ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"21" серпня 2007 р.                                                           Справа № 2/227-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Скобєлкіна С.В. при секретарі Тереховій І.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Голопристанського об'єднання підприємств громадського харчування, м.Гола Пристань Херсонської області   

про  стягнення 4596,08 грн.

за участю представників сторін:  

від  позивача -  Марченко І.П., довіреність від 10.01.2007 року

від  відповідача - Гончар Н.М., довіреність від 16.01.2007 року

в с т а н о в и в:

Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до об'єднання підприємств громадського харчування Голопристанського району Херсонської області про стягнення 4596,08 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені, передбачених статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України".

Позовні вимоги Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, яке є територіальним органом того ж Фонду ґрунтуються на ствердженні про наступне.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-ХП, зі змінами та доповненнями (далі Закону № 875-ХП), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі підприємств) у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

При цьому виходячи з положень ч.5 ст.19 Закону № 875-ХП, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 Закону № 875-ХП, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

В силу ч.3 ст.19 Закону № 875-ХН підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно з наданою державною статистичною звітністю, затвердженою Наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року № 42 (форма № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість та працевлаштування  інвалідів за 2006 рік"), встановлений Законом норматив в Об'єднанні підприємств громадського харчування в 2006 році не виконано - при нормативі працевлаштування "1 особа" фактично інваліди не працювали.

У зв'язку з невиконанням встановленого ст.19 Закону № 875-ХІІ нормативу, в силу дії ст.20 зазначеного Закону № 875-ХІІ, п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМУ від 31 січня 2007 року № 70 (далі - Порядок), відповідач був зобов'язаний самостійно в строк до 15 квітня 2007 року сплатити в дохід Державного бюджету на рахунок Державного казначейства адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, що для підприємства Відповідача складає 4508,33 грн.

11.04.2007 року Відділенням Фонду на адресу відповідача було направлено лист-нагадування про необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів за 2006 рік до 15 квітня 2007 року.

Згідно з ч.2 ст.20 Закону № 875-ХІІ, вищевказаним Порядком та Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р. № 223 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відділення Фонду розраховує суму пені на дату подання позовної заяви до суду.        

Отже, на думку позивача, відповідач має сплатити 4508,33 грн. адміністративно-господарських санкцій та 87,75 грн. пені (згідно з доданим до даної позовної заяви розрахунком). Таким чином, загальна сума, що має бути сплачена на рахунок Державного казначейства в дохід Державного бюджету складає 4596,08 грн.

На час звернення до Господарського суду з даним позовом Відповідач самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню не сплатив.

На підставі наведеного, керуючись ст. 6, підпунктом "4" пункту 1 ст.17, пунктом 2 ст.18, ст.50, пунктом 6 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить стягнути з відповідача на користь відділення Фонду 4508,33грн, адміністративно-господарських санкцій,  передбачених  ст.20   Закону  України   "Про   основи  соціальної  захищеності інвалідів в Україні" та 87,75 грн. пені, що загалом складає 4596,08 грн.

В судовому засіданні позивачем в особі його представника позов Фонду підтриманий у об'ємі позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, про що повідомив у відзиві на позов та через свого представника в судовому засіданні.

Невизнання позову об'єднання підприємств громадського харчування Голопристанського району Херсонської області обґрунтовує наступним.

Об'єднання підприємств громадського харчування Голопристанського району (далі-підприємство), розглянувши адміністративну позовну заяву Херсонського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (далі-фонд), повідомляє, що вона не може бути задоволена за наступних обставин.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (відносно відповідача на 2006р. даний норматив склав 1 робоче місце від загальної кількості працюючих ).

Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону, працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.

Аналіз  зазначених положень Закону про  захист інвалідів дає підстави для висновку про те, що о6ов'язок підприємства   щодо створення робочих місць   для інвалідів   не   супроводжується   його   обов'язком   підбирати   і   працевлаштовувати інвалідів  на створені роботі місця.

Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що  перелічені в частині першій статті 18 цього Закону, якими є :

- органи Міністерства   праці  України,

- органи     Міністерства     соціального     захисту     населення України;

- Місцеві Ради народних депутатів;

- Громадські організації інвалідів.

Зазначений висновок повністю кореспондуються із змістом абзацу другого пункту третього Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України N 1434 від 26 вересня 2002 року), згідно з яким завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також підпункту третього пункту четвертого та підпункту третього пункту п'ятого цього Положення, якими Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та здійснювати перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Закон зобов'язує підприємство, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі та інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

На    виконання      вимог      вищезазначених    нормативних     актів у   2006 р. Відповідачем по справі здійснювались заходи щодо працевлаштування інвалідів шляхом:

- створення робочих місць для їх працевлаштування;

- передбачення колективним договором обов'язків адміністрації підприємства   щодо   виконання   заходів  по   створенню   робочих   місць   для працездатних інвалідів.

Протоколом № 1 від 10.01.2005р. доповнено Колективний договір, ухвалений на зборах трудового колективу 10.01.2005р., відповідно до якого адміністрація підприємства зобов'язується виконувати заходи щодо створення робочих місць для працездатних інвалідів, відповідно до чинного законодавства та інформувати органи працевлаштування про створені робочі місця.

Як вбачається із звіту підприємства, за 2006 р. норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів склав 1 місце від загальної кількості працюючих на підприємстві.          

Відповідно до наказу підприємства № 4 від 04.01.2006р. Об'єднання підприємств громадського харчування ввело робоче місце для працездатного інваліда, з метою з подальшого працевлаштування інваліда, незважаючи на той факт, що обов'язок щодо пошуку інвалідів покладено на інших суб'єктів господарювання, передбачених ч.1 ст.18 Закону. Проте, незважаючи на це, протягом 2006р. органи працевлаштування не направили жодного інваліда для працевлаштування

Наказом по ОПОП від 16.01.2006р. зараховано інваліда 2 групи загального захворювання Гончар Галину Іванівну на посаду прибиральниці, тобто дане підприємство повністю виконало покладені на нього Законом обов'язки. Гончар Г.І. пропрацювала на підприємстві повністю 2006 рік і працює у відповідача по цей час.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.   

Відповідач зауважує, що ним  вжито усіх залежних заходів щодо виявлення та
створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та підприємство належно здійснює обов'язки, покладені на нього Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України".          

За таких обставин відповідач вважає, що у Фонду соціального захисту відсутні правові підстави для донарахування підприємству адміністративно-господарських санкцій, тому донарахування коштів за нестворені робочі  місця для інвалідів у 2006р. в сумі 4596,08 грн. є безпідставним.

Отже суд не знаходить правових підстав для задоволення позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

На підставі викладеного, вищезазначених правових норм та керуючись  ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1.У задоволенні позову Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Об'єднання підприємств громадського харчування Голопристанського району  про стягнення 4596,08 грн. відмовити.

2.Роз'яснити сторонам, що дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Постанову направити сторонам по справі.

Суддя                                                                  С.В.Скобєлкін