ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/1577а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" серпня 2007 р.
15год. 15хв., м. Черкаси
За адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Шполянський молокозавод”
до державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Савельєва О.Г.
Представники сторін:
від позивача: Юрченко Т.Д. - за довіреністю13.03.2007р., Литвиненко А.Л. - за довіреністю від 13.03.2007р.;
від відповідача: Боїн О.О. –начальник інспекції, Долженков О.В. –за довіреністю від 07.02.2007р., Побережна Н.П. –за довіреністю від 10.01.2007р., Гарбуз І.Б. - за довіреністю від 10.01.2007р.
Заявлено адміністративний позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відповідача:
від 22.11.2006р. №0000462301/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006р. на 97539грн.;
від 28.11.2006р. №0006411501/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2006р. на 9050грн.;
від 28.11.2006р. №0006421501/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2006р. на 65178грн.;
від 28.11.2006р. №0006431501/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 8721грн. 30коп., у тому числі: 8306грн. основного платежу і 415грн. 30коп. штрафних (фінансових) санкцій;
від 28.11.2006р. №0006441501/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006р. на 88629грн.;
від 16.02.2007р. №0000072301/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006р. на 57853грн.;
від 16.02.2007р. №0000082301/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006р. на 64023грн.
В обґрунтування позову позивач вказав на:
порушення відповідачем встановлених пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі - Закон №168/97-ВР) в редакції Закону України 25.03.2005р. №2505-IV строків проведення перевірок з питань достовірності нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування з податку на додану ну вартість;
невідповідність складених за результатами проведених перевірок актів вимогам „Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.08.2005р. №925/11205, через не зазначення у них суті вчинених позивачем порушень, доказів, що підтверджують такі порушення, та законодавства, вимоги якого були порушені;
невідповідність вимогам Закону №168/97-ВР висновку відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених складеними ТОВ „Леманс” податковими накладними, у яких відсутній опис (номенклатура) обладнання та його кількість;
неправильність визначення відповідачем коефіцієнту співвідношення частини молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників, через неврахування при цьому відповідачем закупленої позивачем молочної сировини.
У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки на відміну від позивача вважає, що правомірно виключив із складу податкового кредиту позивача суми податку на додану вартість, підтверджені податковими накладними, складеними ТОВ „Леманс”, у яких відсутній опис (номенклатура) обладнання та його кількість і правильно визначив коефіцієнт співвідношення частини молока, закупленого позивачем за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників, без урахування закупленої позивачем молочної сировини.
Крім того, відповідач вказав на завищення позивачем сум бюджетного відшкодування за жовтень і листопад 2006р. через відображення позивачем у розрахунках сум бюджетного відшкодування за ці податкові періоди у складі фактично сплаченого ним сум податку на додану вартість за вересень та жовтень 2006р. сум податку на додану вартість, які були нараховані, але фактично не були сплачені позивачем у вересні та жовтні 2006р. з придбаних у ВАТ „Христинівський молокозавод” ємностей та у ТОВ „Агрополіс” суміші вершково-рослинної шоколадної.
Також відповідач стверджує, що позивач двічі включив до складу податкового кредиту 1083грн. податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених ТОВ „Арктика” від 30.08.2006р. №71, від 01.09.2006р. №73 і від 04.09.2006р. №75.
У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
17 вересня 1999р. Шполянською районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи.
12 жовтня 1999р. позивач був узятий відповідачем на облік як платник податків і зареєстрований як платник податку на додану вартість.
20 липня 2006р. позивач подав відповідачу дві податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2006р.: загальну, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (далі –бюджетна декларація), і окрему, за якою цей податок спрямовується на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними позивачу молоко (далі –дотаційна декларація).
Згідно з бюджетною декларацією за червень 2006р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 97539грн., а сума бюджетного відшкодування –85856грн., що відповідає сумі від’ємного значення вказаної різниці за травень 2006р.
21 серпня 2006р. позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за липень2006р.
Згідно з бюджетною декларацією за липень 2006р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 65178грн., а сума бюджетного відшкодування –97539грн., що відповідає сумі від’ємного значення вказаної різниці за червень 2006р.
20 вересня 2006р. позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за серпень 2006р.
Згідно з бюджетною декларацією за серпень 2006р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 88629грн., а сума бюджетного відшкодування –65178грн., що відповідає сумі від’ємного значення вказаної різниці за липень 2006р.
