Справа № 2-  2097 /2010

   Р І Ш Е Н Н Я  

                                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 30 червня 2010 року                    Ленінський   районний суд міста Луганська в складі:  

   головуючого: судді – Кравченко Н.О.,

   при секретарі –  Гусєвій К.І.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за позовом ОСОБА_1  до  Управління комунальним майном Луганської міської ради, треті особи Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», Четверта державна нотаріальна контора міста Луганська, про подовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на ? квартири в порядку спадкування за законом, -  

                                                        встановив:

В березні  2010 року позивачка ОСОБА_1  звернулася з позовом про подовження  строку для прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та визнання права власності на спадкове майно у вигляді  ? частки квартири АДРЕСА_1.

 В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалася на те, що нею пропущено строк для звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки її батько зник безвісті у ІНФОРМАЦІЯ_1, його труп було знайдено 10.06.2009 року в районі переїзду річки Сєвєрский Донець, 01.07.2009 року тіло загиблого було упізнано позивачкою, що підтверджується фотокопією протоколу упізнання. За життя батько позивачки не встиг оформити свідоцтво на право спадкування за законом після померлої дружини і матері позивачки ОСОБА_3. ? частка квартири АДРЕСА_1 належить позивачці на підставі свідоцтва про спадкування за законом після померлої ОСОБА_3.

Позивачка зазначила, що не має змоги оформити своє право на спадщину у нотаріальному порядку та відповідно отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки  на даний час оформити право власності на померлого батька  є неможливим, незважаючи на те, що власність фактично існує,  та  є прийнятою нею однак, належним чином не оформлена,  а тому, посилаючись на норми цивільного права, просила, визнати за нею право на спадщину – вигляді  ? частки квартири АДРЕСА_1.  

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, просили позов задовольнити, у наданих суду поясненнях ОСОБА_1  повністю підтвердила обставини, викладені в позовній заяві. Просила, визнати за неї право на спадщину – ? частки квартири АДРЕСА_1.

Представник відповідача - Управління комунальним майном Луганської міської ради в судовому засіданні заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 в частині продовження строку для прийняття спадщини  не заперечував, проте висловив позицію, що у ОСОБА_1 відсутні перешкоди для прийняття спадщини у загальному нотаріальному порядку, і просив у відповідній частині вимог відмовити.  

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору  - Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», до початку судового засідання надало письмовий відзив на позов,  у якому зазначило, що ? частка квартири АДРЕСА_1 належить позивачці на підставі свідоцтва про спадкування за законом від 25.10.2007 року реєстраційний номер1-997,  після померлої ОСОБА_3, ? частка квартири АДРЕСА_1 належить позивачці на підставі довідки ЖБК «Взуттьовик» від 06.02.1993 року №18  належать  ОСОБА_3

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору  - Четверта державна нотаріальна контора міста Луганська, до початку судового засідання надало письмовий відзив на позов ,  у якому зазначило, що згідно до даних Спадкового реєстру України після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, котрий на дату смерті мешкав за адресою квартира АДРЕСА_1 спадкової справи не відкривалося, заповітів не складалося. Проти задоволення позивних вимог не заперечувала, просила суд розглянути справу без участі їх представника.  

    Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з‘ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення позивача і пояснення представника відповідача та відзиви  третіх осіб , об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.  

Судом, належними доказами по справі, встановлено, що 4 листопада 1962 року між ОСОБА_2  та ОСОБА_3  був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія VІ-УР №НОМЕР_1 від 04.11.1962року.

 ОСОБА_2  та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1, яка народилася  ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження V-УР №НОМЕР_2 від 26.10.1965 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3,  у віці 65 років померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15.09.2007 року серія 1-ЕД № НОМЕР_3.

 На день смерті разом з ОСОБА_3, мешкав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_2,   що підтверджується відбитком штампу реєстрації у паспорті останнього.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2,   у віці 70 років помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.11.2009 року серія 1-ЕД № НОМЕР_4.

Згідно до реєстраційного посвідчення бюро технічної інвентаризації від 17.03.1993 року (а.с.11), квартира  АДРЕСА_1, належала ОСОБА_3.

Також встановлено, що ? частка квартири АДРЕСА_1 належить позивачці на підставі свідоцтва про спадкування за законом від 25.10.2007 року реєстраційний номер1-997,  після померлої ОСОБА_3, в якому зазначено що ? частка квартири АДРЕСА_1, залишено для ОСОБА_2, а саме ? частка у спільному майні подружжя, та ?  частка в порядку спадкування (а.с.11).

  Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.  Судом установлено, що позивачка  є спадкоємицею першої черги за законом, ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 Інших спадкоємців, які мали права на спадкування,  судом не встановлені.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України передбачено, що «якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової  частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). А, отже судом установлено, що ОСОБА_2, після прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, яку він фактично прийняв шляхом подачі до нотаріальної контори відповідної заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що на дату смерті  ОСОБА_2 він фактично був власником на ? квартири АДРЕСА_1, а саме ? частка у спільному майні подружжя, та ?  частка успадкована після померлої дружини ОСОБА_3.

Таким чином з вищенаведених доказів, наданих сторонами по справі, а також враховуючи і відповідні пояснення сторін, суд вважає, що доводи позивачки ОСОБА_1 в частині визнання за нею права на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську у віці 70 років, ґрунтуються  на законі,   не порушуються будь-чиї права, а тому, позовні вимоги   підлягають задоволенню.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 1216,  1220, 1221, 1222,1223, 1258, 1261 1265,  1268, 1269, 1270,1272 1276, ЦК України, п. 8 постанови  від 30.05.2008 року Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -            

                                                        вирішив :

    Позовні вимоги  ОСОБА_1  до  Управління комунальним майном Луганської міської ради, третіх осіб Міського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», Четвертої державної нотаріальної контори міста Луганська, про подовження строку для прийняття спадщини та визнання права власності на ? квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом,-  задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1, право власності на ? квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, на спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді ? квартири АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська   шляхом подання протягом  десяти  днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження, а після того поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя  :                                     Н.О.Кравченко