Справа № 2-745/2010 р.

Категорія – 51.

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня  2010 року Крюківський районний суд  м.Кременчука Полтавської області в складі :

    головуючого судді – Якимець Т.Є.

    при секретарі – Бучинській І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом  фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Відкритого акціонерного товариства  «Кредмаш» про скасування наказів, поновлення на роботі, виплату заробітної плати  за час  вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом  до Відкритого акціонерного товариства  «Кредмаш» про скасування наказів, поновлення на роботі, виплату заробітної плати  за час  вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка та її представник змінені позовні вимоги підтримали, дали пояснення, що на виробниче об’єднання «Дормашина»,  яке пізніше було перейменовано в  ВАТ «Кредмаш», позивачка  була прийнята  01.07.1992 року.  Наказом відповідача  № 333 від 02.12.2009 року  вона була  звільнена   з займаної посади  на підставі п.3 ст.40 КЗпП України з 01.12.2009 року. Звільнення вважають незаконним та безпідставним, оскільки  позивачку  звільнили заднім числом, з наказом про звільнення ознайомили 12.01.2010 року, в день звільнення  копію наказу не видали,, звільнення відбулося в період непрацездатності, про що вона особисто 02.12.2009 року повідомила свого безпосереднього керівника, позивачка  була звільнена без згоди  профспілки  працівників будівництва і промисловості  будівельних матеріалів України, членом якої вона є  і про що позивачка повідомила  відповідача  заявою від 21.11.2009 року, яка була отримана підприємством   23.11.2009 року. Крім того, дисциплінарні  стягнення, накладені на неї протягом 2009 року  є помилковими, протиправними, незаконними, такими, що не відповідають дійсності. 21 та 27 січня 2009 року позивачка перебувала у відпустці, а тому  не може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності, по результатам інвентаризації Кременчуцької податкової інспекції надлишків товарно-матеріальних цінностей на складі  виявлено не було.  04.06.2009 року позивачка була відсутня на роботі з поважних причин, разом з батьком перебувала у лікарні. 22.10.2010 року при відгрузці вантажу пересортиця  виникла не з вини позивачки. Помилки при відгрузці запчастин  ООО ПКФ «Ставрополь-Юг-Кредмаш», внаслідок якої виявилась недостача 3 коліс  не існує, наказів № 47 від 05.02.2009 року,  № 295 від 11.06.2009 року, наказ  № 516 від 05.11.2009 року не існувало, вони з’явилися тільки 13.11.2010 року, до цього позивачка їх не бачила. В результаті незаконного звільнення  позивачці була не  нарахована заробітна плата,  незаконні дії відповідача призвели до  моральних страждань, позивачка втратила  душевний спокій, її батько хворів, потребував її допомоги і в березні 2010 року помер. Прохають суд  поновити ОСОБА_1 на посаді старшого приймальника сдавальника відділу збуту ВАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин», стягнути з відповідача на користь позивачки станом на 10.06.2010 року  середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6501 грн. 22 коп., моральну шкоду в сумі 3000 грн., накази  № 47 від 05.02.2009 року, № 295 від 11.06.2009, № 516 від 05.11.2009 року  та № 333 від 02.12.2009 року скасувати .

