Справа № 2-414

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

4 лютого 2010 року                                                                                               місто Одеса

Київський районний суд міста Одеси  у складі:

Головуючого судді          -   Непоради М.П.

при секретарі                    -   Єрьоменко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ПАТ «ФІНРОСТБАНК»

до

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за договором кредиту,

Встановив:

Позивач ПАТ «ФІНРОСТБАНК» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 03.09.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНРОСТБАНК» (надалі ПАТ «ФІНРОСТБАН») був укладений договір кредиту № 1/002500, за умовами якого, відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 5 000 Євро зі сплатою 15 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, строком погашення до 03.03.2008 року.

Позивач вказав, він повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору, що підтверджується заявою про видачу готівки № 7209_6 від 03.09.2007 року.

В якості забезпечення кредиту між Позивачем та відповідачем ОСОБА_2  було укладено Договір поруки № 1/00250 від 03.09.2007 року, згідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань за кредитним договором № 1/00250 від 03.09.2007 року укладеним між позивачем та ОСОБА_1 на суму 5 000,00 Євро строком до 03 березня 2008 року.

Відповідно до умов п. 3.1. договору поруки у випадку невиконання боржником ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором у строк, обумовлений кредитним договором, ОСОБА_2 сплачує заборгованість ОСОБА_1 на першу вимогу позивача на протязі 5-ти днів будь яким способом, зазначеним позивачем.

Відповідач не виконав умов п. 4.4. Кредитного договору щодо часткового погашення кредиту та відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно,  в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту не здійснював часткове погашення Кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом відповідно Графіку, та після отримання повідомлення, не повернув позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування кредитом, тому, на думку позивача, Банк має право стягнути достроково заборгованість по кредиту, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом, штрафні санкції та інші витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань по кредиту.

В ході судового слідства  позивач уточнив свої позовні вимоги, посилаючись на те, що заборгованість відповідачів за кредитним договором за час розгляду справи збільшилась та складає всього 3 515,91 Євро (у грн. еквівалентно станом на 09.12.2009 року за курсом НБУ становить 41 486,27 грн.) та 12 916,76 грн. – пеня за порушення строків повернення кредиту,  та просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 54 385,03 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позові обставини та просила суд ухвалити рішення за відсутністю відповідачів (заочне).

Відповідачі  в судове засідання не з'явилися, з повозом ознайомлені, сповіщалися належним чином про час та місце слухання справи, причини неявки суду не відомі. Заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.

За наявністю умов, передбачених частиною першою ст.224 ЦПК України, та оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.09.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНРОСТБАНК» (надалі ПАТ «ФІНРОСТБАН») був укладений договір кредиту № 1/002500, за умовами якого, відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 5 000 Євро зі сплатою 15 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, строком погашення до 03.03.2008 року.

Позивач вказав, він повністю та в строки виконав зобов'язання по даному договору, що підтверджується заявою про видачу готівки № 7209_6 від 03.09.2007 року.

В якості забезпечення кредиту між Позивачем та відповідачем ОСОБА_2  було укладено Договір поруки № 1/00250 від 03.09.2007 року, згідно до умов якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань за кредитним договором № 1/00250 від 03.09.2007 року укладеним між позивачем та ОСОБА_1 на суму 5 000,00 Євро строком до 03 березня 2008 року.

Станом на 09.12.2009 року загальна заборгованість відповідачів перед банком за договором кредиту становить  54 385,03 грн.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частками (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів, належних йому.

Згідно вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Суд  вважає, що відповідачі, не виконуючи взяті на себе за Договором зобов’язання, тобто не виконуючи зобов’язання у передбачені строки, що визначені Договором, встановлене у судовому засіданні, є таким що прострочили виконання зобов’язання. Через це є підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача суму заборгованості та завдані простроченням збитки.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги позивача, то витрати на розгляд цивільної справи також мають бути стягнуті з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат по сплаті державного мита також підлягають задоволенню у повному обсязі.

    При викладених обставинах суд вважає позов ПАТ «ФІНРОСТБАН»  підлягає  задоволенню.

    Керуючись ст. 543, 554, 553, 549, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 208, 209, 213, 217, 218, 224-226  ЦПК України,   суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов ПАТ «ФІНРОСТБАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» борг за договором кредиту № 1/00250 від 03.09.2007 року в загальній сумі в розмірі 54 385 (п'ятдесят чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) грн. 03 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК»  судовий збір в розмірі 543 (п'ятсот сорок три) грн. 85 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів в сумі 30 (тридцять) грн.

  Це заочне рішення може бути переглянуто Київським районним судом міста Одеси за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                   підпис                                                              М.П. Непорада

Рішення не набрало законної сили.