Справа № 2 –1511/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  України

           01 липня 2010  року.     Полтавський  районний  суд Полтавської області  у  складі  :

головуючого -  судді                Гальченко  О.О.,

при  секретарі                           Баєчко  О.І.,

розглянувши  у  відкритому   попередньому  судовому  засіданні  в  залі  суду  в  м. Полтава  цивільну  справу  за  позовом   ОСОБА_1 до   ОСОБА_2  про  розірвання  шлюбу, -

                                                                В С Т А Н О В И В :

                 Позивач  18.06.2010  року  звернувся  до  суду  із  позовом  до  відповідачки  про  розірвання  шлюбу,  посилаючись  на  те, що  шлюб  укладений  ними  24.06.1989 року  розпався  через  не  складення  сімейного  життя  по  причині  втрати  почуттів  кохання  і поваги один до  одного. Від  шлюбу мають неповнолітню дитину  ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою.  Шлюбно – сімейні стосунки  припинили  восени  1997  року.  На  теперішній  час сторони  проживають окремо. Спору  про  майно та  місце проживання дитини  не  мають.    Тому,  вважає,  що  шлюб  розпався  остаточно  та   його  збереження  не  можливо.  Прохав  розірвати  між  ними  шлюб  та витрати  по  розірванню  шлюбу покласти на  нього.

                 В  судовому  засіданні  позивач  позов  підтримав,  надавши  можливі  докази  на  підтвердження  своїх  вимог.   Вказав, що  спільного бюджету та господарства  не мають. Спорів  про  майно  та місце проживання  дитини не  мають.   Примиритися  не  бажав.    Витрати  прохав покласти на нього.

              Відповідачка  позов  визнала,  вказавши,  що  примирення  не  можливо,  а  витрати  по  розірванню  шлюбу  можливо  покласти  на  позивача.  

               Судом  встановлено,  що  сторони  24.06.1989  року  у виконкомі  Щербанівської  сільської  ради  Полтавського  району та області  ( актовий  запис № 44 ) уклали  шлюб ( а. с. 5 ).  Від  шлюбу  мають  неповнолітню  дитину  ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає та залишиться проживати із відповідачкою.  Внаслідок складення  певних  обставин  життя  у  сторін  не  склалося,   тому,   сторони  не  підтримують  шлюбно – сімейних  стосунків  з  осені 1997  року,  з  цього  ж  часу  проживають  окремо, не  мають  спільного  бюджету  та господарства.   Обоє   на  даний  час  заперечують  примирення,  бо  вважають,  що  це  не  має сенсу  за вказаних  обставин.

                 Суд,  заслухавши  сторін,  дослідивши  докази,  якими  обґрунтовується  позов,  вважає,  що  позов  підлягає  задоволенню,  оскільки  за  встановлених  судом  обставин  подальше  спільне  життя  подружжя  та  збереження  шлюбу  суперечило  б  їх  інтересам та інтересам  їх дитини.  Шлюб  існує  формально.        

                 Витрати  по  реєстрації  розірвання  шлюбу, суд вважає,  необхідно  покласти  на  позивача за його  бажанням.  

                 Керуючись  ст. 3, 4, 11, 27, 31, 118-120, 213–215, 218   ЦПК  України,  ст. 110-112  СК  України,  -        

В И Р І Ш И В :

                  Позов  задовольнити.

                 Шлюб  між  ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_2 та  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3., укладений 24.06.1989 року  в   виконкомі  Щербанівської  сільської  ради  Полтавського  району  та області ( актовий  запис №  44 ) – розірвати.

                 Витрати  по реєстрації розірвання  шлюбу   покласти  на  ОСОБА_1  у  розмірі  22  гривень,  а  ОСОБА_2  -   від  сплати  звільнити.

                 Заяву  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду  першої  інстанції  може  бути  подано  протягом  десяти  днів  з  дня  проголошення рішення. Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження.                          

Суддя (підпис)

            ВІРНО :