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, дав пояснення,що позивачка дійсно  працювала на посаді старшого приймальника-здавальника відділу збуту ВАТ «Кредмаш» з 10.01.2000 року. Недоліки в роботі позивачки мали місце і раніше, але вони не несли  за собою  матеріальних затрат  товариства. При отриманні покупцем продукції, відправленої 27.01.2009 року була виявлена недостача  2 приводних барабанів. Недовантажений  товар був доставлений  контрагенту, а ОСОБА_1 наказом №  47 від 05.02.2009 року  була оголошена  догана. 04.06.2009 року  позивачка, нікого не повідомивши, не з’явилася  на роботу і була відсутня з 8.00 до 13.00,чим спричинила  затримку відвантаження. Дійсно в табелі  обліку використання  робочого часу в позивачки за цей  день табельщиком помилково проставлена «8» і  питання про її виправлення не ставилося, оскільки у позивачки були відгули. Довідку про відсутність на робочому місці в цей день з поважної причини ОСОБА_1 надала тільки  в листопаді 2009 року. Відвантажуючи продукцію 22.10.2009 року  позивачка допустила пересортицю, за що наказом  № 516 від 05.11.2009 року  їй була винесена догана.25.11.2009 року  при відвантаженні  запчастин ОСОБА_1 недовідправила 3 колеса, які пізніше були виявлені в складі. В позовній заяві позивачка зазначала, що на засідання  цехкому 25.11.2009 року вона не запрошувалась і не була присутня. В судовому засіданні від зазначених пояснень позивачка відмовилася. Заява ОСОБА_1 про вихід її з профсоюзу підприємства була отримана канцелярією 25.11.2009 року, в цей  же день після 16.00 передана в профком товариства, 26.11.2009 року направлена в цеховий комітет відділу збуту, де 27.11.2009 року була розглянута та прийнято рішення про виключення  ОСОБА_1 з членів профспілки. Про те, що позивачка є членом іншої профспілки, на засіданні  цехкому вона не повідомила. В службовій записці начальника збуту начальника відділу кадрів  зазначена  дата звільнення  ОСОБА_1 01.12.2009 року, в цей же день  був підготовлений  і наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи. Після закінчення інвентаризації начальник збуту запросив  членів  комісії  підписати інвентаризаційний опис, а ОСОБА_1, крім того, передати ключі, ознайомитися з наказом  і отримати гроші. Вимогу начальника відділу  ОСОБА_1 не виконала, на слідуючий день на роботу не з’явилася. 02.12.2009 року начальник відділу  збуту вимушений  був двічі  їздити  до ОСОБА_1, щоб підписати  інвентаризаційний опис, забрати ключі від складу та ознайомити  з наказом про звільнення, який  був підписаний  президентом товариства 01.12.2009 року, а номер та дата поставлені 02.12.2009 року, оскільки 01.12.2009 року відділ кадрів не працював. 02.12.2009 року ОСОБА_1 була відправлена листівка з проханням з’явитися   на підприємство для отримання трудової книжки. Накази  № 47 від 05.02.2009 року, № 295 від 11.06.2009, № 516 від 05.11.2009 року  були винесені  в зазначений в них день, записані в журналі реєстрації наказів та  вивішені на дошках оголошень, на прохання надати пояснення та ознайомитися  з наказами позивачка не реагувала, тому складалися відповідні акти. Накази   № 47 від 05.02.2009 року, № 295 від 11.06.2009, № 516 від 05.11.2009 року, № 333 від 02.12.2009 року винесені відповідно до чинного законодавства, на звільнення позивачки надана згода профсоюзного цехового комітету,  звільнена позивачка 01.12.2009 року, від отримання  коштів при звільненні  відмовилась. При звільненні позивачки товариство моральну шкоду їй не спричиняло. Прохають позивачці в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивачку, її представника, представника відповідача, свідків ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 була   прийнята на роботу в Кременчуцьке виробниче об’єднання  «Дормашина» 01.07.1992 року. З 10.01.2000 року  вона працювала старшим приймальником здавальником  груза та багажу в відділі збуту.

06.01.2000 року  з ОСОБА_1 був укладений договір про повну матеріальну відповідальність.

Із наказу № 47 від 05.02.2009 року «Про  дисциплінарне стягнення  за недобросовісне  відношення  до обов’язків  вбачається, що 21.01.2009 року  на адресу  ТОВ «Кредмаш» с.Нова Усмань  Воронежської області РФ були  відвантажені  запасні частини до виробів дорожньої техніки. При розвантаженні було виявлено недостачу 4-х позицій  запасних частин загальною  кількістю десять одиниць. По даному випадку ОСОБА_1 була усно попереджена. 27.01.2009 року   у контрагента ТОВ 2ВКФ”Ставрополь-Південь-Кредмаш”                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     м.Ставрополь була виявлена недостача 2- приводних барабанів ДС-185 10.01.280, відгружених згідно додатку № 4 до контракту  № 08/0513/31 від 25.03.2008 року. Факт недостачі 2-х барабанів підтверджується  претензіонним листом  споживача (а.с.41 ). Недоотримання споживачем оплачених запасних частин є причиною недобросовісного відношення до виконання своїх  обов’язків  матеріально-відповідальних та посадових осіб відділу збуту в особі ст. кладовщика ОСОБА_1, майстра  ОСОБА_10 та начальника відділу збуту  ОСОБА_7. Відповідно до цього  наказу зазначеним  особам  була оголошена догана. ОСОБА_1 – за відпуск запасних частин  зі складу в кількості, що не відповідає  вимогам накладної. Наказ № 47  від 05.02.2009 року  ОСОБА_1 не оскаржила, від дачі  пояснень щодо  недогрузки  2шт. барабанів  відмовилася, про що  свідчить акт від 30.01.2009 року. Згідно акту від 06.02.2009 року від підпису  про ознайомлення  з наказом № 47 від 05.02.2009 року  ОСОБА_1 також відмовилася ( а.с. 46), про що підтвердили допитані в суді свідки  ОСОБА_11, ОСОБА_10. ОСОБА_12

Дійсно в копії акту від 30.01.2009 року, виданому на руки ОСОБА_1  рік події зазначений «2010», а не «»2009».Із пояснень представника відповідача , свідків  ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13  вбачається, що оригінал акту  мав жировий слід, щоб зробити копію,  ОСОБА_12 його переписала, коли переписувала, допустила описку. Оригінал акту був наданий  і оглянутий судом в судовому засіданні в присутності сторін, свідків.

Згідно наказу № 71/2009 від 23.12.2008 року  з 02.01.2009 року по 26.01.2009 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці.

Наказом  № 1 від 20.01.2009 року (а.с.47) ОСОБА_1 за її згодою була відкликана  із тарифної відпустки на 21 та 22 січня 2009 року .

27.01.2009 року був  перший робочий день ОСОБА_1 після відпустки..

Претензія ТОВ ПКФ «Ставрополь-Південь-Кредмаш» щодо недопоставки 2 барабанів, відправлених 27.01.2009 року, буда задоволена відповідачем, що підтверджується наказом № 3 від 04.02.2009 року та службовою запискою від 27.02.2009 року начальника відділу збуту (а.с.127,128).

04.06.2009 року на початку дня необхідно було відвантажити запасні частини покупцю, але ОСОБА_1  була відсутня на робочому місці з 8.00 до 13.00, що спричинило затримку відвантаження., про що була складена докладна на ім’я начальника збуту (а.с.51) та акт про відсутність на робочому місці (а.с.52). Надати пояснення з приводу відсутності на робочому місці ОСОБА_1 відмовилася, про  що був складений акт від 05.06.2009 року за підписами ОСОБА_11,ОСОБА_10, ОСОБА_8 (а.с 54) та винесений наказ № 295 від 11.06.2009 року , яким ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці з 8.00 до 13.00 без поважних причин, оголошена догана.  Ознайомитися  з наказом ОСОБА_1 відмовилася, що підтверджується актом  від 12.06.2009 року, підписаним ОСОБА_11, ОСОБА_8та ОСОБА_12 (а.с.53).

Із довідки поліклініки  3-ї міської лікарні від 23.11.2009 року вбачається, що 04.06.2009 року ОСОБА_1 була на прийомі у лікаря (а.с.12).

Із пояснень працівника відповідача вбачається, що 04.06.2009року  ОСОБА_1 оплачений  повністю.

22.10.2009 року  при відвантаженні  запасних частин  ТОВ «ВКФ»Ставрополь-Південь-Кредмаш» ОСОБА_1  допустила пересортицю між стойками  ДС-611103032 та ДС-61103031, про шо  відповідач  був повідомлений  покупцем листом № 77 від 28.10.2009 року (а.с. 56).

В письмових поясненнях від 29.10.2009 року ОСОБА_1 зазначила, що пересортиця буда допущена в цеху при передачі, оскільки частини  між собою  схожі (а.с.57).

Наказом № 516 від 05.11.2009 року  (а.с.13) ОСОБА_1 була оголошена догана.

З  наказом  ОСОБА_1 ознайомлена, але від підпису про ознайомлення відмовилась, що підтверджується актом від 06.11.2009 року (а.с.58) та поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10 , ОСОБА_12.  

    Відповідно до накладної № 341/150 від 19.11.2009 року  ОСОБА_1 відправляла запасні частини  ТОВ «ВКФ»Ставрополь-Південь-Кредмаш». При проведені таможенного  догляду  Ставропольською таможнею було виявлено відсутність позиції № 4 – 3 шт.колес, про що повідомлено ВАТ «Кредмаш».

    24.11.2009 року на адресу ВАТ «Кредмаш» покупцем ТОВ «ВКФ»Ставрополь-Південь-Кредмаш»  був  також направлений лист № 83 від 24.11.2009 року (а.с.60), в якому повідомлялось, що при розвантаженні запасних частин виявлена недостача 3-х штук коліс ДС 158-2005020, що також підтверджується   інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей по складу  № 86 станом на 30.11.2009 року (а.с.72-86), накладною № 341/150 на відгрузку та відпуск продукції від 19.11.2009 року за підписом ОСОБА_1 (а.с. 156  ).

    В письмових поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що вона одночасно виконувала декілька робіт, на прохання надати їй допомогу позитивної реакції не отримала, що і стало причиною недопогрузки (а.с.62).

 20.11.2009 року до цехового профсоюзного комітету відділу збуту звернувся президент ВАТ «Кредмаш» ОСОБА_14 з проханням надати згоду на звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов’язків(а.с.65).

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами  трудових спорів» звільнення погоджується  з органом  профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник, згода профспілкового органу на звільнення не може  бути визнаною такою, що має юридичне значення, якщо недодержані  вимоги  про участь у засіданні  цього органу більше половини його членів, або згода давалась на прохання службової особи, що не наділена правом  прийняття і звільнення і не мала відповідного доручення правомочної особи, чи з ініціативи самого профспілкового органу або з інших підстав,  ніж зазначалось у поданні власника чи уповноваженого органу, а потім і в наказі про звільнення. Оскільки у зазначених  вище нормах за їх змістом  йдеться  про профспілковий орган підприємства, організації, профспілкові органи структурних підрозділів ( цехів, управлінь, відділів, тощо) можуть вирішувати питання  про дачу згоди на звільнення працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, якщо їм таке право делеговане профспілковим органом підприємства, установи, організації. Якщо працівник  одночасно є членом кількох профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організацізації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган.

Із п.4,11,8 Статуту Профспілки працівників машинобудування та металообробки України вбачається, що профспілковий  комітет може передавати комітетам  цехових організацій та постійним комісіям при профкомі деякі свої права, функції (а.с.117).

25.11.2010року на засіданні цехового комітету служби реалізації ВАТ «Кредмаш» в присутності 5 членів профцехкому, представників адміністрації та ОСОБА_1 вирішувалося питання про дачу згоди на звільнення старшого прийомоздатчика ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне порушення трудової дисципліни, а саме систематичне невиконання  обов’язків без поважних причин, покладених на неї трудовим договором з 01.12.2009 року. Профцехком дав згоду на звільнення старшого прийомоздатчика ОСОБА_1 за п.3 ст.40  та ст..147 КЗпП України за систематичне  невиконання обов’язків без поважних причин, покладених на неї трудовим договором з 01.12.2009 року.

Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 суду пояснили, що 25.11.2009 року на засіданні  профсозного цехового комітету під час розгляду  питання про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1  була присутня.

20.11.2009 року ОСОБА_1  через пошту звернулася до голови профсоюного комітету ВАТ «Кредмаш»  з заявою про вихід із профсоюза, яка була отримана канцелярією завода 25.11.2009 року (а.с.89).

Рішенням  цехового комітету від 27.11.2010 року (протокол № 76) на підставі прохання члена профсоюза ОСОБА_1 про вихід  із профсоюза, вона була виключена  із членів профсоюза 27.11.2009 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3  пояснила, що про вихід ОСОБА_1 із профсоюзу завода вона дізналася 26.11.2009 року , 27.11.2009 року вона зібрала  цеховий профсоюзний комітет, де і розглянули  прохання ОСОБА_1.  

Відповідно до ст.. 43 КЗпП України  власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Наказом  333/ок від 02.12.2009 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків за п.3 ст.40 КЗпП України з 01.12.2009 року.

01.12.2009 року  ознайомитися з недооформленим, але підписаним  наказом про звільнення  ОСОБА_1 відмовилася, нараховані кошти також отримати відмовилась.

Допитана в судовому засіданні свідок старший касир ОСОБА_2 пояснила, що 01.12.2009 року  надійшли платіжні відомості про виплату ОСОБА_1 заробітної плати, але ОСОБА_1 за її отриманням не з’явилася. На слідуючий день вона зробила звіт і депоніровала  не отримані кошти на абонентську картку.

Пояснення свідка  підтверджуються платіжними відомостями  на видачу заробітної плати  ОСОБА_1 від 01.12.2009 року, службовою запискою № 42/54 від 27.11.2009 року про робочий день ОСОБА_2 0.12.2009 року, заявою ОСОБА_2 від 27.11.2009 року, табелями обліку використання робочого часу за грудень 2009 року.

02.12.2009 року ОСОБА_1 на роботу не з’явилася,  начальник відділу збуту ОСОБА_7, майстер відділу збуту ОСОБА_9 та начальник бюро реалізації ОСОБА_8 двічі виїзджали за місцем мешкання ОСОБА_1, щоб забрати ключі, підписати інвентарізаційний опис  та ознайомити з наказом про звільнення. Розписатися в акті інвентаризації  та про ознайомлення з наказом про звільнення ОСОБА_1 відмовилася, про що були складені акти, що також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_9,ОСОБА_8.

З 02.12.2009 року по 31.12.2009 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується  листком непрацездатності 3-ї міської поліклініки (а.с.14).

Допитаний в судовому засіданні  начальник відділу збуту ОСОБА_7 також пояснив, що ОСОБА_1 матеріально-відповідальна особа. Протягом 2009 року вона неодноразово допускала недогруз продукції або її пересортицю.  04.06.2009 року її півдня не було на роботі. Під час інвентарізації  01.12.2009 року він особисто сказав ОСОБА_1 прийти ознайомитися з наказом про звільнення, передати ключі і отримати розрахункові кошти. Дійсно в січні 2009 року під час перевірки складу налоговою інспекцією не були встановлені надлишки продукції, але перевірка проводилася  вибірково. З наказами про  винесені догани ОСОБА_1 , крім того, що він особисто її викликав для ознайомлення,  мала можливість  і не могла не бачити на дошках оголошень.

Майстер  відділу збуту  ОСОБА_10  також суду пояснив, що протягом року ОСОБА_1,  відгружаючи покупцям продукцію, допускала недогруз, покупці  направляли рекламації, в результаті наказували і ОСОБА_1, і його. В обов’язки позивачки входить перевірка  деталей. Коли вона виконувала більший об’єм роботи,  вона отримувала додаткову заробітну плату.

Свідок ОСОБА_11   суду підтвердив, що ОСОБА_1  систематично допускала недогруз або пересортицю. За належну відправку продукції відповідала ОСОБА_1 тому, що вона матеріально-відповідальна особа. 04.06.2009 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі до 13.00, від дачі пояснень відмовилась.25.11.2009 року ОСОБА_1, була на засіданні цехкому. 01.12.2009 року інвентаризація по складу проводилася в присутності ОСОБА_1, начальник відділу  попросив її після  закінчення інвентаризації  ознайомитися з наказом і передати ключі від складу. Він чув це особисто. Свої підписи в актах він підтверджує, підтверджує, що підписував переписаний акт від   30.01.2009 року.

Свідок ОСОБА_3 пояснила суду, що  ОСОБА_1 не могла не знати про винесені накази, оскільки дошка оголошень  знаходиться в її кабінеті.

 Про те, що накази виносились в зазначені в них дні підтверджується   оглянутими  судом в судовому засіданні   рукописними записами в  Книзі  № 30/27 реєстрації наказів ВАТ «Кредмаш», перший наказ  від 12.01.2009 року, та Журналом  реєстрації наказів по відділу кадрів з 2001 по 2009 р.р..

Із змісту ст.ст.147,147-1,148,149 КЗпП України   вбачається, що  за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано  тільки один з заходів стягнення: догана або звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу даного працівника. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його  виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. До застосування дисциплінарного стягнення власник  або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни  письмові пояснення. При  обранні виду стягнення власник або уповноважений  ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості проступку і заподіяну  ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ст.47 КЗпП України та абз.5 п.41 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові належно оформлену  трудову книжку та виплатити всі суми, що належать йому на підприємстві. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний  видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Не заперечуючи роботу  частини працівників  підприємства 01.12.2009 року, нарахування  сум, що належать виплаті ОСОБА_1 при звільненні, можливість та бажання їх їй видати в цей день, суд вважає, що трудова книжка та наказ не могли бути видані позивачці в цей день, оскільки  відділ кадрів в цей день не працював і  оформити належним чином  наказ  міг бути тільки 02.11.2009 року.

Відповідно до ст.233,234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного в місті суду в трьохмісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст.233 КЗпП України  районий в місті суд може поновити ці строки.

З позовною заявою про скасування наказів № 47 від 05.02.2009 року, № 295 від 11.06.2009, № 516 від 05.11.2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду 22.04.2010 року, причини пропуску строку звернення не зазначила, із матеріалів справи поважність причин пропуску для оскарження наказів  суд не вбачає.

Виходячи із змісту ст.147 КЗпП України, проаналізувавши всі обставини щодо відсутності позивачки на робочому місці   04.06.2009 року з 8.00 до 13.00, суд вважає, що сама адміністрація фактично не визнала відсутність  ОСОБА_1 на робочому місці прогулом, оплативши їй  повний робочий день, але наказ  не скасувала, про наявність наказу позивачка знала  своєчасно, в письмовій заяві  зазначила, що  дізналася  про наказ 13.11. 2009 року (а.с.104), але своєчасно його не оскаржила.

Відповідно до наказу № 581 від 16.12.2009 року»Про графік роботи в січні 2010 року» в січні 2010 року  на підприємстві ВАТ «Кредмаш»  був встановлений режим роботи з неробочими днями 4,5,6,8,11 січня, тобто в січні 2010 року перший робочий день на підприємстві 12 січня 2010 року(а.с. 15).

Відповідно допостанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 25.05.2001 року ?ро внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 ?ро судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” та ст.237-1 КЗпП України  відшкодування власником  або уповноваженим  ним органом  моральної шкоди працівнику  проводиться у разі, якщо порушення його законних прав  призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, вимагають  від нього  додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що з врахуванням ступеня тяжкості вчинених проступків, заподіяної шкоди, обставин, за яких вчинено проступки, попередню роботу працівника накази  № 47 від 05.02.2009 року, № 295 від 11.06.2009, № 516 від 05.11.2009 року  та № 333 від 02.12.2009 року  винесені на законних підставах, поважних причин для поновлення строку на  оскарження наказів суд не вбачає,  враховуючи, що   наказ № 333 від 02.12.2009 року  був виданий належний чином саме  02.12.2009 року, але з цієї дати і по 31.12.2009 року позивачка перебувала на лікарняному,  перший робочий день на підприємству було 12.01.2010 року, суд вважає за необхідне  позовні вимоги про скасування наказів № 47 від 05.02.2009 року, № 295 від 11.06.2009, № 516 від 05.11.2009 року  та № 333 від 02.12.2009 року , поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково, оскільки підстави для визнання їх протиправними, незаконними  та скасування  відсутні, необхідно  змінити дату  звільнення  позивачки  і вважати її звільненою з 12.01.2010 року.

Суд також вважає за необхідне  відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки  діями відповідача  при винесенні наказів та звільненні  моральна шкода не спричинялась.

Судові витрати по справі суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 60,79, 81, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.40, ст.ст.43, 43-1, 147—150, 225, 232,233,234,237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України  № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів». Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 року, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_1 до юридичної особи Відкритого акціонерного товариства  «Кредмаш» про скасування наказів, поновлення на роботі, виплату заробітної плати  за час  вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Змінити дату звільнення  і вважати звільненою ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне  невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на неї трудовим договором, з 12.01.2010 року.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кредмаш» на користь ОСОБА_1  за період з  02 грудня 2009 року по 11 січня 2010 року включно  739 грн.20 коп..

В задоволенні  інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кредмаш» на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. оо коп..

Заява  про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана  протягом десяти днів  з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: