Справа № 1-151/10

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И                                                                

11 червня    2010 року                                                              Ковельський міськрайонний суд

                                                                                                    Волинської області

під головуванням судді                                             Шаруновича В.В.

з участю секретаря                                                     Спасюк К.В..

з участю прокурора                                                   Маковецької І.В.

потерпілого                                                                ОСОБА_1

підсудного                                                                  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не одруженого,  не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого

у вчиненні злочину передбаченого  ч. 1 ст. 122 КК України,-

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_2  13 лютого 2010 року близько 17 год. 30 хв.   неподалік приміщення продуктового кіоску на розі вулиць Незалежності і Ковельської в с. Любитів Ковельського району, на грунті особистих неприязних відносин підійшов до гр-на ОСОБА_1, який їхав кіньми на санях, та почав наносити йому удари металевим прутом в різні частини тіла, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини правої ліктьової кістки без зміщення, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров’я.  

    Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_2  вину в інкримінованому йому злочині визнав     повністю та показав, що 13.02.2010 р. близько 17,00 год. він заступився за свого знайомого ОСОБА_3, якого в центрі с. Любитів били незнайомі йому хлопці, при чому нанесли і йому декілька ударів, а пізніше, приблизно за 30 хв., він проводжав до автобуса свого племінника. Коли дійшли до повороту на розі вулиць Ковельської та Незалежності, він побачив, що назустріч їдуть на санях четверо хлопців з с. Білашів Ковельського району, один з яких сказав до інших, що він іде, після чого два хлопці з саней зіскочили і  один з них штовхнув його, внаслідок чого він впав під сани, а піднімаючись з саней взяв з саней, випадково побачену ним металеву трубу та почав наносити комусь удари, однак все це продовжувалось менше хвилини, після чого він викинув трубу та пішов по своїх справах, на виклику свідків не настоює оскільки повністю визнає свою вину, просить суворо не карати.    

    Крім повного визнання своєї вини самим підсудним його вина у вчиненому повністю доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні  доказами, зокрема:

    Потерпілий ОСОБА_1 показав суду, що в день бійки був дуже п’яний, із-за чого виникла бійка конкретно розказати не може, пам’ятає, що дійсно їхали кіньми, як ОСОБА_2 почав його бити якимось прутком, будь-яких претензій до підсудного не має, цивільний позов заявляти не бажає, просить суворо підсудного не карати.        

    Вина ОСОБА_2 у вчиненні  інкримінованого злочину доводиться також письмовими доказами по справі:

-   протоколом  огляду місця події від 20.02.2010 року  згідно якого оглянуто подвір»я будинку по АДРЕСА_2, Ковельського району, де мешкає потерпілий і при його огляді металевих та дерев’яних предметів, схожих на той яким було спричинено тілесне ушкодження потерпілому виявлено не було. ( а.с.25-26);

-   висновком експерта №90 від 26.02.2010 року згідно якого у ОСОБА_1 відмічені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини правої ліктьової кістки без зміщення, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я, потерпілому ОСОБА_1 було нанесено не менше одного удару.

     Суд повно, всесторонньо, об’єктивно аналізуючи зібрані та досліджені по справі докази, приходить до висновку, що ОСОБА_2. своїми діями, які виразилися у спричиненні умисного, середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, вчинив злочин передбачений ч.1 ст.122 КК України  та про доведеність вини підсудного у вчиненні даного злочину .      

    При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину - вчинений ОСОБА_2 злочин за класифікацією злочинів   відноситься до злочинів середньої тяжкості; особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується посередньо; та обставини, що пом’якшують покарання – визнання своєї вини,   обставину , що обтяжує покарання- рецидив злочину.      

    Враховуючи викладене, суд вважає необхідним і достатнім, для виправлення та попередження нових злочинів,  призначити ОСОБА_2.  покарання у виді обмеження волі.      

    Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,  призначивши  покарання у виді  обмеження волі на строк 1 ( однин) рік.        

          Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту  його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:                                                                                                    В.В. Шарунович