Справа № 2 – 225,  2010  р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 червня 2010  року  Володарський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді :                          Юзвик М.М.,

при секретарі                                     Поліщук В.М.,

розглянувши у відкритому  попередньому судовому засіданні в смт Володарка справу

за позовом     ОСОБА_1

до     ОСОБА_2  

про   визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В  :

В червні 2010  року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_3, який до дня смерті проживав в с. Кленове Володарського району Київської області. Після його смерті відкрилась спадщина, до якої входить: житловий будинок з надвірними та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 3.05 га., посвідчена Державним актом серії І/№ 015441 на право приватної власності на землю, яка розташована на території Мармуліївської сільської ради Володарського району.  Заповіт померлий не складав.

Позивач  вважає, що має  право на спадщину, що залишилась після його померлого батька, оскільки є його сином та єдиним спадкоємцем першої черги, який бажає прийняти спадщину.    

За життя покійний ОСОБА_3 не оформив правовстановлюючого документа на будинок, а Державний акт на право приватної власності на землю втрачений, про що зроблено оголошення в районну газету «Голос Володарщини», тому в даний час ОСОБА_1 не може оформити прийняття спадщини. Просить суд, визнати за ним право власності після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані по АДРЕСА_1, вартістю 39 931 грн., земельну ділянку площею 3.05 га., посвідчена Державним актом серії І/№ 015441 на право приватної власності на землю, яка розташована на території Мармуліївської сільської ради Володарського району.

В попередньому судовому засіданні  представник позивача  підтримав позовні вимоги.    

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Виходячи з наведеного, суд  вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього  ж  Кодексу. Згідно з ч. 4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, що підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с. 11), який до дня смерті проживав в с. Кленове, Володарського району, Київської області. Позивач по справі є сином померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).

Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, до якого входить:  житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований по АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 3.05 га., посвідчена Державним актом серії І/№ 015441 на право приватної власності на землю, яка розташована на території Мармуліївської сільської ради Володарського району Київської області. Проте, останній за свого життя, правовстановлюючий документ на вказаний будинок не отримав і відповідно реєстрація будинку в органах БТІ в установленому порядку не була здійснена, що стверджено довідкою БТІ № 08079 від 20.05.2010 року, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 17).  

Державний акт на право приватної власності на землю втрачений, про що зроблено оголошення в районну газету «Голос Володарщини» (а.с. 20). Спадкодавець за життя заповіт не залишив.

Відповідно до ч. 5 ст. 3  Закону України „Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності  та інші речові права на нерухоме майно, набуті  згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою....

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої  наказом Мін’юсту від 03.03.2004 року № 20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме  майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. Встановлене судом вказує, що померлий не встиг отримати названий реєстр.

    Позивач фактично прийняв спадщину, поскільки вступив у володіння та користування спадковим майном – житловим будинком, має на руках технічний паспорт на житловий будинок (а.с. 12-16).    

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не виплаває із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1222 ч. 1 ЦК України вказує, що спадкоємцями за законом і за заповітом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти  спадкодавця , у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Іншим спадкоємцем являється брат померлого та дядько позивача – ОСОБА_2, який являється відповідачем по справі. Відповідач не претендує на спадщину та не заперечує проти того, щоб спадщину прийняв позивач.

Позивач звертався до державного нотаріуса з приводу прийняття спадщини, але в зв’язку з ти, що правовстановлюючий документ на будинок відсутній, тому йому й відмовлено у прийнятті спадщини, що підтверджується копією спадкової справи № 284 до майна померлого ОСОБА_3, отже спадщина ніким не приймалася.

Згідно ст. 1268 ч. 1 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Вимоги позивача базуються на законі, є обґрунтованими, тому їх слід задовольнити.

Керуючись ч. 5 ст. 3  Закону України „ Про державну реєстрацію речових  прав на нерухоме майно та їх обмежень”, абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних  дій нотаріусами України (затвердженої  наказом Мін’юсту від 03.03.2004 року № 20/5), ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1222, 1258, 1266, 1268 ЦК України,  ст.ст. 3, 5, 8, 13, 57, 79, 130 ч. 4, 174, 208, 209, 212 – 215 ЦПК України , суд , -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про   визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності після ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  на житловий будинок з надвірними спорудами та будівлями, які розташовані по АДРЕСА_1, вартістю 39 931 грн., земельну ділянку площею 3.05 га., посвідчена Державним актом серії І/№ 015441 на право приватної власності на землю, яка розташована на території Мармуліївської сільської ради Володарського району.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

СУДДЯ :                                                   М.М. Юзвик