Основнойтекст ОсновнойтекстсотступомОсновнойтекстсотступом Обычный Текст № 2-4658/10 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
28 травня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
судді Попової С.А.,
при секретарі Ченгал О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування за договором страхування в порядку регресу,-
В С Т А Н О В И В:
14 липня 2006 року близько о 09.30год. на перетині вулиці Ломізова і вулиці Азовстальської в місті Маріуполі Донецької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-21043 держномер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2, належного останньому, і автомобіля ЗАЗ-110217 держномер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, що належить на праві власності ОСОБА_4. Дані обставини підтверджені довідкою ДАІ № 810. Внаслідок заподіяння відповідачем шкоди власнику автомобіля ЗАЗ-110217 держномер НОМЕР_3 страхувальникові ОСОБА_4, з яким страховою компанією укладено договір страхування транспортного засобу № MRC0AK0197 від 04.10.2004р., позивачем сплачене страхове відшкодування у сумі 11654,23грн. Оскільки до страховика в особі СК "Кредо" згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України після сплати страхового відшкодування перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, в особі ОСОБА_2, у квітні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача з вимогою в порядку регресу про стягнення з останнього суми відшкодування - 11654,23грн.
В ході розгляду справи згідно із вказівками суду апеляційної інстанції, що містяться в ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 08.04.2010р., по справі було залучено у якості співвідповідача другого учасника дорожньо-транспортної пригоди - водія ОСОБА_3, який мав право на управління застрахованим автомобілем ЗАЗ-110217 згідно із записом у свідоцтві про його реєстрацію.
В судовому засіданні представник позивача Кривич В.О., яка діє за довіреністю, підтримала заявлений позов, пред"явлений до заподіювача шкоди ОСОБА_2, як особи, винуватої у настанні ДТП, що зазначено у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи. Надала пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, будучі повідомленими належним чином про час і місце розгляду справи (а.с. 112-113), в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили. У зв"язку з цим суд, враховуючи положення ЦПК України і Європейської конвенції з захисту прав і основоположних свобод щодо розгляду справи впродовж розумного строку, вважав за можливе із врахуванням положень ст.ст. 169, 224-225 ЦПК України зі згоди представника позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі матеріалів і доказів, які вказують на права і обов"язки сторін.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, інші докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в частині вимог, пред"явлених до ОСОБА_2, і таким, що не підлягає задоволенню в частині вимог, пред"явлених до ОСОБА_3, за наступних підстав.
З власником транспортного засобу ЗАЗ-110217 держномер НОМЕР_3 ОСОБА_4 страховою компанією ТДВ СК "Кредо" 04.10.2004р. укладений договір страхування транспортного засобу № MRC0AK0197, на термін 36 місяців (по 03.10.2007р. включно), де визначено поняттям "повне каско" перелік страхових випадків, в тому числі: п. 7.1.1 - втрата, знищення або пошкодження транспортного засобу (далі - ТЗ), його частин, деталей, приладів, обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого ТЗ (а.с. 4-7).
Довідкою ДАІ Маріупольського управління УВМСУ в Донецькій області № 810 підтверджено обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 14.07.2006р. о 09.30год. на перетині вулиць Ломізова і Азовстальської за участю автомобілів ЗАЗ-110217 і ВАЗ-21043 під керуванням водіїв ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відповідно (а.с. 8). Цим документом визначено спрямування матеріалів про адміністративне правопорушення до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя у відношенні ОСОБА_2
Згідно до страхового акту № К-327 від 17.11.2006р. ДТП, що сталася 14.07.2006р., визнано СК "Кредо" страховим випадком (а.с. 10).
Внаслідок ДТП транспортний засіб ЗАЗ-110217, належний ОСОБА_4, отримав технічні пошкодження, зафіксовані у довідці ДАІ, заяві власника, акті технічного огляду транспортного засобу № 909 і згідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця Денисової В.Ю. № 0778/09/К від 29.09.2006р. вартість відновлювального ремонту автомобілю складає 11831,48грн (а.с. 8-9, 11-18).
Згідно із розрахунком страхового відшкодування сума до виплати відповідно до умов договору страхування № MRC0AK0197 від 04.10.2004р. із страхувальником ОСОБА_4, обчисленого на підставі висновку спеціаліста, за відрахуванням безумовної франшизи 177,25грн., складає 11654,23грн. (а.с. 10).
Згідно із ст. 20 ч. 1 п. 3 Закону України "Про страхування" страховик зобов"язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
На виконання умов договору страхування транспортного засобу ЗАЗ-110217 д/н НОМЕР_3 за заявою ОСОБА_4 на підставі страхового акту № К-327 від 17.11.2006р. їй, як власнику пошкодженого застрахованого автомобіля, 22.11.2006р. сплачене компанією СК "Кредо" страхове відшкодування у сумі 11654,23грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3633. Сума страхового відшкодування виплачена за винятком обумовленої договором безумовної франшизи у сумі 177,25грн. (а.с. 9-10, 20).
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток в повному обсязі.
Отже, страховик - ТДВ "Страхова компанія "Кредо" правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, оскільки до нього перейшло право вимоги, яку страхувальник ОСОБА_4, що отримала відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинену шкоду, страхового відшкодування у сумі 11654,23грн. Факт заподіяння страховій компанії збитку, що дорівнює суми страхового відшкодування, позивачем доведений і підлягає стягненню на користь СК "Кредо" з винуватої особи у настанні ДТП.
Вирішуючи питання про особу, яка має відповідати за пред"явленими страховою компанією в порядку регресу вимогами, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1166 ч. 1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст. 1187 ч.ч. 1, 2 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Крім того, згідно із ст. 1188 ч. 1 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. За частиною 2 наведеної норми, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
З матеріалу № 1571 про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом травмування у ДТП ОСОБА_4, дослідженого в ході розгляду справи, вбачається винесення інспектором відділення з оформлення ДТП при УДАІ УМВС України в Донецькій області 23.07.2006р. постанови, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи у відношенні водія ОСОБА_2 за ознаками ст. 286 КК України. Проведеною перевіркою органом дізнання було встановлено, що відзначено у мотивації прийнятого процесуального рішення, що причиною виникнення ДТП стало невиконання п. 16.11 ПДР України зі сторони винуватого водія ОСОБА_2, якив порушив правила проїзду перехрестя. У пункті 2 постанови відзначено рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 92, 97, матеріал № 1571).
Втім, судовим розглядом не здобуто доказів щодо наявності в діях другого учасника ДТП - ОСОБА_3, який керував на правовій підставі автомобілем ЗАЗ-110217 (а.с. 21-22), вини у настанні пригоди і порушень ним в конкретній дорожній обстановці 14 липня 2006 року Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинному зв"язку із настанням події.
Відповідач ОСОБА_2, не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування факту заподіяння шкоди не з його вини або доведення наявності і ступеню вини іншого учасника ДТП ОСОБА_3 Тим самим ОСОБА_2 не оспорює свого зобов"язання за деліктними відносинами з відшкодування шкоди і, як наслідок, своєї відповідальності за регресними вимогами страхової компанії, що виплатила страхове відшкодування.
Зважаючи на наявні у справі докази, у суду немає підстав вважати настання негативних майнових наслідків для власника пошкодженого автомобіля від спільного завдання шкоди діями обох водіїв ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Відповідно до ст. 1191 ч. 1 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Враховуючи зазначені обставини і нормативно-правове регулювання, викладеного за змістом рішення, суд приходить до висновку, що сплачена позивачем сума страхового відкшодування має бути стягнута з водія ОСОБА_2, як заподіювача шкоди, що не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами в межах вирішення даної справи. У зв"язку з цим суд задовольняє позовні вимоги позивача, пред"явлені до ОСОБА_2 в повному обсязі, при цьому відмовляє в задоволенні вимог про сплату страхового відшкодування, пред"явлені до залученого у якості співвідповідача ОСОБА_3
З відповідача ОСОБА_2, зважаючи на положення ст. 88 ЦПК України, також підлягає стягненню на користь позивача сплачені судовий збір - частково у розмірі 116,54грн. (1% від заявленої суми до стягнення 11654,23грн.) і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30грн. (а.с. 1).
На підставі ст.ст. 993, 1166 ч. 1, 1187, 1191 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 20 ч. 1 п. 3, 27 Закону України "Про страхування", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адрсою: АДРЕСА_1; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" (юридична адреса: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34; п/р № 26500050000003 в ЗАТ "КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 13622789) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 11654 (одинадцять тисяч шістьсот п"ятдесят чотири) гривні 23 копійки, витрати з оплати судового збору у сумі 116 (сто шістнадцять) гривень 54 копійки, інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень, а всього 11800 (одинадцять тисяч вісімсот) гривень 77 копійок.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" до ОСОБА_3 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя _________________________