КОПІЯ                                                                Справа № 2-а-243/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Сидоренка Ю.В.,

при секретарі – Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миргороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Рівненської роти дорожньо-патрульної служби для ОДДЗ прапорщика міліції Кришнорук Олега Миколайовича, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа Відділ державної виконавчої служби Миргородського міськрайонного управління юстиції

в с т а н о в и в :

15 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до інспектора Рівненської роти дорожньо-патрульної служби для ОДДЗ прапорщика міліції Кришнорук Олега Миколайовича про скасування постанови ВК № 077315 від 01.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на її незаконність. В обґрунтування позовних вимог вказував, що 1 березня 2010 року він їхав автомобілем у районі с.Користь  Корецького району Рівненській області і був зупинений відповідачем, яким йому було вмінено у вину порушення п.12.9 Правил дорожнього руху, нібито перевищення швидкості, при цьому не повідомлено, який саме з чотирьох підпунктів цього пункту він порушив. Інспектор відібрав у нього пояснення з даного приводу, в яких він вказав, що рухався зі швидкістю до 80 км/годину в межах дії дорожнього знаку 5.47 ПДР при цьому копії протоколу йому відповідач не надав. В той день йому нічого не було відомо про існування винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 077315, якою на нього був накладений штраф в розмірі 255 грн., ніякої копії постанови йому не вручалося. Копію постанови він отримав лише 14 квітня 2010 року, після того, як отримав лист з ВДВС Миргородського МРУЮ, з якого дізнався про винесення щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення. Вважаючи цю постанову незаконною, оскільки не скоював правопорушення, він звернувся до суду з позовом про її скасування.

Позивач ОСОБА_1 під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив що 1 березня 2010 року, вранці, він рухався на своєму автомобілі по автодорозі Київ - Чоп і поблизу с.Користь Рівненської області був зупинений відповідачем, яким йому було вмінено у вину перевищення швидкості, тобто що він рухався зі швидкістю 94 км/год. При цьому показання приладу «Беркут» йому в якості доказу порушення не було пред’явлено. Він факту скоєння ним правопорушення не визнав, тому що не рухався з такою швидкістю, а пояснив, що рухався за автобусом із швидкістю не більше 80 км/годину, що дозволено у населеному пункті. Але інспектором, незважаючи на його пояснення, було складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому йому не було надано можливості ознайомитись із змістом протоколу, другого екземпляру протоколу йому не було вручено. Коли він отримав у Відділенні ДАІ з обслуговування Миргородського району копію постанови, то з неї дізнався, що він перевищив обмеження швидкості руху, встановлене знаком 3.29. Це не відповідає дійсності, оскільки такого знаку там не було. Вважав, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення є незаконною, тому що він не скоював адміністративного правопорушення.

Відповідач інспектор Рівненської роти ДПС з ОДДЗ прапорщик міліції Кришнорук О.М. в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.18).

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача, свідка та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 1 березня 2010 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ВК № 088718 від 01.03.2010р. та винесено постанову ВК № 077315 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн. на позивача ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, внаслідок порушення вимог п.12.9  ПДР України (а.с. 2).

У відповідності з п.3 ч.2 ст.222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення і накладають адміністративні стягнення працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ст. 7 КУпАП застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно ст.245 КУпАП своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом є завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення. Ст.246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. У відповідності з ст.279 КУпАП, якою встановлений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, під час розгляду оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються  докази.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Жодного з вищевказаних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення не існувало, в т.ч. і протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується тим, що згадана постанова вказана в протоколі як додаток до нього, тобто вже існувала під час його складення. Розгляд справи без складання протоколу про адміністративне правопорушення можливий тільки у випадках, передбачених ст.258 КУпАП, до яких випадок, що є предметом судового розгляду, не належить, оскільки ст.122 КУпАП в ч.1 ст.258 цього Кодексу не зазначена, і за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,  відеозапису чи засобів фото-  і кінозйомки,  відеозапису правопорушення не фіксувалося.

Крім того, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ст.254 КУпАП про вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, другого екземпляру протоколу та до нього не долучені матеріали, на яких зафіксовані показання технічних засобів фіксування правопорушення, а отже відсутні докази правильності внесених до протоколу даних про швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1

У відповідності з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, викладеного в протоколі, на момент винесення постанови про накладення адміністративного стягнення не існувало, не надано їх відповідачем і під час розгляду справи судом, тому суд приймає до уваги пояснення позивача про відсутність обмеження швидкості до 50 км/год на ділянці дороги, по якій він рухався, обставини складення протоколу про правопорушення та накладення адміністративного стягнення, які також підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_2.

Таким чином, суд вважає, що постанова ВК № 077315 від 01.03.2010р. про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. винесена з порушенням закону, за відсутності доказів події правопорушення та без урахування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Належних доказів правомірності свого рішення відповідач під час розгляду справи судом, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надав. Отже суд вважає за необхідне визнати вказану постанову протиправною та скасувати її.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст. 7, 222, 245, 246, 247,  251, 254, 258, 268, 279 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ВК № 077315 від 01.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Рівненської роти дорожньо-патрульної служби для ОДДЗ відносно ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови та подання апеляційної скарги на постанову суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, або в порядку, передбаченому ч.ч.3, 5 ст.186 КАС України.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву подано не було.

Суддя: (підпис)

Повний текст постанови виготовлено і підписано 31 травня 2010 року

Оригіналу відповідає.

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                 Ю.В.Сидоренко