Номер справи: 1-37
Категорія: 3
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Покидюка М.В.
при секретарі Каращук В.С.
з участю: прокурора Маїла С.І.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2, у нетверезому стані, 20 лютого 2010 року, приблизно о 14-й годині, в бісетці магазину «Надія» в с. Галузія Маневицького району Волинської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, викликаних неправомірними вчинками потерпілого в минулому, з метою умисного заподіяння ОСОБА_1, передбачаючи настання середньої тяжкості тілесних ушкоджень, умисно наніс три удари кулаком в обличчя, чим заподіяв тілесні ушкодження потерпілому у вигляді травматичного перелому коронок 1 - 2 - го справа і 1-го зліва зубів верхньої щелепи, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, яке призвело до стійкої втрати загальної працездатності, менш як на одну третину.
Підсудний ОСОБА_2 винуватість свою в інкримінованому йому злочині визнав повністю, показав, що 20 лютого 2010 року приблизно о 10 годині пішов у центр села, де на той час проходила ринкова торгівля. Зустрівши своїх знайомих, випив з ними пива. Пізніше з ними пішов до магазину «Надія», де в бісетці розпивали спиртні напої. В обідню пору знайомі його залишили, а сам він підсів до жителів с. Галузії ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Біля 14 години до них підійшов ОСОБА_1 Оскільки він, ОСОБА_2, знаходився в стані алкогольного сп’яніння, то згадав, що в минулому потерпілий розповідав про нього неправдиві відомості. Коли ОСОБА_1 підійшов до нього, щоб привітатися, він наніс йому три удари кулаком правої руки в передню частину обличчя – в область губ. Пізніше, через декілька днів почув, що вибив ОСОБА_1 декілька зубів.
Щиро кається у вчиненому і просить суворо не карати.
Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї винуватості в інкримінованому йому злочині, його винуватість в пред’явленому обвинуваченні підтверджується іншими доказами, зібраними та дослідженими в судовому засіданні.
Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_1, який підтвердив, що 20 лютого 2010 року, він зайшов у бісетку, яка знаходиться поблизу магазину «Надія», оскільки там знаходились його знайомі. При вітанні з ними побачив підсудного ОСОБА_2, який знаходився у стані алкогольного сп’яніння. Коли вітався з ним, останній схопив його за куртку і наніс правою рукою три удари в обличчя, два з останніх яких не були сильними. З рота у мене, ОСОБА_1, пішла кров і я вимушений був іти до дому, де про все розповів дружині. На суворій мірі покарання підсудному не наполягає.
Аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та приймаючи до уваги визнання підсудним ОСОБА_2 своєї винуватості в повному об’ємі, суд вважає доведеним, що він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України, оскільки спричинив потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, яке призвело до стійкої втрати загальної працездатності, менш як на одну третину.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний ОСОБА_2 по ступені тяжкості вчинив злочин середньої тяжкості.
Разом з тим суд приймає до уваги дані про його особу, а саме: негативну характеристику з місця проживання, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, будучи працездатним, не займається суспільно-корисною працею, проживає одиноко, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
При відсутності обставин, що пом’якшують покарання підсудного, до обставин, що його обтяжують суд відносить вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Виходячи із наведеного, суд, вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим так і іншими особами можливе лише при призначенні йому покарання без ізоляції від суспільства у виді обмеження волі в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності.
У зв’язку з цим міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу належить залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
П Р И С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши покарання 2 (два) роки обмеження волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: