Справа № 2-433/10

                                                               РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2010 року  Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого- судді Драник Н.П.

При секретарі Бакум Р.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя,-

                                                         Встановив6

    Позивач звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до відповідача, вказуючи, що  з відповідачем перебуває у шлюбі з 28.08.1982 року.За період шлюбу ними придбана квартира АДРЕСА_1. В свідоцтві  про право власності  на квартиру, видане Черкаським міськвиконкомом 01.07.2005 р ОСОБА_2 зазначений як власник.Але  вказану квартиру в ЖБК № 120 вони отримували як подружжя  21.04.1998  року.  Спільних дітей у них не має.Між ними виникають спори про порядок користування і володіння вищевказаною квартирою. Угоди про спосіб  виділення її частки із загального майна не досягнуто. Чоловік не бажає  виділити добровільно  належну їй частку квартири. Від нотаріального оформлення її частки, як частки у спільному майні подружжя, чоловік категорично відмовився. Просить визнати за нею право власності на частку в спільному майні подружжя – 1\2 частину квартири АДРЕСА_1. Судові витрати покласти на відповідача.

    В судовому засіданні представник позивача за довіреністю  ОСОБА_3  позов підтримав, просив задоволити.

    В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні, пояснивши, що між сторонами існує письмовий договір, згідно якого вони домовились, що спірна квартина залишається за  відповідачем, а останній сплачує позивачеві 50% вартості даної квартири в сумі 25 тис. доларів США.Позивач вводить  суд в оману.

    Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, адвоката ОСОБА_5, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення.

    Як встановлено в судовому засіданні, позивач та відповідач уклали шлюб 28.08.1982 року. ОСОБА_2 на склад сім»ї – він та дружина ОСОБА_1  10.06.1998 року виданий ордер  № 006190  на житлове приміщення в будинку ЖБК №120, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 01.07.2005 року видане свідоцтво на ім.»я ОСОБА_7 на право власності  на квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира була за реєстрова в ЧООБТІ  за ОСОБА_2 Згідно довідки ЖБК № 120 від 17.09.2009 року за № 69 у вищезазначеній квартирі були зареєстровані як позивач , так і відповідач  до 02.08.2005 року. В 2005 році сторони спільно виїхали на постійне місце проживання в Ізраїль, набувши в 2006 році громадянства цієї держави, що підтверджується паспортом відповідача, виданого в м. Єрусилим. В 2008 році сторони розірвали шлюб у відповідності до законодавства держави Ізраїль, що підтверджується свідоцтвом про розлучення від 22.09.2008 року та рішенням районного рабинатського суду м.Єрусалим від  07.07.2008 року. Після розірвання шлюбу позивач ОСОБА_1  взяла дівоче прізвище – ОСОБА_1.

    Під час процедури  розірвання шлюбу між сторонами було добровільно досягнуто спільної угоди про розподіл спірної квартири, що підтверджується угодою про розлучення  держави Ізраїль, рішенням  суду по сімейним справам в м. Єрусалим від 07.07.2008 року. Відповідно до зазначеної угоди спірна квартира оцінена сторонами в 50 тисяч доларів США і відповідач  має право залишити її за собою, сплативши позивачеві половину її вартості, тобто 25 тисяч доларів США рівними платежами не пізніше 27 місяців з дня підписання  даної угоди. Починаючи з  жовтня 2008 року  відповідач  щомісячно  сплачує позивачеві  її долю  вартості квартири, що підтверджується  банківськими платіжними документами, відповідно до яких станом на  22.03.2010 року  відповідач ОСОБА_2перерахував позивачеві 24600 доларів США.

    Суд вважає,що оскільки між сторонами існує  укладена угода щодо  розподілу спірної квартири, яка майже виконана відповідачем, залишок боргу становить на час винесення рішення 400 доларів США,  а тому вимоги позивача про її повторний розподіл є неправомірними.

    Керуючись ст..ст.10,11, 88, 209,212,213,214,215 ЦПК України,  ст..ст. 60,63 Сімейного Кодексу України,  ст..526  ЦК України, суд, -

                                                          Вирішив:

    В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1  про визнання права власності на 1\2 частину  квартири АДРЕСА_1, відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його винесення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів  з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: