ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.08.06 р. Справа № 29/203пд
Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.
при секретарі судового засідання Пашко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Державної податкової інспекції у м. Дружківка, Донецької області
до відповідачів: 1.Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Дружківка
2. Приватного підприємства “Інтерфлекс” м. Київ
про визнання недійсним господарського зобов”язання
за участю представників сторін:
від позивача - Бунін Є.О. - ст.державний податковий інспектор (за довір.)
від відповідачів - 1. не з”явився
2. не з'явився
Суть справи :
Позивач, Державна податкова інспекція у м.Дружківка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Приватного підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства “Інтерфлекс” про визнання недійсним усного господарського зобов'язання купівлі-продажу від 05.01.2004р. на суму 50895,36грн., укладеного між відповідачами, на підставі його укладання відповідачем 2 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст.207 ГК України із застосуванням наслідків, передбачених ст.208 ГК України, стягнення з ПП „Інтерфлекс” на користь ПП ОСОБА_1 50895,36 грн. та стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь держави 50895,36грн.
Додатковою заявою від 11.08.2006р. позивач змінив свої позовні вимоги та просить визнати недійсним усне господарське зобов'язання купівлі-продажу від 05.01.2004р. на суму 50895,36грн., укладене між відповідачами, на підставі його укладання відповідачем 2 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, у відповідності до вимог ст.207 ГК України із застосуванням наслідків, передбачених ст.208 ГК України, стягнути з ПП „Інтерфлекс” на користь ПП ОСОБА_1 все одержане за оспорюваною угодою від 05.01.2004р. та стягнути з ПП ОСОБА_1 на користь держави все одержане за оспорюваною угодою.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення господарського суду м.Києва від 08.10.2003р. по справі №16/651, яким було скасовано державну реєстрацію Приватного підприємства „Інтерфлекс”, наявність у відповідача 2 умислу на укладання угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та на ст.ст.207,208 ГК України.
Позивач надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошову суму 50895 грн.36 коп. у розмірі позову та можливих судових витрат.
У зв'язку із нез'явленням у судове засідання представників відповідачів, розгляд справи відкладався, про що відповідачі були належним чином повідомлені шляхом направлення відповідних ухвал за їх адресами.
Відповідачі відзив не надали, в судове засідання знов не з'явились, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, додаткові докази та заслухавши пояснення позивача , господарський суд, встановив :
Між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “Інтерфлекс” на підставі накладної №НОМЕР_1, податкової накладної №НОМЕР_1 було укладено угоду купівлі-продажу запчастин на загальну суму 50895грн.36 коп., у т.ч. ПДВ - 8482,56 грн. Отримані за цією угодою Приватним підприємцем ОСОБА_1 запчастини були оплачені ним в повному обсягу, що засвідчується квитанціями до прибуткових касових ордерів №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4, №НОМЕР_5, №НОМЕР_6 та №НОМЕР_7.
Згідно до ст.207 цього Кодексу господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
За правилами ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати у тому числі з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Наявність умислу у сторони угоди означає, що вона, виходячи з обставин справи, усвідомлювала або повинна була усвідомлювати противоправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнула або свідомо допускала настання противоправних наслідків.
Згідно до п.11 Роз?яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 та п.7.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25 липня 2002 року №1056 „Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки” доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби, про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.10.2003р. по справі №16/651, що набрало законної сили 20.10.2003р., було скасовано державну реєстрацію Приватного підприємства “Інтерфлекс”.
Як вбачається з наведеного рішення, скасування державної реєстрації відповідача 2 було здійснено на підставі ст.8 Закону України „Про підприємництво”, у зв'язку з неподанням ПП „Інтерфлекс” протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством. Наведеним рішенням суду встановлено, що відповідач 2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Печерською районною державною адміністрацією м. Києва 22.11.2001р. Звіти про фінансово-господарську діяльність до органів державної податкової служби не надавав з 10.01.2002р.
На підставі рішення господарського суду м. Києва від 08.10.2003р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було складено акт №НОМЕР_8 про анулювання Свідоцтва про реєстрацію ПП „Інтерфлекс” як платника податку на додану вартість .
З матеріалів справи вбачається, що оспорена угода була укладена між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “Інтерфлекс” 05.01.2004р., тобто вже після скасування державної реєстрації ПП „Інтерфлекс” та анулювання Свідоцтва про реєстрацію як платника податку на додану вартість .
Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суд вважає, що наданими доказами у сукупності доводиться, що здійснення ПП „Інтерфлекс” господарської операції з продажу Приватному підприємцю ОСОБА_1 запчастин направлено на здійснення підприємницької діяльності поза межами правової відповідальності, без відображення такої операції в податковому обліку з приховуванням оподатковуваного доходу, та без сплати до бюджету відповідних податків ,що є порушенням чинного законодавства.
Укладення та здійснення в подальшому ПП „Інтерфлекс” угоди без сплати з цієї операції податків, неподання податкової звітності , є доказами умислу, направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування. Таке суперечить інтересам держави і суспільства.
З урахування викладеного, суд вважає, що господарське зобов'язання з боку ПП „Інтерфлекс” було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За таких обставин, господарські зобов'язання, які виникли з угоди, укладеної між відповідачами на підставі накладної №НОМЕР_1, податкової накладної №НОМЕР_1, слід визнати недійсними згідно до ст. 207 Господарського кодексу України .
В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про намір вчинення господарського зобов?язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, з боку Приватного підприємця ОСОБА_1.
За приписами ст.208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
З урахуванням викладеного, вимоги Державної податкової інспекції у м. Дружківка, Донецької області до Приватного підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства “Інтерфлекс” про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло з угоди на підставі накладної №НОМЕР_1, податкової накладної №НОМЕР_1, вчиненого з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з ПП „Інтерфлекс” на користь ПП ОСОБА_1 всього одержаного за оспорюваною угодою від 05.01.2004р. та стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь держави всього одержаного за оспорюваною угодою, підлягають задоволенню.
Клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошову суму 50895 грн.36 коп. у розмірі позову та можливих судових витрат, що належать відповідачу 1,
судом відхилено у зв'язку із ненаданням доказів, що засвідчують наявність обставин, передбачених ст.66 ГПК України, за яких можуть бути застосовані заходи по забезпеченню позову.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Приватне підприємство “Інтерфлекс” , оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.
Керуючись ст. 207, 208 Господарського кодексу України, ст.ст.2,22, 33, 35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В :
Позов Державної податкової інспекції у м. Дружківка, Донецької області до Приватного підприємця ОСОБА_1 та Приватного підприємства “Інтерфлекс” про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло з угоди на підставі накладної №НОМЕР_1, податкової накладної №НОМЕР_1, вчиненого з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, стягнення з ПП „Інтерфлекс” на користь ПП ОСОБА_1 всього одержаного за оспорюваною угодою від 05.01.2004р. та стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь держави всього одержаного за оспорюваною угодою, задовольнити.
Визнати недійсним господарське зобов'язання, яке виникло з угоди, укладеної між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством “Інтерфлекс” на підставі накладної №НОМЕР_1, податкової накладної №НОМЕР_1 на суму 50895,36 грн., як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Стягнути з Приватного підприємства “Інтерфлекс” (01103 м. Київ Шосе залізничне,57, ЄДРПОУ 31777961) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_9, р/рахунок НОМЕР_10 МФО 335076 АППБ „Аваль”, р/рахунок НОМЕР_11 МФО 334486 КФ АКБ „УСБ”, р/рахунок НОМЕР_12, МФО 334486) все одержане за господарським зобов”язанням, яке виникло на підставі накладної №НОМЕР_1, податкової накладної №НОМЕР_1 на суму 50895,36 грн
Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_9, р/рахунок НОМЕР_10 МФО 335076 АППБ „Аваль”, р/рахунок НОМЕР_11 МФО 334486 КФ АКБ „УСБ”, р/рахунок НОМЕР_12 МФО 334486) в доход держави одержані за накладною №НОМЕР_1, податковою накладною №НОМЕР_1 запчастини на суму 50895,36 грн.
Стягнути з Приватного підприємства “Інтерфлекс” (01103 м. Київ Шосе залізничне,57, ЄДРПОУ 31777961) у доход Державного бюджету України держмито в сумі 593грн.95коп.
Стягнути з Приватного підприємства “Інтерфлекс” (01103 м. Київ Шосе залізничне,57, ЄДРПОУ 31777961) на користь ДП “Судовий інформаційний центр” (м. Київ пр.Перемоги,44, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м.Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено в судовому засіданні.
Суддя Гаврищук Т.Г.