у ю ч и й: