Справа 2а-11/10

  П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

22  червня  2010  року                                                                                                                                           м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя  у  складі:  головуючого, судді  Харченко  І.О.,   при секретарі  Мевлюдовій  Ф.І., розглянувши  у   відкритому   судовому засіданні  справу  за   адміністративним   позовом   ОСОБА_1  до   УДАІ   УМВС  України   в Тернопільській  області,  третя  особа  - інспектор  ДПС  ВДАІ   УДАІ  УМВС  України   в Тернопільській  області   ст. лейтенант  міліції   Козуб Ростислав Анатолійович, про скасування постанови    про   притягнення   до   адміністративної    відповідальності,

                                                                                         в с т а н о в и в:

03.03.2009  року  ОСОБА_1  звернувся  до  Київського  районного  суду м. Сімферополя з адміністративним   позовом   до УДАІ   УМВС  України   в Тернопільській  області про скасування постанови  про притягнення  до адміністративної    відповідальності  за   частиною 1 статті 122 Кодексу України  від  18.02.2009  року  та   накладення   штрафу  в  розмірі  260 грн. Свої  вимоги    виклав   у  позові.

Ухвалою суду  від  23.03.2010 року  до  участі   у  справі   в  якості  третьої особи  залучено інспектор  ДПС  ВДАІ   УДАІ  УМВС  України   в  Тернопільській  області  ст. лейтенант  міліції  Козуб Р.А.

Представник   позивача   у   судовому  засіданні   позовні   вимоги  підтримав  та  наполягав  на   їх   задоволенні.

Представник  відповідача  та  третя особа  у судове  засідання  не з’явилися, про слухання  справи  повідомлені  належним   чином,   про  причини   неявки   суду  не  повідомили.  

Вивчивши   матеріали    справи  та  докази,  надані  на  підставі  ст. 71 КАС  України,  суд   дійшов  до   наступного.

За статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-ХІІ від 30 червня 1993 року учасниками  дорожнього  руху є особи, які  використовують  автомобільні дороги, вулиці, залізничні  переїзди  або  інші   місця, призначені  для  пересування людей та перевезення   вантажів  за   допомогою   транспортних   засобів. До   учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних   актів  з питань  безпеки  дорожнього   руху;   створювати   безпечні умови для дорожнього руху, не  завдавати своїми  діями  або  бездіяльністю   шкоди підприємствам, установам,  організаціям  і громадянам; виконувати   розпорядження   органів   державного нагляду  та  контролю   щодо   дотримання    законодавства  про  дорожній    рух.

За   частиною 1 статті 222  Кодексу України  про  адміністративні правопорушення  (далі  за   текстом - КУпАП)  органи  внутрішніх справ  (міліція)  розглядають справи про порушення  правил  дорожнього  руху на підставі частин першої і другої статті 122 вказаного  кодексу.  За  частиною 2 статті 222  цього   кодексу   від  імені органів внутрішніх   справ (міліції) розглядати   справи  про адміністративні правопорушення і накладати  адміністративні  стягнення за  адміністративні  правопорушення,  передбачені частинами першою і другою статті 122 КУпАП мають право працівники Державтоінспекції   Міністерства   внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Відповідно  до  статті 276 Кодексу  адміністративного   судочинства України справа про  адміністративне  правопорушення   розглядається   за   місцем   його   вчинення.

В частині 1 статті 122  Кодексу України  про адміністративні   правопорушення  (станом на час прийняття  спірної  постанови)  визначено,  що   перевищення   водіями   транспортних засобів встановлених   обмежень  швидкості  руху  транспортних  засобів більш   як на двадцять кілометрів на годину,  порушення   вимог  дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення   вантажів, буксирування транспортних  засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення  встановленої для  транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за  собою  накладення   штрафу від  п'ятнадцяти до двадцяти   неоподатковуваних   мінімумів  доходів   громадян.

Відповідно до пункту 12.9 (б) Правил   дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України   від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці  дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак  відповідно до   підпункту "и" пункту 30.3 цих  Правил .

18  лютого  2009 року   інспектором  ДПС  ВДАІ   УДАІ  УМВС  України   в  Тернопільській  області  ст. лейтенантом  міліції   Козуб Р.А.   було   винесено   постанову  серії ВО № 030519  про   притягнення   ОСОБА_1  до  адміністративної   відповідальності  за   частиною 1 статті 122 Кодексу України  від  18.02.2009  року   та   накладення   штрафу  в  розмірі  260 грн.  з  вказівкою  про  те, що  18  лютого 2009 року о  09 годин 25  хвилин  в с. Озерна Зборіського району Тернопільської області   ОСОБА_1,  керуючи транспортним засобом  - автомобілем  марки   «Рено», номерний  знак   НОМЕР_1, в  зоні   дії   знаку  «Обмеження   максимальної швидкості 40 км/год»  рухався   зі  швидкістю  73  км/год, чим   порушив   вимоги  п. 12.9 (б) ПДР  України.  

Згідно зі ст. 9 КУпАП,  адміністративним  правопорушенням  визнається  протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи  бездіяльність, яка посягає на громадський порядок,  власність, права і  свободи   громадян ... за яку  передбачено адміністративна   відповідальність .