20 жовтня 2006р. позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за вересень 2006р.
Згідно з бюджетною декларацією за вересень 2006р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 63622грн., а сума бюджетного відшкодування –88629грн., що відповідає сумі від’ємного значення вказаної різниці за серпень 2006р.
20 листопада 2006р. позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006р.
Згідно з бюджетною декларацією за жовтень 2006р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 71545грн., а сума бюджетного відшкодування –63622грн., що відповідає сумі від’ємного значення вказаної різниці за вересень 2006р.
20 грудня 2006р. позивач подав відповідачу бюджетну і дотаційну декларації з податку на додану вартість за листопад 2006р.
Згідно з бюджетною декларацією за листопад 2006р. різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду мала від’ємне значення і становила 474грн., а сума бюджетного відшкодування –71545грн., що відповідає сумі від’ємного значення вказаної різниці за жовтень 2006р.
У жовтні, листопаді 2006р. відповідач провів невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 08.11.2006р. №130-23/03566564.
Перевіркою було встановлено, що позивач є переробним підприємством, на яке поширюється дія п. 11.21 ст.11 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі – Закон №168/97-ВР) та Порядок нарахування, виплати і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо у живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805 (далі –Порядок №805), проте позивач у порушення вказаного пункту Закону №168/97-ВР та Порядку №805:
- не вів окремого податкового та бухгалтерського обліку молока та молочної продукції, виготовлених з молока, проданого йому сільськогосподарськими товаровиробниками за нульовою ставкою податку на додану вартість чи без цього податку, та окремий облік молока і молочної продукції, виготовлених із молока і молочної сировини, придбаних за ставкою податку на додану вартість 20%;
- не включив безпосередньо до податкового зобов’язання та податкового кредиту бюджетної декларації за червень 2006р. відповідно 13139грн. та 13279грн. і бюджетної декларації за липень 2006р. відповідно 2818грн. та 7760грн. податку на додану вартість з проданих та з придбаних позивачем у вказаних податкових періодах товарів, які придбавалися ним для подальшої реалізації;
- розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового зобов’язання і податкового кредиту за червень та липень 2006р. не у відповідності з фактичним коефіцієнтом співвідношення частини молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників. Відповідно до акту перевірки від 08.11.2006р. №130-23/03566564 такий коефіцієнт у червні 2006р становив 3,82% і у липні 2006р. –0,08%.
Крім того, перевіркою також було встановлено, що позивач в порушення вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту бюджетної декларації за червень 2006р. - 199240грн. і бюджетної декларації за липень 2006р. –153164грн. 40коп. податку на додану вартість на підставі складених ТОВ „Леманс” податкових накладних від 08.06.2006р. №08/0604, №08/0605, №08/0606, №08/0607, які не містять опису (номенклатури) обладнання та його кількості.
Встановлені перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства згідно з актом перевірки від 08.11.2006р. №130-23/03566564 призвели до завищення позивачем у бюджетній декларації за червень 2006р. суми податкового зобов’язання на 74473грн., суми податкового кредиту на 181062грн. та різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 106589грн. і у бюджетній декларації за липень 2006р. суми податкового зобов’язання на 10929грн., суми податкового кредиту на 70932грн. та різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 60003грн. і як наслідок цього до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2006р. на 97539грн.
На підставі акта перевірки від 08.11.2006р. №130-23/03566564 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 22.11.2006р. №0000462301/0, за яким, посилаючись на пп. „б”, „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –Закон №2181-ІІІ), зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006р. на 97539грн.
23 листопада 2006р. головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача Цицерошенко С.І була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2006р., за результатами якої був складений акт від 23.11.2006р. №149. У цьому акті зроблено висновок про завищення позивачем у бюджетній декларації за червень 2006р. суми бюджетного відшкодування на 9050грн. – суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту цього податкового періоду, визначену відповідачем у зв’язку з порушеннями позивачем вимог податкового законодавства, зазначених у акті перевірки від 08.11.2006р. №130-23/03566564.
На підставі акта перевірки від 23.11.2006р. №149 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 28.11.2006р. №0006411501/0, за яким, посилаючись на пп. „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень на 9050грн.
23 листопада 2006р. головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача Цицерошенко С.І була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2006р., за результатами якої був складений акт від 23.11.2006р. №150.
Цією перевіркою було встановлено, що позивач в порушення вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР включив до податкового кредиту бюджетної декларації за серпень 2006р. - 102110 податку на додану вартість на підставі складених ТОВ „Леманс” податкових накладних від 08.06.2006р. №08/0608 і №08/0609, які не містять опису (номенклатури) обладнання та його кількості. Тим самим позивач зависив суму податкового кредиту за серпень 2006р. на 102110грн., що у свою чергу призвело до неправильного визначення позивачем різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту і до завищення суми бюджетного відшкодування за цей податковий період. Фактично за висновком відповідача вказана різниця за серпень 2006р. повинна мати позитивне значення і становити 8306грн., а сума завищення позивачем бюджетного відшкодування за серпень 2006р. становить 65178грн.
На підставі акта перевірки від 23.11.2006р. №150 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірні податкові повідомлення-рішення від 28.11.2006р. №0006421501/0 і №0006431501/0.
За податковим повідомленням-рішенням від 28.11.2006р. №0006421501/0 відповідач, посилаючись на пп. „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень на 65178грн.
За податковим повідомленням-рішенням від 28.11.2006р. №0006431501/0 відповідач, посилаючись на пп. „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, визначив позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 8721грн. 30коп., у тому числі 8306грн. основного платежу і 415грн. 30коп. штрафних (фінансових) санкцій.
23 листопада 2006р. головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача Цицерошенко С.І була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2006р., за результатами якої був складений акт від 23.11.2006р. №151. У цьому акті зроблено висновок про завищення позивачем у бюджетній декларації за вересень 2006р. суми бюджетного відшкодування на 88629грн. у зв’язку з відсутністю у позивача від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за серпень 2006р. через вказані у акті перевірки від 23.11.2006р. №150 порушення позивачем вимог Закону №168/97-ВР.
На підставі акта перевірки від 23.11.2006р. №151 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 28.11.2006р. №0006441501/0, за яким, посилаючись на пп. „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень на 88629грн.
У січні, лютому 2007р. відповідач провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 09.02.2007р. №89-23/03566564.
Перевіркою було встановлено, що позивач в порушення вимог п. 11.21 ст.11 Закону №168/97-ВР та Порядку №805:
- не вів окремого податкового та бухгалтерського обліку молока та молочної продукції, виготовлених з молока, проданого йому сільськогосподарськими товаровиробниками за нульовою ставкою податку на додану вартість чи без цього податку, та окремий облік молока і молочної продукції, виготовлених із молока і молочної сировини, придбаних за ставкою податку на додану вартість 20%;
- не включив безпосередньо до податкового зобов’язання та податкового кредиту бюджетної декларації за вересень 2006р. відповідно 6100грн. та 84623грн. і бюджетної декларації за жовтень 2006р. відповідно 6052грн. та 84982грн. податку на додану вартість з проданих та з придбаних позивачем у вказаних податкових періодах товарів, які придбавалися ним для подальшої реалізації;
- розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового зобов’язання і податкового кредиту за вересень та жовтень 2006р. не у відповідності з фактичним коефіцієнтом співвідношення частини молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників. Відповідно до акту перевірки від 09.02.2007р. №89-23/03566564 такий коефіцієнт у вересні 2006р становив 0,4% і у жовтні 2006р. –2,4%.
Крім того, перевіркою також було встановлено, що позивач в порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР двічі включив до податкового кредиту бюджетної декларації за вересень 2006р. - 1083грн. податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених ТОВ „Арктика” від 30.08.2006р. №71, від 01.09.2006р. №73 і від 04.09.2006р. №75.
Також перевіркою було встановлено, що позивач в порушення вимог пп. 7.7.1 і 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР відобразив у розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2006р. у складі фактично сплаченого ним податку на додану вартість у вересні 2006р. суму податку на додану вартість, нараховану з придбаної у ВАТ „Христинівський молокозавод” ємності, яка (сума) фактично не була сплачена позивачем у вересні 2006р.
Встановлені перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства згідно з актом перевірки від 09.02.2007р. №89-23/03566564 призвели до завищення позивачем у бюджетній декларації за вересень 2006р. суми податкового зобов’язання на 106518грн., суми податкового кредиту на 92214грн. та від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 14304грн. і у бюджетній декларації за жовтень 2006р. суми податкового зобов’язання на 1178грн., суми податкового кредиту на 2172грн. та від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 994грн. і як наслідок цього до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006р. на 57853грн.
На підставі акта перевірки від 09.02.2007р. №89-23/03566564 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 16.02.2007р. №0000072301/0, за яким, посилаючись на пп. „б”, „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006р. на 57853грн.
У січні, лютому 2007р. відповідач провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 14.02.2007р. №93-23/03566564.
Перевіркою з посиланням на результати попередньої перевірки позивача, оформленої актом від 09.02.2007р. №89-23/03566564, було встановлено, що за жовтень 2006р. сума податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість становить 20214грн., сума податкового кредиту –90765грн., а від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту відповідно 70551грн.
За листопад 2006р. перевіркою було встановлено, що позивач в порушення вимог п. 11.21 ст.11 Закону №168/97-ВР та Порядку №805:
- не вів окремого податкового та бухгалтерського обліку молока та молочної продукції, виготовлених з молока, проданого йому сільськогосподарськими товаровиробниками за нульовою ставкою податку на додану вартість чи без цього податку, та окремий облік молока і молочної продукції, виготовлених із молока і молочної сировини, придбаних за ставкою податку на додану вартість 20%;
- не включив безпосередньо до податкового зобов’язання та податкового кредиту бюджетної декларації за листопад 2006р. відповідно 5723грн. та 12374грн. податку на додану вартість з проданих та з придбаних позивачем у вказаних податкових періодах товарів, які придбавалися ним для подальшої реалізації;
- розподілив між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового зобов’язання і податкового кредиту за листопад 2006р. не у відповідності з фактичним коефіцієнтом співвідношення частини молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників. Відповідно до акту перевірки від 14.02.2007р. №93-23/03566564 такий коефіцієнт у листопаді 2006р. становив 2,1%.
Крім того, перевіркою також було встановлено, що позивач в у листопаді 2006р. реалізував гофровану і масло тару, яку придбав у вересні 2006р. для використання у власному виробництві і податок на додану вартість з якої відобразив у дотаційній податковій декларації за вересень 2006р. Фактичне невикористання позивачем цієї тари для власного виробництва, а її реалізація як товару за висновком відповідача тягне за собою необхідність корегування позивачем у листопаді 2006р. податкового кредиту в бік його збільшення на 662грн.
Також перевіркою було встановлено, що позивач в порушення вимог пп. 7.7.1 і 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР відобразив у розрахунку суми бюджетного відшкодування за листопад 2006р. у складі фактично сплаченого ним податку на додану вартість у жовтні 2006р. суми податку на додану вартість, нараховані з придбаних у ВАТ „Христинівський молокозавод” ємності і у ТОВ „Агрополіс” суміші вершково-рослинної шоколадної, які (суми) фактично не були сплачені позивачем у жовтні 2006р.
Встановлені перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства згідно з актом перевірки від 14.02.2007р. №93-23/03566564 призвели до завищення позивачем у бюджетній декларації за жовтень 2006р. від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 994грн. і у бюджетній декларації за листопад 2006р. суми податкового зобов’язання на 651грн., суми податкового кредиту на 983грн. та від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту на 332грн. і як наслідок цього до завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006р. на 64023грн.
На підставі акта перевірки від 14.02.2007р. №93-23/03566564 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірне податкове повідомлення-рішення від 16.02.2007р. №0000082301/0, за яким, посилаючись на пп. „б”, „в” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006р. на 64023грн.
З наданих позивачем до суду розрахунків сум податкового зобов’язання і податкового кредиту бюджетної і дотаційної декларацій за червень-листопад 2006р. вбачається, що позивач розподіл між бюджетною і дотаційною деклараціями суми податкового зобов’язання і податкового кредиту проводив за коефіцієнтом, який на відміну від відповідача визначав не від кількості закупленого ним у відповідному податковому періоді молока, а від усієї кількості закупленої ним у такому податковому періоді молочної сировини за ставкою податку на додану вартість 20 відсотків і за нульовою ставкою.
У складених ТОВ „Леманс” для позивача податкових накладних від 08.06.2006р. №08/0604, №08/0605, №08/0606, №08/0607, №08/0608 і №08/0609 дійсно відсутній опис (номенклатура) обладнання та його кількість.
Позивач не спростував встановлених відповідачем фактів відображення позивачем у розрахунках суми бюджетного відшкодування за жовтень і листопад 2006р. у складі фактично сплаченого ним податку на додану вартість відповідно у вересні та жовтні 2006р. нарахованих, але фактично не сплачених сум податку на додану вартість з придбаних у ВАТ „Христинівський молокозавод” ємностей та у ТОВ „Агрополіс” суміші вершково-рослинної шоколадної.
Щодо спростування встановлених відповідачем фактів подвійного включення позивачем до податкового кредиту бюджетної декларації за вересень 2006р. 1083грн. податку на додану вартість на підставі податкових накладних, складених ТОВ „Арктика” від 30.08.2006р. №71, від 01.09.2006р. №73 і від 04.09.2006р. №75, та відображення позивачем у дотаційній податковій декларації за вересень 2006р. 662грн. податку на додану вартість з придбаної у вересні 2006р. і реалізованої у листопаді 2007р. гофрованої і масло тару, позивач ні у позові ні у засіданні суду ніяких доводів не привів.
Пункт 1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР термін „бюджетне відшкодування” визначає як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Підпункт 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:
транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;
касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За правилами, встановленими пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”.
Згідно з пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
За змістом підпунктів „б” і „в” пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо податковий орган за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
- у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Пункт 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР в редакції, яка була чинною і у 2006 році, передбачав, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. №805 був затверджений згадуваний вище Порядок №805, пунктом 1 якого з урахуванням змін і доповнень, внесених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004р. №254, встановлено, що цей Порядок встановлює механізм нарахування та виплат дотацій на період з 1 січня 1999 р. до 1 січня 2005 р. переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі. Нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні переробні потужності. Цей Порядок не поширюється на операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, закупленої не в живій вазі і не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з продажу імпортованої сировини, з продажу молока і м'яса в живій вазі посередниками та переробки сировини на давальницьких умовах.
Відповідно до п. 6 Порядку №805 переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м'яса, м'ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції. За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремий рахунок. Переробне підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремий рахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.
Згідно з пунктами 1.2 –1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.08.2005р. №327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.
За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.
Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до наступних висновків.
Порядок №805 згідно з його пунктом 1 у 2006р. не діяв. Разом з тим, позивач фактично проводив розподіл сум податкового зобов’язання і податкового кредиту за червень-листопад 2006р. між бюджетною і дотаційною деклараціями і подавав відповідачу такі дві податкові декларації.
За змістом п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР при розподілі сум податкового зобов’язання і податкового кредиту між бюджетною і дотаційною деклараціями слід виходити саме із співвідношення молока, закупленого за ставкою податку на додану вартість у розмірі 20% до загального обсягу молока, закупленого у всіх категорій постачальників, без врахування при цьому молочної сировини.
З пп. 7.2.1 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР витікає, що до податкового кредиту підлягають включенню лише ті нараховані (сплачені) суми податку на додану вартість, які підтверджені податковими накладними, складеними у відповідності з вимогами Закону №168/97-ВР.
Складені ТОВ „Леманс” для позивача податкові накладні від 08.06.2006р. №08/0604, №08/0605, №08/0606, №08/0607, №08/0608 і №08/0609 через відсутність у них опису (номенклатури) обладнання та його кількості не відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, тому не можуть бути належним підтвердженням права позивача на включення останнім вказаних у цих податкових накладних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Не сплачені позивачем у вересні, жовтні суми податку на додану вартість з отриманих ним від ВАТ „Христинівський молокозавод” та ТОВ „Агрополіс” товарів, виходячи із вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають врахуванню для визначення суми бюджетного відшкодування відповідно за жовтень і листопад 2006р.
Закон №168/97-ВР виключає можливість подвійного включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, підтверджених одними і тими ж податковими накладними, складеними ТОВ „Арктика” та включення до податкового кредиту дотаційної податкової декларації суми податку на додану вартість з товарів, які згодом були продані позивачем і не приймали участі у переробці молока, закупленого у сільськогосподарських товаровиробників за нульовою ставкою податку на додану вартість чи без цього податку.
Проведення відповідачем перевірок заявлених позивачем у податкових деклараціях за червень-листопад 2006р. даних з порушенням встановленого пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР 30 денного терміну, не є достатньою підставою для визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами таких перевірок.
В оформленні вищезгадуваних актів перевірок немає таких порушень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.08.2005р. №327, які б могли бути достатньою підставою для визнання нечинними прийнятих за результатами таких перевірок спірних податкових повідомлень-рішень.
За таких обставин адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.