Судове рішення #10002424

Справа № 2-165/10

                       

                                                                                                             

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 червня 2010 року                                        Кіровський районний суд

                                                       м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого    - судді Овчаренко Н.Г.

при секретарі   - Волошиной Л.Л.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним,  -

                              ВСТАНОВИВ:

В проваджені Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 , про визнання договору дарування недійсним.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка та її представник посилалися на те, що згідно нотаріально посвідченого 25.12.2003 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 договору дарування квартири АДРЕСА_1 за реєстровим № 11504, остання подарувала ОСОБА_4 належну їй на праві приватної власності квартиру. Вважає, що спірний договір дарування квартири був укладений під впливом тяжких обставин. Також зазначила, що укладала договір довічного утримання.  

У подальшому, в ході судового засідання, позивачка пояснила, що розуміла, що укладає договір дарування.    

На підставі викладеного, просили суд:

?   визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1  посвідчений 25.12.2003 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 11504.

Відповідач ОСОБА_2 – в судове засідання з’явився, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на його не обґрунтованість. Також зазначив, що на час оформлення спірного договору позивачка була ознайомлена з його змістом та ініціатором такової угоди була остання.

Третя особа Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 – в судове засідання з’явилася, суду пояснила, що спірний договір був укладений відповідно до вимог чинного законодавства. Позивачки було роз’яснений предмет договору та його суть.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 25.12.2003 року за реєстром № 11504, остання подарувала малолітньому ОСОБА_4 належну квартиру.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, спадкоємцем якої є її син - ОСОБА_2.

Так, відповідно нормам ч.1 ст. 233 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Нормами ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

    Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка посилається на тяжкість обставин, що виразилися у нерозумінні предмету укладання спірного договору, внаслідок чого був підписаний договір дарування, також тяжкість стану здоров’я обдарованої.

Таким чином, суд вважає, що позивачкою недоведені і не підтверджені доказами у цій частині обґрунтування позовних вимог, а саме яким самим чином стан здоров’я обдарованої вплинув на підписання спірного договору дарування.

Також слід відокремити той факт, що відповідно до п.п.13- 16 Наказу Міністерства Юстиції України “Про затвердження Iнструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, та ін.). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення цивільно-правових правочинів. Особа неповнолітнього, до 16 років, установлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьків (одного з батьків) про те, що ця особа є їх дитиною. У разі якщо за фізичну особу, яка внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати правочин, заяву або інший документ, підписується інша фізична особа, нотаріус установлює особу громадянина, що бере участь у нотаріальній дії, і особу громадянина, який підписався за нього. Про спосіб установлення особи нотаріусом робиться відповідний запис у реєстрі нотаріальних дій. При посвідченні правочинів з’ясовується обсяг цивільної дієздатності фізичних та юридичних осіб, які беруть участь в угодах. У разі укладання правочинів представником перевіряються його повноваження. При посвідченні правочинів і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України (наприклад, при засвідченні справжності підпису на документі), нотаріус перевіряє справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним. Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин не може власноручно підписати правочин, заяву чи інший документ, за її дорученням і в її присутності та в присутності нотаріуса правочин, заяву чи інший документ може підписати інша особа. Про причини, з яких фізична особа, зацікавлена у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у посвідчувальному написі. Правочин не може підписувати особа, на користь або за участю якої її посвідчено. Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, неписьменна або сліпа, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна, вона сама підписує документ. Якщо глуха, німа або глухоніма фізична особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, письменна, вона сама прочитує документ і підписує його. Якщо така особа неписьменна, то при вчиненні нотаріальної дії обов’язково повинна бути присутня письменна особа, яка може порозумітися з глухою, німою або глухонімою особою і посвідчити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волі учасника нотаріальної дії.

Вищезазначені вимоги законодавства встановлюють особливий порядок вчинення нотаріальних дій, порушення порядку якого позивачка також не довела.

Також слід відокремити, той факт, що підстави для розірвання договору дарування передбачені спеціальною нормою закону, а саме ст. 727 ЦК України, згідно якої таковими підставами є:

?   дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;

?   якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;

?   дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;

?   дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена;

?   дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред’явлення вимоги дарунок є збереженим;

?   у разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов’язаний повернути дарунок у натурі.

Також суд приймає до уваги пояснення позивача, наданими в ході судового засідання, з приводу розуміння укладеної угоди, внаслідок чого суд відноситься критично до показань свідків.  

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

               

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання договору дарування недійсним – відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.

У випадку подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення набирає законної силі після закінчення такого строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                        Н.Г. Овчаренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація