КОПІЯ                                                Справа № 2-71/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2010 року                                         м. Миргород

Миргородський  міськрайонний  суд  Полтавської  області  в  складі:

головуючого –        судді Сидоренка Ю.В.,

при  секретарі –      Кійченко Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, завданої пошкодженням квартири,

встановив:

В жовтні 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення з відповідачів у зв’язку із пошкодженням квартири 6005,00 грн. матеріальної шкоди і 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 9 вересня 2009 року з вини відповідачів, які є власниками квартири, що розташована поверхом вище, сталося залиття їх квартири, внаслідок чого вона потребує проведення відновних ремонтно-будівельних робіт, вартість яких складає 6005,00 грн. Крім того, внаслідок залиття їм було завдано моральну шкоду, котра виразилась у фізичних та душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв’язку з протиправною поведінкою щодо них та значним пошкодженням їх майна, яку вони оцінили у 1000 грн.

При розгляді справи по суті позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а також відшкодувати за рахунок відповідачів понесені ними судові витрати, які складаються з витрат на оплату судового збору, на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та на оплату проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_6, допущений до участі в справі на підставі положень ч.6 ст.42 ЦПК України, позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що вини відповідачів у залитті квартири позивачів немає, оскільки воно відбулося внаслідок витоку води з неякісного крану на вводі в їх квартиру і ними було вжито всіх засобів для припинення витоку води і залиття квартири позивачів. Вважали розмір вимог позивачів необґрунтованим з тих підстав, що акт про залиття квартири не відповідає дійсності, а наявність та розмір моральної шкоди не доведені.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в рівних долях, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 11.11.2004р. (а.с.4). Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.12.2004 р. квартира належить позивачам на праві спільної часткової власності (а.с.5).

Співвласниками квартири АДРЕСА_2, яка розташована над квартирою позивачів, є ОСОБА_4, ОСОБА_5 і малолітній ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 04.12.2003р. (а.с.123). Із змісту цього документа також вбачається, що квартира належить їм на праві спільної часткової власності.

Як встановлено судом і це підтверджується поясненнями сторін, показаннями свідків та актом від 09.09.2009 р. (а.с.6) 9 вересня 2009 року мав місце факт залиття квартири ОСОБА_3 внаслідок витоку води через вихід з ладу крана на відгалуженні від труби подачі гарячої води в квартирі відповідачів ОСОБА_7.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 52 від 22.02.2010р., з яким суд погоджується, визнаючи його обґрунтованим, та таким, що узгоджується з сукупністю інших доказів та обставин справи, вартість ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням вартості матеріалів для відновлення пошкоджень квартири АДРЕСА_1 на день складання висновку складає 2626,00грн. (а.с.83-96).

Ч.3 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Вирішуючи питання про цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну власності позивачів, суд виходить з того, що співвласниками квартири АДРЕСА_2, з якої відбулося залиття квартири позивачів, є ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_7, 1997 року народження.

Згідно ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном. При цьому ч.4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов’язує, і згідно ч.7 ст.41 Конституції України власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави. Ст. 177 ЖК України передбачений обов’язок громадян забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання. Ст. 179 ЖК України передбачене обов’язкове додержання вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями. Відповідно до п.7 вказаних Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, в редакції, затвердженій постановою КМУ № 5 від 14.01.2009р., чинній на момент виникнення спору, власники квартир зобов'язані проводити за власні кошти ремонт квартири, використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Ст.151 ЖК України також передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що внаслідок неналежного утримання відповідачами технічного обладнання квартири завдано майнової шкоди позивачам на суму 2626,00 грн., яка і підлягає до відшкодування відповідачами, оскільки між неналежним використанням ними своєї власності та суспільно шкідливими наслідками у вигляді заподіяння шкоди майну іншого власника є прямий причинний зв’язок.

Згідно ст.ст. 1166, 1190 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ч.2 ст.31 та ч.1 ст.1178 ЦК України, малолітня особа (яка не досягла чотирнадцяти років) не несе відповідальності за завдану нею шкоду, вона відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи.

При вирішенні питання про розмір відшкодування відповідачами моральної шкоди позивачам суд приймає до уваги характер та обставини заподіяння такої шкоди, тривалість та наслідки порушення права власності позивачів внаслідок пошкодження їх житла, характер та тривалість моральних страждань кожного з позивачів у зв’язку із пошкодженням їх майна та викликаної цим необхідності докладати додаткових зусиль до організації свого життя. З цих підстав, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає, що заявлені позивачами вимоги в цій частині підлягають до задоволення в такому розмірі: ОСОБА_1 – 400 грн., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 – по 300 грн. кожній..

Судові витрати по справі, понесені позивачем ОСОБА_1 на оплату судового збору (а.с.1), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.2), витрат на проведення по справі судової експертизи (а.с. 74, 77) підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у відповідності з положеннями ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 62, 79, 81, 84, 86, 88, 208, 209, 214, 215, 223, 294 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 319, 355, 360, 386, 1166, 1167, 1190, 1192 ЦК України, ст.ст. 151, 177, 179 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 875,33 грн. (вісімсот сімдесят п’ять гривень 33 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням квартири, 400,00 грн. (чотириста гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди та 503,73 грн. (п’ятсот три гривні 73 коп.) у відшкодування судових витрат, всього по 889,53 грн. (вісімсот вісімдесят дев’ять гривень 53 коп.) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 875,33 грн. (вісімсот сімдесят п’ять гривень 33 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням квартири та 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди, всього по 587,66 грн. (п’ятсот вісімдесят сім гривень 66 коп.) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 875,33 грн. (вісімсот сімдесят п’ять гривень 33 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням квартири та 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.) у відшкодування моральної шкоди, всього по 587,66 грн. (п’ятсот вісімдесят сім гривень 66 коп.) з кожного.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з часу проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви через Миргородський міськрайонний суд до апеляційного суду Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: (підпис)

Оригіналу відповідає:

Суддя Миргородського міськрайонного суду                                                                           Ю.В.Сидоренко