Справа № 2-1109/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2010 року м.Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Деметрадзе Т.Р. при секретарі Гайдукова Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тячів, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд із даним позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позовній заяві вказав, що 12.11.2007 року між ним та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 010/02-7/476-М (далі кредитний договір) відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит у сумі 900000 (дев’ятсот тисячі) гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,75% на рік, з кінцевим терміном погашення 11.11.2017 р.
Відповідно до умов договору, відповідач зобов’язався щомісячно здійснювати погашення отриманого кредиту та сплачувати нараховані відсотки відповідно Графіку погашення кредиту.
Для забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем і ОСОБА_3, 12.11.2007 року укладено договір іпотеки №010/02-7/476-Z від 16.11.2007 року та договір поруки № 010/02-7/476-Р від 12.11.2007 р.
Зазначив, що у липні 2008 року банком змінено відсоткову ставку по кредиту шляхом направлення повідомлення на адресу ОСОБА_2 та встановлено на рівні 17 % річних.
Вказав, що умови кредитного договору ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав у повному обсязі та перерахував ОСОБА_2 суму кредиту вказану у договорі. Водночас ОСОБА_2, взяті на себе зобов’язання по Кредитному договору не виконує, внаслідок чого станом на 13.04.2010 р. у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі – 940737,81 грн., а саме: 892553,70 грн. – сума неповернутого кредиту, 47402,27 грн. – несплачені відсотки, 781,84 грн. – пеня по відсотках.
Просить суд, кредитний договір № 010/02-7/476-М від 12.11.2007 року розірвати, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно суму заборгованості в розмірі 940737,81 грн. у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та судові витрати пов’язані з розглядом справи.
Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та одночасно надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог у частині розміру стягуваної суми та просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору, яка станом на 15.06.2010 року складає 895027,26 грн., а саме : 892553,70 грн. – сума неповернутого кредиту, 1691,77 грн. – несплачені відсотки, 781,84 грн. – пеня по відсотках.
Відповідачі у судовому засіданні проти позову у частині стягнення суми боргу заперечили, та пояснили, що умови кредитного договору виконують належним чином у відповідності до Графіку погашення кредиту від 12.11.2007 року. Вважають, що зміни до кредитного договору від 24.07.2008 року, щодо збільшення відсоткової ставки проведена позивачем у односторонньому порядку є неправомірною та такою, що суперечать умовам кредитного договору та вимогам Цивільного кодексу України. Додали, що сума переплати по сплачених відсотках станом на 09.2009 року склала 39851,06 грн. Окрім цього, вказали, що у травні 2010 року позивачем у односторонньому порядку проведено списання суми валютної виручки, що склала 64109 грн.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
З оглянутого в судовому засіданні кредитного договору № 010/02-7/476-М від 12.11.2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, встановлено, що банк надає відповідачу кредит в сумі 900000 (дев’ятсот тисяч) гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,75% на рік, з кінцевим терміном погашення 11.11.2017 р.
В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем і ОСОБА_3, 12.11.2007 року укладено договір іпотеки №010/02-7/476-Z від 16.11.2007 року та договір поруки № 010/02-7/476-Р від 12.11.2007 р.
З дослідженого у судовому засіданні меморіального ордеру № 1 від 16.11.2009 року позивач надав ОСОБА_2 900000 грн.
У відповідності до пункту 1.5. кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів здійснюється відповідачем у відповідності до графіку сплати відсотків та повернення кредиту, який є невід’ємною частиною договору (Додаток №1).
14.08.2008 року банк, посилаючись на значне подорожання фінансових ресурсів на світовому та українському фінансових ринках, зростання індексу інфляції та підвищення рівня облікової ставки НБУ в односторонньому порядку змінив умови кредитного договору шляхом збільшення відсоткової ставки за користування кредитом з 12,75% до 17% про що повідомлено відповідача листом від 24.07.2008 року.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту ст. ст. 651 та 652 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду.
Одночасно всупереч п. 6.3. кредитного договору, згідно якого всі зміни та доповнення до нього повинні бути складені у письмовій формі та підписані сторонами, зміна умов кредитного договору сторонами не погоджено.
З наданих пояснень відповідачів та дослідженого у судовому засіданні паспорта громадянина України ОСОБА_2, встановлено, що останнім будь-які зміни до кредитного договору, не підписувались.
Позивач надавши відповідачу лист від 24.07.2008 року без супроводження інформацією щодо реальної вартості кредиту порушив вимоги п. 1.3 «Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту», що були затверджені Постановою правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, де вказано, що банки зобов’язані забезпечувати виконання цих Правил під час укладання кредитних договорів зі споживачами.
Пункт 3.5 вищевказаних Правил передбачено, що банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, але не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку).
Як вбачається зі змісту кредитного договору та змісту листа, банк не навів математичної залежності між запропонованим розміром ставки до розміру облікової ставки НБУ та не обґрунтував збільшення процентної ставки.
З вищенаведеного випливає, що ні законом ні договором банку не було надано право в односторонньому порядку, без згоди відповідача, змінювати умови кредитного договору.
Із наданих суду пояснень сторін та досліджених фінансових документів (платіжні доручення, меморіальні ордера та виписки банку) встановлено, що позивачем неправомірно не враховано суми проведених відповідачем сплати відсотків згідно графіку сплати відсотків та повернення кредиту з розміром відсотків на рівні 12,75% річних та безпідставно проведено списання сум з рахунку відповідача у розмірі 64109 грн.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що з цих підстав у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. 1054, 1055 ЦК України,
Р І Ш И В:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Тячівського
районного суду Т.Р. Деметрадзе