Справа № 2-а-3437/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2010 року Московський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Зінченко Ю.Є.,
при секретарі Колтур Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання діяльності незаконною та зобов’язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що він є інвалідом 2-ої групи і віднесений до 1-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має статус інваліда війни, оскільки інвалідність пов’язана з перебуванням на військовій службі і отримує додаткові виплати у вигляді щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щорічної допомоги до 5 травня на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вважає, що відповідачами неправомірно відмовлено йому в перерахунку сум зазначених щорічних виплат за 2008-2009 р.р., оскільки законодавством передбачений більш високий розмір цих виплат, який слід розраховувати із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком на відповідний період часу. Позивач просить зобов’язати відповідачів призначити, перерахувати, перечислити та виплатити йому недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2008 -2009 роки.
Від позивача надійшла заява в якій він просив позов задовольнити та розглянути справу за його відсутністю.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради в судове засідання не з’явився, але надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що на 2008 роки щорічна допомога на оздоровлення у вказані роки виплачувалася позивачу відповідно до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р. Щодо виплати щорічної разової грошової допомоги на 2008р. то розмір даної допомоги встановлювався виходячи із обсягів видатків, виділених на цю мету при формування показників Державного бюджету на відповідні роки. Крім того, просить застосувати строк звернення до адміністративного суду, який передбачений ст. 99 КАСУ.
Від Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації надійшли заперечення на позов відповідно до яких відповідач вважає себе неналежним відповідачем, оскільки центр є органом, який на підставі розпоряджень про призначення допомоги або компенсацій Московського районного управління праці та соціального захисту населення проводить нарахування, оформлення виплатних документів і їх подальшу відправку до відділів зв’язку та банківських установ, складання звітності. На підставі вищевикладеного просить в задоволені позову відмовити.
Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної держадміністрації в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, є інвалідом II групи, що підтверджується наданими копіями посвідчень та відповідачем не заперечується.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам 1 групи – 10 мінімальних пенсій за віком, 2 групи – 8 мінімальних пенсій за віком, 3 групи – 7 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надано право Кабінету Міністрів України визначати розмір соціальних виплат.
У травні 2008 року позивачу була виплачена щорічна допомога на оздоровлення 120 гри., та квітні 2008 року щорічна разова грошова допомога до 9 травня в розмірі 400 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп вії 22.05.08 внесенні до базових законів зміни Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про несення змій до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними.
Зазначені виплати до 5 травня та щорічної грошової допомоги на оздоровлення здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов'язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.
З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги па оздоровлення, особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильській АЕС були постановлені певними нормами Законом України "Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесений змін до деяких законодавчих актів України", відповідно.
Таким чином органи соціального захисту населення здійснивши у зазначений період виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня або щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб; що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами 5 статей І2-І5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтею 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо покладення па органи соціальною захисту населення обов'язку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня та оздоровлення за 2008 рік. Протягом цього часу органи соціальною захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов'язок щодо їх виплати.
Стосовно соціальних виплат позивачу у 2009 році суд дійшов до наступного.
Ні Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 за № 835, ні іншими Законами України в 2009 році не вносились зміни до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто, в 2009 році відповідачі повинні були діяти відповідно до приписів зазначених вище законів.
Згідно положень Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» мінімальна заробітна плата з 1 жовтня 2009 року становить 650 грн. на місяць; прожитковий мінімумом для осіб, які втратили працездатність, який відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» фактично дорівнює мінімальній пенсії за віком, з 1 квітня 2009 року становить 498 грн.
Таким чином, позивачу, як інваліду 2-ї групи повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2009 році в сумі 3250 грн., з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат (650 х 5 = 3250). Оскільки дана допомога була нарахована у сумі 120 грн., але фактично не виплачена, суд вважає, що щорічна допомога яка повинна бути виплачена позивачу складає 3250грн.
Що стосується виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, то з 2009 року згідно ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідом війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
В 2009 році розміри грошової допомоги до 5 травня були визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009р. № 211 «про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань».
Суд відмовляє позивачу у задоволенні позову щодо соціальних виплат за 2008рік, оскільки відповідно ст. 99 КАСУ позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншим законом. Пропущений строк звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умов якщо у цьому наполягає одна із сторін, що передбачено ст. 100 КАСУ.
Що стосується соціальних виплат позивачу за 2009рік, то в цієї частині суд не може застосувати строк звернення до адміністративного суду, оскілки позивач вернувся до суду у березні 2010 року, тоді як порушення його прав почалось з листопада 2009 року, коли він отримав не в повному обсязі щорічну грошову допомогу на оздоровлення.
Таким чином суд прийшов до висновку, що позов повинен бути задоволений частково.
Задовольняючи позов частково суд виходить з того, що вимоги про виплату зазначених позивачем щорічної допомоги на оздоровлення у визначеному позивачем розмірі не підлягають задоволенню, а суд не може брати на себе функцію здійснення перерахунку недоотриманих сум замість органу, якому надані такі повноваження.
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, суд вважає необхідним на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог щодо їх викладення в резолютивній частині рішення.
Керуючись ст. ст. 8-14, 71, 94, 99, 100, 159, 160-164, 167, 185, 186 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Московської районної в місті Харкові ради зробити відповідний перерахунок і розпорядження про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на день проведених у зазначені роки виплат і направити дані щодо належних виплат ОСОБА_1 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплати.
Зобов’язати Харківський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до наданих Управлінням праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради даних.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 10.06.2010 року.
Суддя Московського районного
суду м. Харкова Зінченко Ю.Є.