Справа № 2-410/10

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И

07 липня 2010  р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим         у  складі:   головуючого  судді                                             Дядіченко С.В.

       при   секретарі                         Олевському О.В.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1 до У правління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в АРК,  Державного казначейства України  про визнання дій відповідача неправомірними та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни ”    

                                                            В С Т А Н О В И В  :

          ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до У правління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі, Головного управління Пенсійного фонду України в АРК,  Державного казначейства України  про визнання дій відповідача неправомірними та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни», мотивуючи свої вимоги тим, що він підпадає під  категорію  „дитина війни ”  в розумінні  Закону  України  „Про соціальний  захист  дітей війни ”  і має  право  на  пільги,  передбачені  цим Законом. Однак,  з вини відповідача  пільги  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2009 року позивачеві в повному обсязі не виплачувалися, тому позивач просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по не нарахуванню та невиплаті йому щомісячного підвищення пенсії  як дитині війни та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити за зазначений період щомісячну соціальну допомогу.

         Позивач в судове  засідання не з’явився, надіслав заяву, в якої  позовні вимоги  підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу в його відсутність.

          Представник управління Пенсійного фонду України у Чорноморському районі в судове засідання не з‘явився,  просив розглянути справу у його відсутність, надав відгук, згідно якого позов не визнав, тому, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Соціальні виплати здійснювались згідно діючого законодавства.

    Представник Державного казначейства України в судове засідання не з‘явився, просив розглянути справу у його відсутність, надав заперечення на позовну заяву, згідно яких позов не визнав, вважає, що Державне казначейство України необґрунтовано залучено у якості відповідача по справі тому, що Державне казначейство України не є головним розпорядником бюджетних коштів, не здійснює заходи щодо виплати грошової допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рахунків управління Пенсійного фонду України у Чорноморському районі не обслуговує, не має права встановлювати чи змінювати видатки Державного бюджету, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало.      

На підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягаю задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується паспортом та посвідченням  (а.с.7-9). Позивач перебуває на обліку в У правлінні Пенсійного фонду України в Чорноморському районі, що підтверджується довідкою (а.с.10).

Статтею 6   Закону  України  „Про соціальний захист дітей  війни ”  в редакції , яка  діяла   у  2006 -  2008 роках, було  визначено, що  дітям  війни  пенсії  або  щомісячне  довічне  грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується  замість  пенсії,  підвищуються на 30 %  мінімальної  пенсії  за  віком.

Відповідно  до  ст. 110  Закону  України  „Про державний бюджет на  2006 рік ”  пільги дітям  війни, передбачені  ст. 6  Закону України  „Про соціальний  захист  дітей  війни ”  у 2006  році  запроваджені  не   були. Питання  про конституційність  зазначеної  статті  Закону  України  „Про  державний  бюджет України  на  2006 рік ”  Конституційним  судом  України   не розглядалось .

Пунктом  12  статті  71  Закону  України  „Про державний  бюджет  України  на  2007 рік ”  зупинено  дію ст. 6  Закону  України  „Про  соціальний захист  дітей війни ”,  з урахуванням  ст. 111 цього Закону.

Рішенням  Конституційного суду  України  від  09 липня  2007 року  № 6-рп2007 положення   ст. ст. 29, 36, ч. 2  ст. 56, ч. 2  ст. 62, ч. 1  ст. 66, п.п. 7,9,12, 13, 14,23, 29,30,39,41,43,44,45,46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону  України  „Про  державний  бюджет України  на 2007 рік”  визнані  такими , що  не  відповідають  Конституції  України.  Ці  положення  Закону  України  „Про  державний  бюджет України   на 2007 рік ”  втратили  чинність  з моменту  прийняття  рішення  Конституційним  судом  України.

      Законом України від 28 грудня 2007 № 107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону Украйни  «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закон Украйни  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Вказані зміни, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10рп -2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили чинність з моменту прийняття рішення Конституційним судом України.

Згідно із ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно із ч.3 ст.22 Конституції України – не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийняття нових або внесення змін до чинних законів.

Враховуючи викладене, суд дійшов  до висновку, що  вимоги  позивача  про стягнення  державної  соціальної  допомоги, як  дитині  війни,  можуть  бути задоволені  з  моменту  ухвалення  рішення  Конституційним судом  України та з урахуванням дати звернення позивача до суду і заявлених позовних вимог, тобто з 09.07.2007 року до 31.12.2009 року.  

Також суд вважає, що належним відповідачем по справі є У правління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі, оскільки саме там позивач перебуває на обліку.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись   ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни ”, ст.ст.10,60,79,169, 209,212,214,215 ЦПК України, суд

                                                                          ВИРІШИВ:

      Позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

       Визнати бездіяльність Управління  Пенсійного  фонду  України в Чорноморському районі АР Крим по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1  щомісячного підвищення пенсії  як дитині війни неправомірною.

      Зобов’язати  Управління  Пенсійного  фонду  України в Чорноморському районі АР Крим  здійснити нарахування та виплату щомісячного підвищення пенсії ОСОБА_1  передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 року по  31.12.2009 року за рахунок коштів Державного Бюджету України.

      Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Чорноморському районі на користь ОСОБА_1  витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу у розмірі 37 (тридцять сім) гривень 50 копійок.

       Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням   після  цього   протягом  20  днів   апеляційної  скарги ,  або  в  порядку ,  передбаченому  ч. 4  ст. 295  ЦПК  України.

  Суддя                                                                 Дядіченко С.В.