Судове рішення 1-28 від 07.02.2011

Судове рішення #10001116

Номер справи: 1-28

Категорія: 19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Покидюка М.В.

при секретарі Каращук В.С.

з участю: прокурора Маїла С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Печихвости Горохівського району Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Севастополь АР Крим, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, працюючого на посаді помічника рамника в деревообробному цеху підприємця ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 лютого 2010 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, за попередньою змовою між собою – групою осіб, переслідуючи корисливу зацікавленість, з метою таємного викрадення чужого майна, на території СВК «Жовтень», що в с. Четвертня Маневицького району Волинської області, переконавшись, що їх ніхто не бачить, шляхом збиття навісного циліндрового замка на вхідних дверях приміщення складу фуражного зерна, проникли у вказане приміщення, звідки таємно викрали статор в корпусі електродвигуна асинхронного потужністю 22 кВт, балансовою вартістю 2000 гривень, чим заподіяли СВК «Жовтень» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватість свою в інкримінованому їм злочині визнали повністю, показали, що в січні 2010 року, вони домовились між собою про викрадення двигуна зі складу СВК «Жовтень». 6 лютого 2010 року приблизно о 20 годині, до ОСОБА_1 зайшов ОСОБА_2, який був взутий у гумові чоботи з камуфльованим верхом. Після цього останній пішов до складу подивитись чи там все тихо, повернувшись повідомив, що біля складу нікого немає і що він збив замок на дверях складу за допомогою валу, який взяв з гаража ОСОБА_1 Взявши ключі, вони вирушили до складу. В приміщенні складу з устаткування для подрібнення зерна, підсвічуючи ручним ліхтариком, який був у ОСОБА_2, вони за допомогою ключів зняли великий двигун темно-зеленого кольору. Відкручував двигун ОСОБА_2, а ОСОБА_1 вийшов на вулицю і спостерігав щоб їх ніхто не помітив. Оскільки відкрутити двигун ОСОБА_2 не зміг, так як потрібний був інший ключ, вони повернулися до господарства ОСОБА_1 Взявши потрібний їм ключ та дитячі санки, щоб з їх допомогою перевезти двигун, повернулись до складу. ОСОБА_1 знову залишився на подвір’ї спостерігати, а ОСОБА_2 пішов відкручувати двигун. Через деякий час ОСОБА_2 покликав ОСОБА_1 і вони вдвох зняли двигун з платформи, вирішивши взяти тільки статор, який перенесли до воріт. Далі, щоб винести статор, вони на території пилорами взяли грубий обрізок, за допомогою якого винесли статор до воріт та погрузили на санки. ОСОБА_2 повіз санками статор за село, а ОСОБА_1 взяв у селі мотоцикл марки «Дніпро» червоного кольору з боковим причепом, під’їхав ним до ОСОБА_2 і разом погрузили статор на причеп та завезли в гараж ОСОБА_1 Розібрати статор вони вирішили пізніше, коли стихне шум на рахунок цієї крадіжки.

Щиро каються у вчиненому і просять суворо не карати.

Показання підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно вимог ст. 299 КПК України судом зі згоди учасників судового розгляду визнано недоцільним дослідження наявних у справі доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та приймаючи до уваги визнання підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своєї винуватості в повному об’ємі, суд вважає доведеним, що вони вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки за попередньою змовою групою осіб вчинили таємне викрадення чужого майна, поєднаними з проникненням у приміщення чи інше сховище.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ступені тяжкості вчинили тяжкий злочин.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про їх особу, а саме: позитивні характеристики за місцем проживання, що вони мають на утриманні, ОСОБА_1 двоє, а ОСОБА_2 троє неповнолітніх дітей, вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

При відсутності обставин справи, які обтяжують покарання підсудних до обставин, які пом’якшують їх покарання, суд відносить щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

Виходячи із наведеного, суд вважає, що виправлення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і запобігання вчиненню нових злочинів, як самими підсудними та і іншими особами, можливе лише при призначенні їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, по якій вони притягуються до кримінальної відповідальності, з звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку.

Міру запобіжного заходу у зв’язку з цим підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу належить залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: навісний замок передати у власність СВК «Жовтень», статор, що знаходиться на зберіганні в СВК «Жовтень», слід залишити у власності даного кооперативу, пару гумових чобіт передати власнику ОСОБА_2, три ключі знищити, як такі що не мають ніякої матеріальної цінності і є предметом злочину.

Судові витрати в сумі 699 гривень 58 коп. за проведення судових трасологічних експертиз належить стягнути з підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області, який проводив експертизи, з кожного окремо по 349 гривень 79 копійок..

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, призначивши покарання кожному окремо 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування призначеного їм покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням при умові, якщо вони протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтися до неї для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази: статор та навісний замок передати власнику СВК «Жовтень», пару гумових чобіт засудженому ОСОБА_2, три ключі знищити.

Стягнути з засуджених ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області р/р 31256272210012 в УДК у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908, призначення платежу «За проведення експертизи» з кожного окремо по 349 (триста сорок дев’ять) гривень 79 копійок судових витрат.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 1-в/464/175/17