Справа адміністративної юрисдикції № 2а-29/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2010 року Кіровський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді Овчаренко Н.Г.
при секретарі - Волошиной Л.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська, Головного Управління праці та соціального захисту населення, про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська, Головного Управління праці та соціального захисту населення, про зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що останній є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до І категорії осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІІ групи, у зв’язку з чим має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яку відповідачі виплачували в меншому розмірі, що суперечить нормам діючого законодавства.
На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд:
? визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду ІІІ групи, особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
? зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту звернення і постійно;
? стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська суму недоплаченої допомоги на оздоровлення за 2008, 2009 роки.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська – в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що розмір такої допомоги виплачувався відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідач Головне Управління праці та соціального захисту населення – в судове засідання свого представника не направили. Надали на адресу суду заперечення на позовну заяву, згідно яких останні зазначили, що є неналежним відповідачем.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлеглими частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до І категорії осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІІ групи, у зв’язку з чим має право на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, яку відповідачі виплачували в меншому розмірі, що суперечить нормам діючого законодавства.
Так, відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст..19 Конституції України суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі та в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України
П.2 постанови КМУ «Про затвердження порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 20.09.2005 року № 936 встановлено, що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.
П.4 вищезазначеної постанови передбачено, що виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад. Таким чином, у задоволені позовних вимог до Головного Управління праці та соціального захисту населення слід відмовити.
Так, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України..
Однак Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року зазначені положення ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були визнані неконституційними. Правилами ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” встановлено, що акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.
Внаслідок чого суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2008, 2009 роки підлягають задоволенню, як і вимоги про визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду ІІІ групи, особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вирішуючи позовні вимоги в частині позовних вимог, щодо майбутнього стягнення суми допомоги в розмірі
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити в силу вищевикладеного.
Керуючись ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.161-164, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська, Головного Управління праці та соціального захисту населення, про зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду ІІІ групи, особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення в Кіровському районі м. Дніпропетровська зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2008, 2009 роки відповідно до ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В задоволені решти позовних вимог – відмовити.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження постанови.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову, протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
Суддя Н.Г. Овчаренко