ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2007 р. Справа № 05/2919
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Холодної Л.В., за участю представників:
позивача: Жук Л.Я. - за довіреністю;
відповідача Данилевського В.Л. - за довіреністю;
третьої особи - Житнікової Т.А. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом міського Будинку культури ім.Івана Кулика відділу культури міськвиконкому до товариства з обмеженою відповідальністю "Рексолла", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Черкаська міська рада, про стягнення 41327,34 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Міським Будинком культури ім.Івана Кулика відділу культури міськвиконкому (далі - позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Рексолла" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача - Черкаська міська рада, про стягнення 41327,34 грн., з яких: 30571,15 грн. є заборгованість по орендній платі за період з 12.02.2007 р. по 01.05.2007 р., 9641,01 грн. - заборгованість за надані комунальні послуги, 474,48 грн. - заборгованість по земельному податку, 607,70 грн. - пеня.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 06 серпня по 17 серпня 2007 р.
Представник позивача позов у судовому засіданні підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позов, його представник у судовому засіданні проти позову заперечили.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
16 травня 2005 року між сторонами укладено договір оренди № 7 нежитлового приміщення, що є власністю міської ради (далі - Договір). Предметом Договору є частина нежитлових приміщень міського Будинку культури (зазначені в поверховому плані за №№ 1-6, 1-8, 2-1, 2-2), загальною площею 648,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Енгельса, 54. У відповідності до п. 2.1 термін дії Договору з 16 травня 2005 р. по 01 травня 2006 р.
22.09.2005 р. сторони уклали додаткову угоду до Договору, якою визначили строк дії Договору до 01.05.2006 р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.09.2006 р. у справі № 05/4298 визнано продовженим дію договору та зобов"язано позивача усунути перешкоди у користуванні відповідачем приміщенням площею 648,8 кв.м. у Будинку культури ім. івана Кулика. У задоволенні зустрічного позову про звільнення нежитлового приміщення відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.01.2007 р. визнано правомірно продовженим термін дії договору до 01.05.2005 р.
В судовому засіданні встановлено, що з 10.08.2006 р. відповідач не користується орендованим приміщенням з вини позивача, який не допустив працівників відповідача, пославшись на закінчення терміну дії Договору. Після розгляду апеляційної скарги на рішення від 28.09.2006 р. у справі № 05/4228, позивач 12.02.2007 р. листом № 5 від 12.02.2007 р. надав згоду використання відповідачем орендованого приміщення. В зв"язку з цим відповідач 18.02.2007 р. листом за № 15 не заперечував проти нарахування орендної плати та плати за комунальні послуги, починаючи з 12.02.2007 р.
Виходячи з цього, позивач подав позов про стянення заборгованості по орендній платі та платі за комунальні послуги за період з 12.02 по 01.05.2007 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов"язки сторін та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обгрунтовує свої заперечення проти позову.
Позиавач не заперечує факту не використання відповідачем орендованого приміщення з 10.08.2006 р., та пославшись на лист відповідача від 12.02.2007 р. нарахував останньому заборгованість по орендній платі та платі за комунальні послуги. Разом з тим, позивачем не доведено факт використання відповідачем орендованих приміщень, починаючи з 12.02.2007 р.
В свою чергу відповідач подав суду докази щодо невикористання приміщень.
Так, 22.02.2007 р. відповідачем та спеціалістами будівельної фірми "Ле АС-О" проведено обстеження даху будинку культури та виявлено значні його пошкодження та технічну небезпечність для подальшого використання приміщень. В зв"язку з цим відповідач 27.07.2007 р. листом за № 20 запропонував провести ремонт за власний рахунок в зв"язку з неможливістю використання орендованих приміщень, на що не отримав згоди позивача.
Відповідач орендує 83 % площ позивача. В судовому засіданні було встановлено, що всі орендовані відповідачем площі використовувались позивачем для власних потреб, що підтверджується статтею в газеті "Місто" від 18.04.2007 р. № 16.
Згідно з п. 14.3 роз"язнення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. № 02-5/237 "Про деякі питання практики застосування Закону Україин "Про оренду державвного та комунального майна" із змінами і доповненнями, внесеними роз"ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/600, якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватись орендованим майном, то виходячи із змісту ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" він вправі порушувати питання про повне звільнення його від орендної плати.
Наслідки неможливості користуватися майном передбачені п. 6 ст. 762 ЦК України, згідно з яким наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Оскільки відповідач не використовував орендовані приміщення з підстав від нього незалежних, він підлягає звільненню від орендної плати.
Не використання орендованих приміщень свідчить про неотримання відповідачем комунальних послуг.
Керуючись ст. ст. 49, 82 ГПК України., суд -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Суддя В.А. Швидкий