ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2007 р. Справа № 13/3769а
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Дяченко Т.В. в приміщенні господарського суду Черкаської області м. Черкаси розглянув в судовому засідання справу за позовом
до Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36
про скасування рішення Черкаської міської ради №2-877 від 5.07.2007 року про відмову в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по пров. Корнійчука, 17/2
за участю представників сторін:
позивачка: Покатілов І.В. –довіреність від 16.07.2007 року;
від відповідача: Полішкевич М.В. –довіреність №1001-501 від 4.04.2007р.;
Заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду та в обгрунтування вимог посилається на таке:
26 грудня 2005 р. в порядку, визначеному ст. 123 Земельного кодексу України, Державна інспекція з карантину по Черкаській області звернулася до Черкаської міської ради з клопотанням про передачу їй у постійне користування із земель комунальної власності земельної ділянки, розташованої за адресою провулок Корнійчука, 17/2, м. Черкаси.
Метою використання зазначеної земельної ділянки було визначено: обслуговування гаражу, який належить інспекції на праві власності згідно рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2005 р. по справі №16/4266.
Рішенням Черкаської міської ради від 05.07.2007 р. №2-877 інспекції було відмовлено в надані дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під існуючу будівлю гаражу. В порушення вимог частини 9 ст. 123 Земельного кодексу України спірне рішення №2-877 не містить мотивованих пояснень з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. У преамбулі рішення №2-877 вказані загальні норми чинного законодавства, які регламентують відповідні повноваження міської ради, зокрема ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Інспекція не погоджується з цим рішенням, оскільки воно не відповідає земельному та цивільному законодавству України, порушує право інспекції на одержання земельної ділянки з метою обслуговування гаражу, який належить інспекції на праві власності, порушує право інспекції на користування зазначеним майном, тобто суперечить ст. 317 Цивільного кодексу України.
Позивач вважає відмову відповідача у дозволі на розробку проекту відведення земельної ділянки під існуючу будівлю гаражу та наданні ділянки в оренду незаконною, немотивованою, упередженою та необгрунтованою, оскільки під час її прийняти ним не дотримано вимог п. 7 ст. 151 ЗК України щодо направлення заяви та матеріалів до відповідних органів з метою отримання їх висновків.
Заявою від 9 серпня 2007 року позивач просить визнати протиправним рішення відповідача №2-877 від 5.07.2007 року про відмову позивачу в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по пров. Корнійчука, 17/2 та скасувати його.
Заяву про зміну позовних вимог прийнято судом до розгляду.
Представник Позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідач вимоги заперечив. Представник відповідача пояснив, що відповідно до
п.1 ст. 151 Земельного кодексу України особи, які зацікавленні у вилученні земельних ділянок з початку проектування, зобов’язані погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення з урахування комплексного розвитку території, який би забезпечив нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Відповідач вимоги заперечив, не погоджується з правом власності позивача на гараж по пров. Корнійчука. 17/2. Вказує, що позивачем було направлено клопотання про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку, що знаходиться по пров. Корнійчука, 17/2. Позивач звернувся до міської ради про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під обслуговування гаража.
Слід також врахувати, що згідно з роз'ясненнями Вищого господарського суду України № 02-5/743 від 27.06.2001 року (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права власності на землю і землекористування", а саме п.2 даного роз'яснення - вирішення питань про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю, заяви зацікавлених осіб про зобов'язання відповідної ради передати земельну ділянку у власність або користування задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 151 Земельного кодексу України та враховуючи вище викладене, міська рада не погодила проектування відведення земельної ділянки під розміщення гаражу, враховуючи те, що даний об'єкт не забезпечить нормальне функціонування на прилеглих територіях усіх об'єктів та нормальні умови проживання населення.
Міська рада вважає, що діяла в межах повноважень передбачених п. А, В ст. 12 Земельного кодексу України та на виконання п. Б, В, Г ст. 5 Земельного кодексу України, та просить залишити вимоги позивача без задоволення.
Частиною 5 ст. 93 Земельного кодексу України передбачено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Ст. 21 ЦК України передбачено, що правовий акт органу місцевого самоврядування визнається незаконним та підлягає скасуванню, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Відповідно до п.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до п.2 Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000 р. №02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів особи (в даному випадку –організації).
Оцінюючи зібрані документи та докази, пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що вимоги підлягають до повного задоволення:
- Інспекція з карантину рослин обґрунтовано та підставно звернулася до власника
землі за дозволом на розробку проекту відведення земельної ділянки під існуючий гараж; Цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалось;
- Спірна земельна ділянка не віднесена до прибудинкової території по пров.
Корнійчука, 17/2 в м. Черкаси;
- Відповідач не надав доказів розміщення на спірній ділянці будь-якого об’єкта
загального користування, оскільки на майданчику вже розміщено приміщення гаража;
- Позивач отримав у власність приміщення гаражу;
- Спірна земельна ділянка станом на 17.08.2007 року не знаходилась в оренді, не
була обтяжена, тобто була вільною;
- Суду не подано доказів переважних прав чи пріоритетів мешканців
навколишніх будинків при прийнятті рішення про надання згоди про вибір земельної ділянки;
- Відповідач протиправно ухилився від розгляду питання надання дозволу на
розробку проекту відведення земельної ділянки по пров. Корнійчука, 17/2 в м. Черкаси інспекції з карантину рослин;
Позовні вимоги належить задовольнити, визнавши протиправним рішення №2-877 від 05.07.2007 року Черкаської міської ради про відмову в наданні Державній інспекції з карантину рослин по Черкаській області дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по пров. Корнійчука, 17/2 та скасувати його.
Судовий збір на підставі ст. 94 КАС України стягнути з бюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 157, 162, 163, 167 КАС України, Господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення №2-877 від 05.07.2007 року Черкаської міської ради про відмову в наданні Державній інспекції з карантину рослин по Черкаській області дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки по пров. Корнійчука, 17/2 та скасувати його.
Стягнути з місцевого бюджету через УДК України в Черкаській області, рахунок №31421000800553, МФО 854018, код 04061576
на користь позивача – Державної інспекції з карантину рослин по Черкаській області, код 04686425
3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова (судове рішення) набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання постанови, оформленої відповідно до вимог ст. 167 КАС України. Сторони у справі протягом 10 днів мають право подати заяву про намір оскарження та в 20 денний строк подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказану постанову через господарський суд Черкаської області.
Суддя Скиба Г.М.