Відповідно  до  ч. 2 ст. 71  КАС  України  в  адміністративних  справах  про протиправність  рішень,  дій   чи   бездіяльності  суб’єкта   владних  повноважень  обов’язок  щодо  доказування   правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності  покладається  на  відповідача,  якщо  він   заперечує   проти   адміністративного   позову.

Відповідно   до  ч. 4 ст. 71  КАС  України  суб’єкт  владних   повноважень  повинен  подати  суду   всі   наявні   у  нього  документи  та  матеріали,   які    можуть  бути  використані  як  докази   у   справі.

У  зв’язку з  тим, що  представник  відповідача  та  третя  особа   у  судове  засідання  не з’явилися,  не  представили  письмового   заперечення   та   ніяких    документів  і  матеріалів   щодо   вимог   ОСОБА_1,   суд   вирішує   справу    на   підставі   наявних   у   справі    доказів.

Представник   позивача   у  судовому засіданні   не  заперечував  проти  того, що  дійсно   був   дорожній   знак   про  обмеження  максимальної  швидкості  руху   до  40  км/ год., однак    працівник  ДАІ   виміряв    швидкість  руху   вже  після  закінчення   дії   цього  дорожнього знаку, оскільки  після   знаку  були  два  перехрестя.   Інспектор   на   такі  доводи  позивача   висловив усно  свою  думку, що  перехрестя -  у тому разі, коли  таке  перехрестя   знаходиться    праворуч по ходу руху.

Відповідно до   пункту 3. «Заборонні   знаки» розділу 33. «Дорожні знаки», зона дії знаків 3.1 - 3.15, 3.19 - 3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33 - 3.37 – від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає   перехресть, - до кінця   населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з  польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими  не   встановлено   знаки   пріоритету.

Також необхідно зазначити, що тлумачення терміну «перехрестя» є у Правилах дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 року, із змінами та доповненнями, а саме: перехрестя – місце перехрещення, прилягання або  розгалуження  доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень   країв   проїзної   частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до  дороги  виїзду  з   прилеглої   території.

З цього слідує, що законодавець не робить різниці з якого боку знаходиться прилягання або  розгалуження  доріг на одному   рівні.

Відповідачем   не  надано  жодного   документу (фотознімки, план схеми  тощо) на підтвердження  порушення,   яке  нібито  мало  місце.  

  Крім  того,   у   постанові   про   притягнення   ОСОБА_1   до  адміністративної   відповідальності    не  вказано    номер   дорожнього  знаку   у  додатку № 1 ПДР України,  вимоги  якого  нібито   порушено  водієм.

За  таких   обставин, суд  приходить  до   висновку,   що оскільки   доводи    позивача щодо дотримання  ним Правил дорожного руху України представник відповідача не спростував, у діях позивача відсутній склад правопорушення,  передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП,  що  дає  суду підстави   скасувати постанову про  притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної  відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП  та  накладання  на  нього   адміністративного  стягнення  у  вигляді   штрафу у розмірі   260 грн.

На підставі ст. 11, 86, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

             Позов  ОСОБА_1  до   УДАІ  УМВС  України   в Тернопільській  області,  третя  особа  - інспектор  ДПС  ВДАІ   УДАІ  УМВС  України   в Тернопільській  області  ст. лейтенант  міліції  Козуб Ростислав Анатолійович, про скасування постанови  про  притягнення   до адміністративної відповідальності -  задовольнити.

            Постанову   інспектора  ДПС  ВДАІ  УДАІ  УМВС  України  в Тернопільській  області  ст. лейтенанта  міліції  Козуб Ростислава Анатолійовича  серії   ВО  № 030519   від  18.02.2009  року   про    притягнення   до   адміністративної   відповідальності   ОСОБА_1  по ч. 1 ст. 122 КУпАП та  накладання  на  нього   адміністративного   стягнення   у    вигляді    штрафу   у  розмірі   260 грн. 00 коп.  -   скасувати.                    

            Провадження   у   справі   про   адміністративне   правопорушення  закрити.

            Повний   текст    постанови   складений  29.06.2010  року.

           Постанова  набирає  законної  сили  через  10  днів  з  дня   складення  у  повному  обсязі  у  разі  неподання    заяви  про  апеляційне   оскарження   (апеляційної   скарги).

           Якщо  після  подачі  заяви  про  апеляційне  оскарження  апеляційна  скарга  не  подана,  постанова  набирає  законно  сили   через  20  днів  після   подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.

           Протягом  10 днів   з  дня  складання  постанови  у  повному  обсязі  через  Київський  районний  суд  міста  Сімферополь  до  Севастопольського  апеляційного  адміністративного  суду  може  бути   подана   заява   про   апеляційне   оскарження,  після  подачі  якої  протягом  20-ти  днів  може   бути   подана   апеляційна  скарга.            

           Апеляційна  скарга  може  бути  подана  без  попереднього  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.  Якщо  скарга   подається   у   строк,    встановлений  для  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження  (10 днів).

            Суддя: